Постанова

від 20.07.2006 по справі 5/1304-13/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1304-13/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

20.07.06                                                                                           Справа№ 5/1304-13/169

секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів

до відповідача-1: ПП “Аквалон”, м.Львів

до відповідача-2:  ПП “Сузір”я Лева Плюс”, м.Львів

про визнання недійсним господарського зобов”язання та застосування наслідків визнання недійсним господарського зобов”язання, передбачених ст.208 ГК України

За участю представників сторін:

Від позивача: Ортинська Н.М. - гол.держ.податк.інсп.юр.відділу, Курило С.В. –гол.держ.податк.інсп. відділу правового забезпечення прет. та догов.роботи юрид.упраління ДПА у Львів.обл.

Від відповідача-1: не з”явився

Від відповдача-2: Кецкало З.В. –комерц. директор

Відкрито провадження у справі за позовом ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів до відповідача-1: ПП “Аквалон”, м.Львів до відповідача-2:  ПП “Сузір”я Лева Плюс”, м.Львів про визнання недійсним господарського зобов”язання та застосування наслідків визнання недійсним господарського зобов”язання, передбачених ст.208 ГК України.

З”ясовано:

в ході розслідування кримінальної справи по факту здійснення ПП "Аквалон" фіктивної діяльності встановлено, що ПП "Аквалон" та ПП "Сузір'я Лева Плюс" в червні-серпні 2005 року здійснювали фінансово-господарські операції з приводу купівлі-продажу товарів, в яких ПП "Аквалон" виступало продавцем, а ПП "Сузір'я Лева Плюс" покупцем, про що свідчать наступні документи бухгалтерського та податкового обліку: накладна №53 від 27.05.2005 року, платіжні доручення № 18 та №19 від 25.05.2005 року на суму 8052 гри.; накладна №69 від 21.06.2005 року, податкова накладна №69 від 21.06.2005 року, платіжне доручення № 24 від 24.06.2005 року на суму 1090 грн.; накладна №81 від 11.07.2005 року, податкова накладна № 81 від 11.07.2005 року,

платіжне доручення № 25 від 08.07.2005 року на суму 978,6 грн.; накладна №72 від 29.07.2005 року, податкова накладна №72 від 29.07.2005року, платіжне доручення № 50 від 26.08.2005 року - 1770 грн.; накладна № 85 від 03.08.2005 року, податкова накладна № 85 від 03.08.2005 року, платіжне доручення від 04.08.2005 року на суму 3625,98 грн.

Таким чином, за вказаний період між відповідачами було здійснено фінансово-господарські операції на загальну суму 15516,58 грн. Однак, із фактичних обставин, встановлених при проведенні перевірки ПП "Аквалон" випливає, що вказані господарські зобов'язання укладені з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства. Про це свідчать наступне.

По факту здійснення фіктивної діяльності ПП "Аквалон" СВ ПМ ДПІ у м. Львові порушено кримінальну справу за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. В ході слідства встановлено, що директор ПП "Аквалон" Ігнатьєв О.О. фактично фінансово-господарської діяльності не здійснював, по взаєморозрахунках з ПП Сузір'я Лева Плюс" лише підписував документи. Про це, зокрема, свідчать пояснення, дані директором ПП "Аквалон" Ігнатьєвим О.О. 06.03.2006 року, в яких він вказує, що назва ПП "Сузір'я Лева Плюс" відома йому лише з документів, які він підписував, за період його перебування на посаді директора ПП "Аквалон" не мало ніяких взаємовідносин із вказаним підприємством, не здійснювалося отримання будь-яких товарів, робіт, послуг.

Однак, як свідчать накладні та платіжні доручення, відповідачем 1 було перераховано кошти на рахунок відповідача 2, всупереч фактичній відсутності фінансово-господарських операцій, що створило передумови для збільшення податкового кредиту та неправомірного зменшення податкових зобов'язань.

Проведеною комплексною позаплановою документальною перевіркою з питань дотримання податкового та валютного законодавства ПП "Аквалон", ДПІ у Галицькому районі м. Львова (акт від 25.11.2005 року №484-1/23-213/32483174), встановлено, що ПП "Аквалон" за 9 місяців 2005 року реалізувало товар, на який фактично відсутні будь-які документи, що свідчили про його придбання, зокрема: відсутні документи на товар, який реалізовувався у травні - серпні 2005 року згідно накладних: №53 від 27.05.05 на загальну суму 8052,00 грн. (отримувач ПП "Сузір'я лева Плюс"); №69 від 21.06.05 на загальну суму 1090,00 грн. (отримувач ПП "Сузір'я лева Плюс"); № 72 від 29.07.05 на зальну суму 1770,00 грн. (отримувач ПП "Сузір'я лева Плюс"); № 81 від 11.07.05 на загальну суму 978,60 грн (отримувач ПП "Сузір'я лева Плюс"); № 85 від 03.08.05 на загальну суму 3625,98 грн. (отримувач ПП "Сузір'я лева Плюс").

Враховуючи те, що відсутні будь-які підтвердження того, що даний товар придбавався ПП "Аквалон" (зокрема, не встановлено факту перерахування коштів з рахунку підприємства на закупівлю цього товару, відсутні документи, які б свідчили, що даний товар придбавався за готівку, яка знімалася з розрахункового рахунку, як на закупівлю товарів, робіт, послуг, а також відсутні документи, які б свідчили про відвантаження згаданого товару), відповідно продаж неіснуючого товару ПП "Сузір'я Лева Плюс" був спрямований на ухилення від оподаткування контрагентами. Таким чином, існування вказаних взаєморозрахунків між ПП "Аквалон" та ПП "Сузір'я Лева Плюс", при фактичній фіктивності першого, дало можливість відповідачу-2 неправомірно збільшити розмір валових витрат та податкового кредиту, що призвело до зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд відзначає наступне:

як поінформовано в.11 роз”яснення президії ВАС України від 12.03.99р. №02-5/111 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” до угод, що підпадають під ознаки ст.49 ЦК України, що рівнозначна ст.ст.207,208 ГК України, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування підприємствами, установа ми, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), —шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Ст.173 ГК України визначає поняття "господарського зобов'язння": господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, передбачених ст.174 ГК України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Враховуючи викладене, господарське зобов'язання між відповідачами, виникнення та існування якого підтверджується вказаними документами, є таким, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ст.207 Господарського кодексу України. Оскільки, на відповідачів покладено обов'язок згідно законодавства нараховувати та сплачувати податки, то при не вчиненні таких дій, у зв'язку із фіктивністю одного з контрагентів, посадові особи відповідачів усвідомлюють протиправну поведінку, а отже діють умисно.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року, передбачено право та підстави визнання господарського зобов'язання недійсним, а саме -якщо господарське зобов'язання вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то таке зобов'язання на вимогу відповідного органу державної влади може бути визнано судом недійсним повністю або в частині. В даному випадку, завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета полягає в укладенні господарських зобов'язань не підкріплених реальними фінансово-господасрькими взаємовідносинами, у зв'язку з із фіктивністю одного із контрагентів, та в ухиленні від оподаткування у встановленому законом порядку іншим - ПП "Сузір'я Лева Плюс"

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби уповноважені подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними. Підставою виникнення господарського зобов'язання у відповідності до ст. 174 ГК України є господарський договір та інша угода. В даному випадку між відповідачами господарське зобов'язання виникло на підставі усної угоди.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056 до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів - в даному випадку такий приховано ПП "Сузір'я Лева Плюс" за рахунок збільшення валових витрат в результаті здійснення фіктивних господарських операцій з ПП "Аквалон".

Здійснення фіктивної підприємницької діяльності ПП “Аквалон” підтверджується постановою слідчого від 02.09.05р. про порушення кримінальної справи та вироком Галицького районного суду м.Львова, яким  директора ПП “Аквалон” визнано винним за ст.212 ч.І КК України.

Відповідно до ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнане недійсним як таке, що вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Позивачем, на вимогу ухвали суду від 29.06.06р., подано конкретизований розрахунок позову . Оскільки такий розрахунок подано без внесення уточнень до позовної заяви, то позов в частині застосування наслідків визнання недійсним господарського зобов”язання, передбачених ст.208 ГК України, підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись п.4 ст.106, ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154, п.7 ст.155, 160,161,163,164,167 КАС України, суд, -

                   постановив:

1.Адміністративний позов задоволити частково.

2.Визнати недійсним господарське зобов”язання, яке виникло між ПП “Аквалон”, м.Львів та ПП “Сузір”я Лева Плюс”, м.Львів на загальну суму 15516,58грн.

3.В частині позовних вимог про застосування наслідків визнання недійсним господарського зобов”язання, передбачених ст.208 ГК України – позов залишити без розгляду.

4.Стягнути з ПП “Аквалон” (м.Львів, вул.Ак.Єфремова,11/3, ЄДРПОУ 32483174) в доход державного бюджету 42,50грн. державного мита за розгляд справи господарським судом.

5.Стягнути з ПП “Сузір”я Лева Плюс” (м.Львів, вул.Хімічна,4, ЄДРПОУ 33252557) ) в доход державного бюджету 42,50грн. державного мита за розгляд справи господарським судом.

6.Виконавчі листи видати після вступу постанови в законну силу.

7.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.