Рішення

від 27.11.2023 по справі 160/19493/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 рокуСправа №160/19493/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохім-інтер» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автохім-інтер» (далі - ТОВ «Автохім-інтер», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (ІК в ЄДРПОУ 39816845) від 10.05.2023 р. № 004216 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Автохім-інтер» було отримано копію постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 10.05.2023 №004216 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000 гривень за порушення ст.ст. 34, 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 343364 від 10.04.2023. Позивач не погоджується з вказаною постановою та зазначає, що вона є незаконною, винесеною за відсутності на те законних підстав, із грубим порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України. Зазначає, що при виконання перевезення (10.04.2023 о 15 год. 00 хв., а/д Київ-Чоп, 756 км + 800 м.) водій транспортного засобу мав у наявності повний пакет документів, що визначений ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт». Постанова від 10.05.2023 № 004216 про застосування адміністративно-господарського штрафу не містить посилання на конкретний пункт ч.1 ст. 34 та ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», який порушено. Водночас, порушень законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Автохім-інтер» не допускало. Поряд з цим, позивач вказує на численні порушення порядку проведення рейдової перевірки та оформлення її результатів. Зазначає, що водію не пред`являлись посвідчення та направлення на перевірку, не надавалось право подати пояснення з приводу виявлених порушень. Відеофіксація не здійснювалась. Акт перевірки не направлявся на адресу товариства, внаслідок чого ТОВ «Автохім-інтер» було позбавлено можливості надати заперечення. На підставі викладеного, ТОВ «Автохім-інтер» вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №004216 від 10.05.2023 протиправною, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохім-Інтер» про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №004216 від 10.05.2023 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 160/19493/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19493/23; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою було витребувано у відповідача докази, що стали підставою для прийняття постанови від 10.05.2023 р. № 004216.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

22.08.2023 від Державної служби України з безпеки на транспорті через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність. Відповідачем у відзиві зазначено, що під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову № 004216 від 10.05.2023. Під час перевірки виявлено порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: особиста картка водія під час перевірки знаходилась поза межами слоту тахографа, відсутня роздруківка з даними цифрового тахографа за 11.01.2023. У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абзац шостий частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: особистої картки водія у слоті цифрового тахографа. Водій з актом ознайомлений, від підпису та надання письмових пояснень відмовився. З наведеного, твердження позивача про те, що акт не складався, не надавався водію на ознайомлення і водій не мав можливості надати пояснення не відповідає дійсності. Копія акту була скерована на офіційну пошту позивача 04.05.2023 разом з повідомленням про розгляд справи від 27.04.2023 №28979/23/24-23 разом з актом № 343364 від 10.04.2023, який відбувся 10.05.2023. Факт направлення підтверджується скріншотом з електронної пошти, з якого вбачається, що повідомлення про розгляд справи позивачу було направлено 04.05.2023 о 11:08:18. Постанова № 004216 від 10.05.2023 року прийнята на основі акту № 045631 від 10.05.2023, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області зазначене і конкретизоване порушення ТОВ «Автохім-Інтер». Також, зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про відсутність відеофіксації рейдової перевірки. З огляду на викладене, відповідач вважає, що доводи позовної заяви не спростовуються виявлених порушень, оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідачем до відзиву долучено витребувані докази.

24.08.2023 від Державної служби України з безпеки на транспорті через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів надіслання відзиву позивачу.

24.08.2023 відповідачем подано аналогійне за змістом клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відзиву позивачу.

11.09.2023 позивачем засобами поштового зв`язку подано відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з доводами відповідача, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, аналогічними за змістом викладеним у позові. Наполягає, що при виконанні перевезення водій транспортного засобу мав у наявності повний пакет документів, що визначений ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт». Посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області фактично не перевіряли роботу тахографу та не вимагали надати їм роздруківку на паперовому носії (інформацію) про роботу та відпочинок водіїв. Акт перевірки на адресу ТОВ «Автохім-Інтер» не направлявся. Крім того, зі змісту Акту № 343364 взагалі не вбачається, який саме документ відсутній, суть порушення не конкретизовано, не вказано, який документ саме відсутній. Факти та обставини, на які посилається відповідач не підтверджені належним чином. Крім того, надана відповідачем роздруківка начебто з електронної пошти не підтверджує направлення позивачу повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення. Зі змісту роздруківки неможливо встановити, які документи були направлені товариству та чи дійсно вони були направлені. Більш того, електронна адреса avtohim@ukr.net, на яку посилається відповідач у відзиві, не є офіційною електронною адресою ТОВ «Автохім-Інтер». За таких обставин, відповідач не повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автохім-інтер» зареєстроване 03.04.2018, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 42041835; перебуває на обліку в Головного управління ДПС у Дніпропетровській (Кам`янська ДПІ (м.Кам`янське)) як платник податків; місцезнаходження юридичної особи: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пл. Гагаріна, буд. 5, оф. 107; офіційна адреса електронної пошти: avtohim@ukr.net.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності позивача за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; серед інших видів є: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Згідно із направленням на рейдову перевірку від 10.04.2023 №015631 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та стандартів щодо перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, габаритно-ваговий контроль на території Ужгородського, Мукачівського, Хустського, Берегівського, Тячівського, Рахівського районів, КПП «Тиса», КПП «Ужгород», КПП «Астей», під час проведення якої 10.04.2023 о 15 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Київ-Чоп, 756км + 800 м. був перевірений транспортний засіб DAF/Schwarzmuller, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 (документ, що посвідчує особу водія НОМЕР_4 ), що належить ТОВ «Автохім-інтер» (код 42041835).

За результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.04.2023 №343364, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення: «відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 , а саме: відсутня особиста картка водія в цифровому тахографі, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз.6 «Виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій транспортного засобу з актом ознайомлений, від письмових пояснень та підпису відмовився, про що свідчить відповідний запис у акті від 10.04.2023 (а.с. 137 зворотній бік).

Позивачу 04.05.2023 засобами електронного зв`язку на електронну пошту «avtohim@ukr.net» направлено повідомлення від 27.04.2023 №28979/23/24-23 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 10.05.2023 з 10:00 по 15:00 в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, разом із актом проведення перевірки від 10.04.2023 №343364 (а.с. 137).

У повідомленні від 27.04.2023 №28979/23/24-23 Товариству з обмеженою відповідальністю «Автохім-інтер» запропоновано прибути на розгляд справи, маючи при собі паспорт або документ який посвідчує особу; для представників юридичних та фізичних осіб - обов`язково документ, що підтверджує повноваження; копії документів, що підтверджують право власності або користування транспортним(и) засобом(ами): договір оренди, лізингу, найму тощо; для перевізників, які здійснюють перевезення вантажу - договір або заявка про надання транспортних послуг; для перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів на постійних маршрутах загального користування - договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, та додатково повідомлено, що у разі неявки уповноваженої особи в зазначений термін, справа про порушення буде розглянута без її участі.

10.05.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю «Автохім-інтер» складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №004216, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000грн. за порушення статей 34, 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Супровідним листом від 11.05.2023 за №33832/4.3/24-23 позивачу надіслано копію вказаної постанови.

29.05.2023 позивачем подано скаргу на постанову №004216 в адміністративному порядку до Державної служби України з безпеки на транспорті (а.с. 23-31).

За наслідками розгляду скарги листом Державної служби України з безпеки на транспорті №5141/3.1/15-23 від 08.06.2023 постанову №004216 від 10.05.2023 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.32-35).

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №004216 від 10.05.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ у редакції на час спірних відносин).

Відповідно до статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої - двадцять першої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема: використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567 у редакції на час спірних відносин), відповідно до пункту 1 якого цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку №1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Отже, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону, додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За змістом статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи (частина сьома статті 53 цього Закону).

Статтею 2 Закону №2344-ІІІ передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «;Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 27.06.1979 у м. Женева ухвалила Конвенцію Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (далі - Конвенція № 153).

Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до частини третьої статті 10 Конвенції № 153 традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» від 25.01.2012 № 51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340), пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух».

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 1.4 Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Пунктом 1.5 Положення № 340 визначено, що тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв;

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення № 340).

Відповідно до пункту 6.3 Положення № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

24.06.2010 Міністерством транспорту та зв`язку України наказом №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух».

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 розділу І Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;

Умови використання тахографів наведено у розділі ІІІ Інструкції №385.

Так, за змістом пункту 3.1 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5. Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий), а також здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірки тахографа, дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом.

При цьому, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; у разі використання цифрового тахографа - заповнює особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; та зобов`язаний мати при собі: картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Частиною восьмою статті 53 Закону № 2344-ІІІ визначено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

За приписами частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються такі адміністративно-господарські штрафи:

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 6).

Зважаючи на те, що стаття 34, 53 Закону № 2344-ІІІ зобов`язує автомобільного перевізника виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, а також водіїв відповідною документацією, а наявність у водія заповненої тахокарти або картки водія, прямо передбачена Інструкцією № 385 та Положенням № 340, і обов`язок водіїв під час перевірки надавати посадовим особам роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок встановлений Законом № 2344-ІІІ, а відтак відсутність картки водія, роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинку водіїв є підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований юридичною особою з 03.04.2018, основний вид економічної діяльності за КВЕД: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, має у власності DAF/Schwarzmuller, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно із СМR АС №0704023 від 07.04.2023 водій ОСОБА_1 на вказаному транспортному засобі здійснював міжнародне вантажне перевезення, автомобільний перевізник - ТОВ «Автохім-інтер».

10.04.2023 за результатами рейдової перевірки вказаного транспортного засобу DAF/Schwarzmuller, посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 , відсутня особиста карта водія у цифровому тахографі.

Обґрунтовуючи неправомірність притягнення до відповідальності, позивач акцентує, що не допускав порушення законодавства, водій ОСОБА_1 був забезпечений повним пакетом документів для здійснення перевезення, перевіряючими не доведено порушень законодавства про автомобільний транспорт, відеофіксацію перевірки не проведено, з актом перевірки водія не ознайомлено, не забезпечено можливості надати пояснення та не повідомлено про розгляд справи про порушення.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Варто зазначити, що в розумінні положень Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства та забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення.

Приписи Закону зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке саме до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Водій транспортного засобу повинен мати при собі: 1) протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;2) заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР; 3) картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

У спірному випадку позивач наполягає на наявності у водія повного пакету документів для здійснення перевезення, однак відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія обумовлюється невикористанням водієм наявної у нього картки водія, тобто картки контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначеної для використання в цифровому тахографі.

Суд зазначає, що водій зобов`язаний вставляти картку водія у слот тахографу та активувати її перед початком кожної поїздки, шляхом підтвердження інформації про особу водія, часу та країни, а у разі перетину кордону додавати дані про країну, у такому випадку тахограф фіксує відомості про здійснення водієм перевезення із фіксуванням часу руху та стоянки, швидкості, відстані, обертів шасі.

Саме використання водієм своєї картки під час поїздки надає можливість роздруковувати на паперовому носії (папері за аналогією до паперу касового апарату) інформацію про його роботу та відпочинок.

Відтак, у разі незастосування водієм картки перед початком поїздки та під час руху (не вставлення її у слот та не активування), тахограф фіксує рух транспортного засобу без водія, що унеможливлює отримання інформації про роботу та відпочинок конкретного водія як протягом поточної, так і попередніх поїздок.

Разом з цим, матеріали справи не містять роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 за 10.04.2023, що можливо тільки у разі використання такої картки у тахографі, належних доказів відповідному позивачем не надано.

За таких обставин, порушення, зафіксовані в акті перевірки, не спростовано позивачем.

Не зазначення в оскаржуваній постанові конкретного документу, який був відсутнім у водія, а також конкретного пункту статті 53 Закону, який порушено, суд вважає недостатніми для визнання протиправною постанови, оскільки у постанові є посилання на акт № 343364 від 10.04.2023, яким встановлено, що на час перевірки відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 , особистої карти водія у цифровому тахографі, що не спростовано позивачем в ході судового розгляду.

Відсутність відеофіксації перевірки не є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи позивача у позові про непред`явлення водію необхідних для перевірки документів не є непідтвердженими, у тому числі у зв`язку з відсутністю зауважень водія під час перевірки.

Посилання позивача на те, що водію не надано на ознайомлення акт перевірки та можливості надати пояснення, не враховуються судом, оскільки згідно із відміткою в акті водій з актом ознайомлений, від письмових пояснень та підпису відмовився.

Зауваження позивача про неналежність повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт безпідставні.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Статтею 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб з Єдиного державного реєстру.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (стаття 10 Закону № 755-IV).

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційна адреса електронної пошти позивача: avtohim@ukr.net.

Таким чином, відповідач виконав обов`язок, повідомивши позивача про час і місце розгляду справи про порушення шляхом надсилання на офіційну електронну адресу, достовірність якої вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру.

Відтак, з 04.05.2023 позивачу достеменно відомо про розгляд справи та про необхідність надання вказаних у ньому документів за їх наявності. Разом з цим, таким право позивач не скористався, доказів неможливості надання відповідачу письмових пояснень, а також додаткових документів на підтвердження або спростування обставин, з якими пов`язується виявлене під час перевірки порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивачем не надано, а матеріали справи не містять.

За викладених обставин, суд не вбачає підстав для висновку про порушенням відповідачем правил та процедур, тобто процедурних порушень, які б впливали юридичну силу оскаржуваного рішення.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваної постанови, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірності постанови відповідача судом не встановлено.

За вказаних обставин, суд вважає, що постанова №004216 від 10.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00грн. прийнята відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохім-інтер» (код ЄДРПОУ 42041835, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пл. Гагаріна, буд. 5, оф. 107) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Антоновича, 51) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова