Рішення

від 27.11.2023 по справі 400/12399/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 р. справа № 400/12399/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Лама-С", пр-т Центральний, 67, м. Миколаїв, 54017,

до відповідачаУправління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003,

провизнання протиправним та скасування припису від 05.11.21 р. № МК4022/931/ОП/АПП

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лама-С» (далі позивач) звернулось з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення № МК4022/931/ОП/АПП від 05.11.21 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру проведення позапланової перевірки, що на його думку є підставою для скасування припису. Так, позивач зазначив, що йому не вручався припис, з підстав виконання перевірки якого було призначено позапланову перевірку, наказ та направлення на проведення перевірки позивача не вручались директору товариства, перевірку взагалі проведено без участі директора. Отже, на думку позивача відповідач не мав взагалі права на проведення зазначеної перевірки.

Від відповідача відзив до суду не надходив.

Суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

На підставі наказу Державної служби з питань праці від 27.11.20 р. № 158 та наказу управління Держпраці у Миколаївській області від 01.11.21 р. № 499, направлення на проведення перевірки уповноваженими особами відповідача проведено позапланову перевірку з 01.11.21 р. до 05.11.21 р., підставою для перевірки стала перевірка раніше виданого припису щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (попередня планова перевірка проводилась з 07.06.21 р. до 18.06.21 р.).

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки № МК 4022/931/ОП/АПП від 05.11.21 р., в якому зафіксовані порушення вимог законодавства з охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

На підставі висновків акту відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду від 05.11.21 р. № МК 4022/931/ОП/АПП, яким позивача зобов`язано усунути порушення, виявлені під час позапланової перевірки.

Позивач не погоджуючись з приписом, вважаючи його протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (далі Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, що їй підпорядковуються (пункт 7 Положення № 96).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 р. № 877-V (далі Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів.

Визначення державного нагляду (контролю) міститься у статті 1 Закону № 877-V та означає діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Абзацом 3 статті 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Також, статтею 6 Закону № 877-V визначено, що Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Статтею 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем видавались наказ та направлення на позапланову перевірку, підставою для позапланової перевірки зазначено перевірку виконання попередньо виданого припису, за результатами перевірки складено акт та видано припис через виявлення порушення.

Позивач у позовній заяві зазначив, що у відповідача відсутні були підстави для проведення позапланової перевірки, оскільки ним не отримано попередній припис, йому не вручались наказ та направлення на перевірку і взагалі про проведення перевірки він дізнався через отримання акту та припису поштою вже після проведення перевірки.

Суд зазначає, що з огляду на норми Закону № 877, про проведення перевірки відповідач зобов`язаний повідомляти лише у разі проведення планової перевірки (ст. 5 Закону), при цьому ст. 6 не передбачає обов`язковості попереднього повідомлення суб`єкта господарювання про проведення позапланової перевірки. Як вбачається з направлення на проведення перевірку позивача, то перевірка була позаплановою, відтак у відповідача був відсутній обов`язок попередження позивача щодо перевірки.

Також суд не знайшов підтвердження посиланню позивача щодо порушення періоду проведення перевірки, так в направленні на проведення перевірки зазначено період для перевірки «з 01.11.21 до 05.11.21», відповідачем проведено перевірку 05.11.21 р., тобто у межах визначеного строку.

Невручення відповідачем наказу та направлення на проведення перевірки та неможливість присутності директора товариства під час проведення перевірки не підтверджено позивачем належними доказами, з акту перевірки можливо лише встановити його складання без підпису директора товариства, що на думку суду не може бути самостійним наслідком для скасування припису.

Суд звертає увагу, що позивач обґрунтовуючи свої позовній вимоги посилається лише на формальні порушення процедури проведення перевірки, при цьому не наводить пояснень чи доказів на спростування по суті виявлених порушень.

З цього приводу суд зазначає, що в залежності від характеру процедурних порушень, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Так, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.23 р. у справі № 260/3705/20, від 23.04.20 р. у справа № 813/1790/18, у постанові від 03.12.21 р. у справі № 369/7844/17, від 07.07.22 р. у справі № 520/4676/19.

Отже, через посилання позивача лише на формальні порушення процедури проведення позапланової перевірки відповідачем, враховуючи, що більшість таких посилань не знайшла свого підтвердження під час розгляду даної справи, а решта не призвела б до прийняття іншого рішення відповідачем, та відсутністю доказів спростування по суті виявлених порушень, суд доходить висновку про недоведеність позивачем протиправності оскаржуваного припису.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Лама-С» (просп. Центральний, 67, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39185387) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 39787411) про визнання протиправним та скасування припису № МК4022/931/ОП/АПП від 05.11.21 р., відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз