Ухвала

від 27.11.2023 по справі 460/26785/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 листопада 2023 року м. Рівне№460/26785/23

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Зозулі Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

до СВК "Степангородський"

про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулось до суду з позовом до СВК "Степангородський" про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 110114,64 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2 ст. 161 КАС України: у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Всупереч зазначеному, позивачем не надано доказу надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій у розмірі 9401,58 грн.

Отже, позовна заява містить вимогу майнового характеру на загальну суму 9401,58 грн.

Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Всупереч викладеному, позивачем не додано до адміністративного позову документу про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.

Водночас, в позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до ч.1 ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Частиною 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Зазначено, що оскільки державні асигнування спрямовуються лише на виплату пенсій, управління не мало можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. З покликанням на ст.2 Закону України "Про судовий збір" вказано, що законодавець покладає обов`язок зі сплати судового збору не тільки на позивач, але і на осіб стосовно яких ухвалюється судове рішення. Також зазначено, що предметом адміністративного позову є стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тобто формування джерела коштів для забезпечення гарантованого ст. 46 Конституції України права громадян на соціальний захист, в тому числі і на державне пенсійне забезпечення. З огляду на наведене, пенсійний орган вважав, що позивача слід звільнити від сплати судового збору та покласти обов`язок його сплати на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондує зі ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, з наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Право на звільнення від сплати судового збору мають у тому числі і бюджетні установи, однак, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у спосіб подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 2684,00грн, а також доказ надіслання відповідача листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет, з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до СВК "Степангородський" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.П. Зозуля