Рішення

від 27.11.2023 по справі 620/8169/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року Чернігів Справа № 620/8169/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Комунального підприємство "Ліки України" Чернігівської обласної ради про стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства "Ліки України" Чернігівської обласної ради, в якому просить стягнути на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з Комунального підприємства Ліки України Чернігівської обласної ради суму платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 410 786,41 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем на теперішній час обліковується заборгованість (капіталізовані платежі) у сумі 410 786,41 грн. Сума капіталізованих платежів не погашена, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою". Вказана ухвала суду відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України направлена на адресу місця знаходження юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

В підсумку, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Комунальне підприємство "Ліки України" Чернігівської обласної ради відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України" є платником страхових коштів.

На Комунальному підприємстві "Ліки України" Чернігівської обласної ради з працівником ОСОБА_1 04.03.2004 стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. В результаті ушкодження здоров`я згідно виписки МСЕК №00543 від 04.03.2004 потерпілій встановлено 25% втрати професійної працездатності (а.с.13).

Відповідно до постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.03.2023 №19 призначено потерпілій ОСОБА_1 перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 3285,24 з 01.03.2023 безстроково (а.с.12).

Згідно розрахунку капіталізованих платежів по Комунальному підприємстві "Ліки України" Чернігівської обласної ради станом на 01.06.2023 потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою ОСОБА_1 складає 410786,41 грн (а.с.11).

Головне управління 14.04.2023 надіслало ліквідатору КП Ліки України заяву про визнання грошових вимог на суму 410786,41 грн., яка була повернута з відміткою працівника Укрпошти про відсутність КП Ліки України за юридичною адресою та 27.04.2023 була вручена під розписку ОСОБА_2

30.05.2023 за вх. 11065/8 Головним управлінням отримано копію балансу КП Ліки України на 31.05.2023 (а.с.14-15), але зазначена сума грошових вимог до нього не внесена. У зв`язку з чим, сума платежів, які підлягають капіталізації, для розрахунку з ОСОБА_1 в розмірі 410786,41 грн. підлягає стягненню в примусовому порядку.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в редакції Закону від 21.09.2022 № 2620-IX (далі - Закон № 2620-IX).

Пунктом 2 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 21.09.2022 №2620-IX (далі - Закон №2620-ІХ), який набрав чинності 01.01.2023, припинено Фонд соціального страхування та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Пунктом 6 та 7 цього розділу Закону №2620-IX передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.

Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.3 Закону №2620-IX соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування витрат, пов`язаних із наданням страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання коштів соціального страхування на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 8) цільового використання коштів соціального страхування; 9) відповідальності роботодавців та страховика за реалізацію права застрахованої особи на страхові виплати та соціальні послуги згідно з цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону 2620-IX уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 11 Закону 2620-IX передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Страхуванню від нещасного випадку, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 29 Закону 2620-IX підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема, які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон 1058-ІV) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 72 Закону 1058-ІV джерелами формування коштів Пенсійного фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №95 "Деякі питання капіталізації платежів у випадках ліквідації страхувальників", яка 07.02.2023 набрала чинності, установлено, що капіталізація платежів у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованих осіб, здійснюється до Пенсійного фонду України у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам на сьогодні проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок № 986), і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

За приписами пункту 2 Порядку №986 термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно з пунктом 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Управління капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Управління належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Управлінню забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

При цьому аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги ч.2 ст.1205 ЦК України, статті 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку №986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме (1) Фонд та його робочі органи, (наразі органи Пенсійного фонду) (2) застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, та (3) страхувальник, тобто роботодавець, який зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Водночас метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов`язань Управління перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров`ю від нещасного випадку на виробництві.

Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Управління повинно сплатити застрахованій особі за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв`язку з ліквідацією страхувальника.

Як зазначено судом вище, потерпілий ОСОБА_1 , яка була працівником Комунального підприємства "Ліки України", за випискою МСЕК має втрату працездатності 25%.

Позивачем здійснений розрахунок платежів, що підлягають капіталізації для забезпечення здійснення страхових виплат протягом життя потерпілого, згідно з яким загальна сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, складає 410786,41 грн.

При цьому відповідачем не подано будь-яких заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку. Станом на час розгляду справи доказів сплати зазначеної суми капіталізованих платежів або заперечення щодо правильності її обчислення відповідачем суду не надано.

Отже, відповідачем всупереч наведеним вище правовим нормам, не виконано обов`язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат потерпілому на підприємстві, протягом його життя.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи ( ч.5 та 6 ст.105 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов`язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що, як на час звернення позивача до Комунального підприємства "Ліки України" Чернігівської обласної ради із заявою з грошовими вимогами про стягнення капіталізованих платежів, так і на час розгляду справи чинним законодавством визначено, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи та в межах ліквідаційної процедури із застосуванням правил Порядку № 986, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Як наслідок, суд зазначає, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи у такої особи виникають зобов`язання перед управлінням Пенсійного фонду щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілих від нещасного випадку на виробництві. Отже, обов`язок щодо сплати капіталізованих платежів виникає у всіх випадках ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі № 809/1738/17, Верховним Судом у постановах від 18.06.2020 у справі №820/2837/17, від 02.11.2020 у справі № 1940/1440/18 та Верховним Судом України у постанові 26.06.2012 в справі № 21-156а12.

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку капіталізованих платежів по Комунальному підприємстві "Ліки України" Чернігівської обласної рад, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою ОСОБА_1 складає 410786,41 грн.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Комунального підприємство "Ліки України" Чернігівської обласної ради про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємство "Ліки України" Чернігівської обласної ради на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (р/р UA703535530000025606303011154, МФО 353553, код 21390940) суму платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 410786 (чотириста десять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 41 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька, буд. 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Відповідач: Комунальне підприємство "Ліки України" Чернігівської обласної ради (вул.Івана Мазепи, буд.55, м.Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 01980762).

Повне рішення суду складено 27 листопада 2023 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО