Постанова

від 27.11.2023 по справі 520/16653/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 р. Справа № 520/16653/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 25.05.23 по справі № 520/16653/21

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

до Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства

про стягнення штрафу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі за текстом також - позивач, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства (далі за текстом також відповідач, Сахновщинське КВКП), в якому просило:

- стягнути з Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства штраф у сумі 290608,49 грн;

- зобов`язати Сахновщинське комунальне водоканалізаційне підприємство повернути споживачам необґрунтовано одержану виручку в сумі 290608,49 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства штраф у сумі 290608 грн 49 коп в дохід Державного бюджету.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини справи та, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, зазначає, що у спірних правовідносинах наявний публічний інтерес, оскільки захищаються права споживачів шляхом зобов`язання у судовому порядку відповідача повернути необґрунтовано одержану виручку в сумі 290608,49 грн.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати судове рішення в оскаржуваній частині та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, що згідно з Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 08.07.2021 за № 1499 «Про проведення планового заходу державного нагляду», відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2021 рік, затвердженого Наказом Держпродспоживслужби від 26.11.2020 за № 778, керуючись п.п.11 п.11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого Наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 за № 164, відділом контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області проведена планова перевірка Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства.

За результатами проведення планового заходу головними спеціалістами позивача складено акт від 20.07.2021 за №1640 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін

На підставі висновків акта від 20.07.2021 за №1640 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування та застосування державних регульованих цін № 6.0-14 від 26.07.2021, яким вирішено вилучити у Сахновщинського КВКП штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки в сумі 290608,49, який протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення підлягає перерахуванню в дохід державного бюджету.

Також, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено припис від 26.07.2021 за № 13 «Про виконання вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін», де вказані вимоги про усунення порушень.

Посилаючись на невиконання рішення № 6.0-14 від 26.07.2021 та припису від 26.07.2021 за № 13, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства повернути споживачам необґрунтовано одержану виручку в сумі 290608,49 грн, суд першої інстанції виходив з того, що в цій частині позовних вимог позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки належним способом захисту є самостійна реалізація Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області наданих йому владних повноважень в порядку та межах, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про ціни і ціноутворення», Положенням № 667.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акту; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкт господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис. Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За приписами частини першої статті 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику з контролю за цінами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого Наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 за № 164, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

В силу вимог абзацу четвертого підпункту 11 пункту 4 зазначеного Положення Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

За приписами пунктів 1, 6, 8 частини першої статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Пунктом 1 частини першої статті 20 вказаного Закону визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону №5007-VI порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.

За матеріалами справи Сахновщинське комунальне водоканалізаційне підприємство звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування припису №13 від 26 липня 2021 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосовування державних регульованих цін; визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 6.0-14 від 26 липня 2021 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 520/16094/21, адміністративний позов Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства залишено без задоволення.

Виходячи з того, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 26.07.2021 за №6.0-14 про застосування до Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства адміністративно-господарських санкцій в сумі 290608,49 грн є чинним та на момент розгляду справи відповідачем не виконано, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми штрафних санкцій є обґрунтованими, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

В цій частині правильність висновків суду першої інстанції не може бути перевірена судом апеляційної інстанції, зважаючи на вимоги частини другої ст. 308 КАС України щодо можливого виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повернути споживачам суму необґрунтованої виручки, колегія суддів зазначає на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Отже, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов`язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Як встановлено ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Правовий аналіз пунктів 1-5 частини 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Проте і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб`єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб`єктів владних повноважень.

Логічний спосіб тлумачення ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку про те, що і п. 5 ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб`єкта владних повноважень на адміністративний позов.

За пунктом 5 частини четвертої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об`єднань, юридичних осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

Так, згідно з пунктом 11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затверджене Наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 за № 164, позивач:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формулювання, встановлення та застосування державних регульованих цін,

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін,

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних цін.

Спеціальним законом, який визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є Закону України Про ціни та ціноутворення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 18 Закону України Про ціни та ціноутворення уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

За приписами п. 1 ч.1 ст. 20 Закону України Про ціни і ціноутворення, до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Як передбачено ч. 2 ст. 20 Закону України Про ціни і ціноутворення, суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або адресного споживача, повертається споживачам.

На підставі п. 6 ст. 18 Закону України Про ціни і ціноутворення уповноважені органи мають право: приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Пунктом 8 статті 18 Закону України Про ціни і ціноутворення визначено, що уповноважені органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

На виконання наданих позивачу повноважень щодо державного нагляду (контроль) за дотриманням вимог формулювання, встановлення та застосування державних регульованих цін, останнім проведено перевірку Сахновщинського КВКП, за результатами якої прийнято рішення від 26.07.2021 за №6.0-14 про застосування до Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства адміністративно-господарських санкцій в сумі 290608,49 грн та зобов`язання відповідача повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки в сумі 290608,49 грн, а також винесено припис від 26.07.2021 за № 13.

Вказані рішення суб`єкта владних повноважень оскаржені в судовому порядку та визнані такими, що не підлягають скасуванню, при цьому невиконання рішення та припису в добровільному порядку є підставою для здійснення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області дій, спрямованих на забезпечення їх примусового виконання.

Проте, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу Держспоживслужби, як суб`єкту владних повноважень, звертатись до суду з позовом про зобов`язання підконтрольного суб`єкта господарювання повернути споживачам необґрунтовано отриману виручку.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись з позовними вимогами про зобов`язання відповідача повернути споживачам суму необґрунтованої виручки, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області вийшло за межі встановлених законом повноважень.

За таких обставин колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині відсутні.

Що стосується тверджень представника позивача в апеляційній скарзі про те, що відповідно до приписів ст. 19 КАС України Головному управлінню Держпродспоживслужби в Харківській області, як суб`єкту владних повноважень, надано право звертатися до адміністративного суду з будь-якими позовами, окрім тих, які віднесені до юрисдикції цивільного або господарського суду, колегія суддів зазначає, що таке право надано лише якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, про що зазначалося вище.

Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, оскільки такі не є релевантними з огляду на те, що сформовані за інших спірних правовідносин.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм процесуального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 по справі № 520/16653/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов