Ухвала

від 27.11.2023 по справі 35зп-23/160

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 35зп-23/160

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року по справі №35зп-23/160 за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО про роз`яснення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову від 01.03.2023 у справі №35зп-23/160,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО про роз`яснення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову від 01.03.2023 у справі №35зп-23/160 відмовлено.

Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, 20.10.2023 вдруге подав апеляційну скаргу. Одночасно відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у встановлений строк надати документ про сплату судового збору.

Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 07.11.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 07.11.2023 о 18:54 год.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків скарги з посиланням на обєктивну неможливість сплати судового збору у цій справі у встановлений судом строк. Окрім того, у вказаному клопотанні скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що в межах процесуального строку він вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 02.03.2023, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду остання була

повернута скаржнику через неусунення недоліків щодо сплати судового збору. Просить звернути увагу, що станом на 15.03.2023 на рахунку ГУ не було достатньо коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі (копія службового листа з додатком додана). Також, скаржник вказує на відсутність коштів станом на 16.05.2023, 30.06.2023, 03.07.2023 та вжиття відповідачем дій для ініціювання питання про перерозподіл коштів за КЕКВ 2800 та отримання додаткового фінансування. Вказує, що скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням повторної апедяційної скарги. Зазначає, що повторна апеляційна скарга подана в межах присічного річного строку з дня складення повного тексту судового рішення.

Оцінюючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на апеляційне оскарження в поданому клопотанні, суд наголошує, що підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України в частині сплати судового збору, що і стало підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги. При повторному зверненні з апеляційною скаргою відповідачем також не було сплачено судовий збір, тобто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, скаржник так і не усунув.

На час постановлення цієї ухвали (27.11.2023) скаржником судовий збір досі так і не сплачений, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

Аргументи, якими відповідач обґрунтовує несплату судового збору, фактично ґрунтуються на неналежному фінансуванні органу, що перешкоджало скаржнику вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону. Однак, ці обставини стосуються організації діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як об`єктивна та непереборна перешкода у реалізації ним права на апеляційне оскарження.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів та/або здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Як при зверненні з повторною апеляційною скаргою, так і в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому на виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху, скаржником не надано обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою невідкладно після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги; не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою (більше п`яти місяців) мало об`єктивно поважні причини, беручи до уваги й те, що судовий збір скаржником при повторному зверненні не був сплачений.

Суд вважає, що для приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання цієї апеляційної скарги після постановлення ухвали суду першої інстанції і отримання її повного тексту відповідачем (майже вісім місяців), не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Аргументи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому апеляційна скарга має бути прийнята до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.

Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Повернення апеляційної скарги поданої вперше відповідно до процесуального закону надає право повторного звернення з апеляційною скаргою. Однак для визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження у такому випадку скаржнику слід надати суду докази, які б могли свідчити про намір особи реалізувати право на апеляційне оскарження у найкоротший строк.

Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістомрішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Аргументи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не можуть бути розцінені як об`єктивні обставини особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

За таких обставин розгляд заявленого скаржником клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору є недоцільним.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року по справі №35зп-23/160.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року по справі №35зп-23/160.

Ухвала набирає законної сили з 27.11.2023 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк