Постанова

від 27.11.2023 по справі 320/12772/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12772/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус Дизайн" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Габітус Дизайн" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 13.12.2022 № 7851330/37152920 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Габітус Дизайн»;

- зобов`язати Державну податкову службу України врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Габітус Дизайн».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що приймаючи рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ відповідач не зазначив чітких підстав його прийняття (які саме операції вважає ризиковими, назви контрагентів з якими вони були здійснені, час здійснення таких операцій), тому оскаржуване рішення податкового органу є протиправним, так як не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, що породжує його неоднозначне трактування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дії контролюючого органу щодо неврахування таблиці платника податку, за результатами якого не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не породжує правових наслідків для платників податків та не порушує їх права, та зазначене не є підставою для зупинення ресєтрації податкових накладних, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Габітус Дизайн» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2010, запис № 10651020000013474.

З 22.12.2011 позивач є платником ПДВ.

Позивачем були складені податкові накладні по наступним господарським операціям:

- від 06.10.2022. № 4 на суму 65 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 10 833,33 грн з ТОВ «Бізнес центр «СТАРОНАВОДНИЦЬКИЙ» за надання послуг Клубу за актами надання послуг №263 від 31.08.2022, №307 від 31.08.2022;

- від 05.10.2022 № 5 на суму 287 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 47 916,67 грн з ТОВ «ЮА- ФАРМ» за надання юридичних послуг по договору № 01/08 від 01.07.2022,;

- від 03.11.2022 № 6 на суму 140 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 23 333,33 грн з ТОВ «БЕРЛЕНТАР» за надання спортивно-оздоровчих послуг по договору від 03.11.2022. № 19111919/3.

За наслідками подання даних податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, позивачу направлені квитанції від 31.10.2022 № 9226417208 за податковою накладною № 4 від 06.10.2022, від 31.10.2022 № 9226424531 за податковою накладною № 5 від 05.10.2022, від 22.11.2022 № 9248479968 за податковою накладною № 6 від 03.11.2022, в яких зазначено, що реєстрація податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Підставою для зупинення реєстрації вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 93.12.10-00.00, 69.10.19-00.00 відсутні в таблиці даних платнику податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Надалі, 01.12.2022 товариством до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДПС у м. Києві була направлена таблиця даних платника податку на додану вартість встановленої форми (додаток 5) та пояснення, в яких зазначені види діяльності з посиланням на податкову звітність та укладені договори.

Вказана таблиця 01.12.2022 зареєстрована ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДПС у м. Києві за № 9257583442.

12.12.2022 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДПС у м. Києві прийняла рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 7828566/37152920.

Однак, 13.12.2022 Державною податковою службою України прийнято рішення №7828566/37152920 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Підставою неприйняття визначено: «інше, наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізація товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років».

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 13.12.2022 № 7851330/37152920 прийняте необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Пунктом 13 Порядку №1165 передбачено, що у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

За приписами пунктів 14-17 Порядку №1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Відповідно до пункту 18 вказаного Порядку, Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D>0,02, Р.

Пунктом 19 вказаного Порядку передбачено, що у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування. При цьому, рішення про неврахування таблиці даних Комісія приймає у разі надходження до контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про надання платником податку в поданій таблиці недостовірної інформації.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до поданої таблиці даних платника ПДВ вбачається, що в ній відображено види економічної діяльності відповідно до КВЕД, коди товарів згідно з УКТЗЕД, що відповідає вимогам пункту 13 Порядку № 1165.

Разом з таблицею даних платника податку до контролюючого органу позивач подав пояснення щодо його господарської діяльності з відповідними документами.

Відтак, подавши таблицю даних з поясненнями та копіями документів, позивач підтвердив вид своєї господарської діяльності згідно КВЕД та відповідність його коду УКТ ЗЕД, який зазначений ним у таблиці.

При цьому, доказів про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку суду не надано і судом не встановлено.

За результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 01.12.2022 за № 9257583442, відповідно до пункту 16 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165», 13.12.2022 року Державною податковою службою України прийнято рішення про її неврахування з підстав: «інше, наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізація товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років».

Однак, як вірно відзначено судом першої інстанції, відповідач не надав доказів надходження до нього після прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку від 01.12.2022 за № 9257583442 інформації, що свідчить про надання позивачем недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, яка врахована.

Тобто, підстав для повторного розгляду питання врахування таблиці даних платника податку від 01.12.2022 у відповідності до пункту 19 Порядку № 1165 відповідач не надав.

Отже, такі непослідовні дії відповідача щодо однієї і тієї ж таблиці даних платника податку суперечать правомірним очікуванням особи, про що неодноразового наголошував Європейський суд з прав людини.

Оскаржуване рішення не містить інформації про те, яка саме податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій була отримана контролюючим органом, у зв`язку з чим спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача, є ризиковою, ні на підставі, за яких така операція визнана ризиковою.

У той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не зазначено податкову інформацію, яка б свідчила про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку від 01.12.2022 за № 9257583442. Також оскаржуване рішення не містить посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, та на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

При цьому, позивач не може нести відповідальність ні за діяльність своїх контрагентів, ні за присвоєння контролюючим органом статусу ризикового платника ПДВ іншим суб`єктам господарювання.

Твердження контролюючого органу про те, що господарські правовідносини позивача з ризиковим платником податків можуть означати його участь у схемах ухилення від оподаткування та розповсюдження ймовірного схемного кредиту не підтверджено жодними доказами. Більше того, така позиція відповідача повністю суперечить презумпції добросовісності платника податків.

У свою чергу, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Відтак, презумпції добросовісності платника податків є обов`язком доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 380/4746/22.

Таким чином, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків від 01.12.2022, поданої позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

Наведені мотиви підтверджується також наступними змінами у пункті 17 Порядку №1165, внесеними постановою Кабінету Міністрів України 23.12.2022 № 1428, відповідно до яких пункти 17 та 19 Порядку доповнено абзацами щодо того, що у разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку».

Враховуючи викладене, рішення ДПС України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 13.12.2022 №7828566/37152920 прийняте необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма