Вирок

від 23.11.2023 по справі 207/4597/23

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/4597/23

№ 1-кп/207/373/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське кримінальне провадження № 12023046780000187 від 18.08.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , згідно з рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.01.2012 року зобов`язаний до сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь матері ОСОБА_5 , починаючи з 05 грудня 2011 року до повноліття дитини.

Однак, ОСОБА_4 якому відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду та про свій обов`язок, як батька дитини, визначений нормами ч.2 ст. 51 Конституції України, ст.180 Сімейного Кодексу України, якими передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття, будучи 17.08.2023 року попередженим державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про необхідність сплати аліментів на утримання дитини, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини, допустив таким чином заборгованість зі сплати аліментів, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Так, ОСОБА_4 будучи офіційно працевлаштованим у період часу з 11.01.2018 по 29.12.2021 охоронником у ТОВ «Кентавр», ЄДРПОУ 35933446, отримуючи у встановленому законодавством порядку заробітну плату у наступному розмірі: за квітень - червень 2019 року - 14661,09 грн., липень - вересень 2019 року - 13885,33 грн. (всього за вказаний період: 28546,41 грн.); у період часу з 01.01.2022 по 15.03.2022 року на посаді сторожа КП «Міський спецкомбінат», ЄДРПОУ 40994483, отримуючи заробітну плату у січні 2022 року - 8595,02 грн., у лютому 2022 року - 8750,87 грн., у березні - 4444,92 грн. (всього за вказаний період: 21790,81 грн.), не повідомляв державному виконавцю про своє місце роботи, звільнившись з останнього місця роботи до Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з метою отримання офіційного працевлаштування чи отримання державної допомоги по безробіттю не звертався, не маючи наміру надавати кошти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто маючи прямий протиправний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, аліменти не сплачував, будь-якої допомоги на утримання сина не надавав, участі у його вихованні не приймав та згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина за період часу з 13.06.2019 по 05.09.2023 у наступному розмірі: за червень 2019 року - 439,14 грн., з липня 2019 року по вересень 2019 року - 1059,00 грн. (щомісячно), з жовтня 2019 року по грудень 2019 року 2405,50 грн. (щомісячно), з січня 2020 року по березень 2020 - 2749,25 грн. (щомісячно), з квітня 2020 року по червень 2020 року - 2828,00 грн. (щомісячно), з липня 2020 року по вересень 2020 року - 2915,00 грн. (щомісячно), з жовтня 2020 року по грудень 2020 року - 3050,25 грн. (щомісячно), з січня 2021 року по березень 2021 року - 2982,75 грн. (щомісячно), з квітня 2021 року по червень 2021 року - 3172,75 грн. (щомісячно), з липня 2021 року по вересень 2021 року - 3379,50 грн. (щомісячно), з жовтня 2021 року по грудень 2021 року - 3416,50 грн. (щомісячно), за січень 2022 року - 1729,74 грн., за лютий 2022 року - 1761,11 грн., за березень 2022 року - 1309,00 грн., за квітень 2022 року по травень 2022 року - 3416,50 грн. (щомісячно), з червня 2022 року по серпень 2022 року - 3216,50 грн. (щомісячно), за вересень 2022 року - 3416,50 грн., з жовтня 2022 року по листопад 2022 року - 2916,50 грн.(щомісячно), з грудня 2022 року по серпень 2023 року - 3416,50 грн. (щомісячно), за вересень 2023 року (станом на 05.09.2023) 569,40 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 в період часу з 13 червня 2019 року по 05 вересня 2023 року включно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 52 місяця відповідних платежів, у розмірі 146164,39 грн.

Отже, у період часу з 13.06.2019 року по 05.09.2023 року включно, ОСОБА_4 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину за викладених обставин визнав свою вину повністю. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо його не карати.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила фактичні обставини справи викладені в обвинувальному акті. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляла. Просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина також підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними письмовими доказами:

- копією рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.01.2012 року, згідно якого стягнено з ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь матері ОСОБА_5 , починаючи з 05 грудня 2011 року і до повноліття дитини (а.с.27);

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого записаний ОСОБА_4 (а.с.28);

- розрахунком заборгованості ОСОБА_4 зі сплати аліментів, наданого Південним відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області за період з 13.06.2019 року по 05.09.2023 року, яка складає 146164,39 грн. (а.с.152).

Оцінюючи кожний доказ у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому провадженні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини та тяжкість скоєного злочину, відповідно до вимог ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався, щиро кається у вчиненому.

Враховуючи вищевикладене,суд приходитьдо висновку,що виправленнята перевихованняобвинуваченого ОСОБА_4 можливе безйого ізоляціївід суспільства,з обраннямміри покаранняу видіобмеження волів межахсанкції ч.1ст.164КК України.На підставіст.75КК України,звільнити ОСОБА_4 від відбуванняпокарання звипробуванням,що будедостатнім дляйого виправленнята запобіганнявчиненню новихзлочинів.Покласти нанього обов`язки,передбачені п.1,п.2ч.1,п.2ч.3ст.76 ККУкраїни не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільна позовна заява не заявлена.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Судові витрати та речові докази у кримінальному проваджені відсутні.

Керуючись ст.ст. 369 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 01 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 01 (один) рік.

На підставі п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76КК України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1