Рішення

від 09.11.2023 по справі 355/1475/23

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1475/23

Провадження № 2/355/648/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року Баришівський районній суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2023 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про виділ частки з майна. Заяву мотивувала тим, що 25 липня 2018 року Баришівською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину серії ННІ № 028131, у відповідності з яким позивач та її рідний брат - ОСОБА_2 отримали у спадок після смерті матері - ОСОБА_3 , по 1/2 частці земельної ділянки площею 3,7702 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3220283000:09:068:0429. Того ж дня Баришівською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину серії ННІ № 028132, у відповідності з яким вона та її рідний брат - ОСОБА_2 - отримали у спадок після смерті матері - ОСОБА_3 - по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,3150 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_2 кадастровий номер 3220283000:09:072:0258. Також 25 липня 2018 року, згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексні номери 132067439, 132070433 та 132067153) було здійснено державну реєстрацію права власності позивачки на 1/2 частину вищевказаного спадкового майна.

В даний час позивач вирішила свої частки земельних ділянок використовувати самостійно, однак з цього приводу у них з братом виникають непорозуміння. На її замовлення інженером-землевпорядником ОСОБА_4 були виготовлені кадастрові плани земельних ділянок, схеми їх розподілу та схеми розташування земельних ділянок на місцевості. Згідно з цими схемами розподілу, земельна ділянка площею 3,7702 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 3220283000:09:068:0429, ділиться на дві рівні частини (1 та 2) і позивачу може бути виділена частина 1 площею 1,8851 га. Земельна ділянка площею 0,3150 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_2 кадастровий номер 3220283000:09:072:0258, ділиться на дві рівні частини (1 та 2) і позивачці може бути виділена частина 2 площею 0,1575 га.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.09.2023р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Проведення підготовчого судового засідання призначено на 12.10.2023р., 09.11.2023р.

08.11.2023р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пучек А.О. - щодо підтримання позовних вимог та розгляду справи у їх відсутність.

09.11.2023р. на адресу суду надійшла заява відповідача - ОСОБА_2 - щодо визнання позову та розгляду справи у його відсутність.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Пучек А.О. в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 - у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином; надав на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у його відсутність, з позовним вимогами погодився у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 263 ч.5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що 25 липня 2018 року Баришівською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину серії ННІ № 028131, згідно якого позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її рідний брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали у спадок після смерті матері - ОСОБА_3 , 1939р.н., по 1/2 частці земельної ділянки площею 3,7702 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3220283000:09:068:0429 (а.с.7).

25 липня 2018 року Баришівською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину серії ННІ № 028132, у відповідності з яким позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її рідний брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - отримали у спадок після смерті матері - ОСОБА_3 , 1939р.н., - по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,3150 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_2 кадастровий номер 3220283000:09:072:0258 (а.с.8).

25 липня 2018 року, згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексні номери 132067439, 132070433 та 132067153) було здійснено державну реєстрацію права власності позивачки ОСОБА_1 на 1/2 частину вищевказаного спадкового майна (а.с. 9-11).

20.04.2023р. інженером-землевпорядником ТОВ «Теометра» ОСОБА_4 були виготовлені кадастрові плани земельних ділянок, схеми їх розподілу та схеми розташування земельних ділянок на місцевості. Згідно з цими схемами розподілу, земельна ділянка площею 3,7702 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 3220283000:09:068:0429, ділиться на дві рівні частини (1 та 2) і позивачу ОСОБА_1 може бути виділена частина 1 площею 1,8851 га.

Земельна ділянка площею 0,3150 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_2 кадастровий номер 3220283000:09:072:0258, ділиться на дві рівні частини (1 та 2) і позивачці ОСОБА_1 може бути виділена частина 2 площею 0,1575 га (а.с. 12-17).

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що «відповідно до статті 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 367 ЦК України передбачено право співвласників поділити в натурі між ними майно, що перебуває в спільній частковій власності.

Відповідно до ч.2ст.367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками, право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, власник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

З метою реалізації свого права позивач ОСОБА_1 звернулась з відповідними позовними вимогами до суду, заявляючи про наявність технічної можливості виділити належну їй частку із спільного майна.

За змістом ст. 364 ЦК України, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Системний аналіз положень статей 183,358,364,379,380,382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ домоволодіння в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р. N 55.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Крім того, згідно з п. 2.6. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, документ, що підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою є обов`язковим при вирішенні даного питання.

Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна в обов`язковому порядку має містити посилання на документи, якими підтверджується право власності (користування) земельною ділянкою (додаток 2 до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна).

Отже, виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання наступних умов:

поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами;

виділення в натурі частки об`єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом;

наявність реєстрації земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи кожному співвласнику спірних земельних ділянок належить по 1 /2 частині вказаного майна .

Таким чином, наявні всі умови для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, згідно з ч.4ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, враховуючи, що відповідач позов визнав та визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову може бути прийнято судом.

За таких обставин суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, так як позивач позбавлений права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору сплачених позивачем при зверненні до суду с вищевказаним позовом.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі цілу частку (1) з 1/2 частини майна, що перебуває у спільній частковій власності із припиненням спільної частковості а саме: 1/2 частку з майна, що перебуває у спільній частковій власності із земельної ділянки площею 3,7702 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 3220283000:09:068:0429, в розмірі 1,8851 га.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі цілу частку (2) з 1/2 частини майна, що перебуває у спільній частковій власності із припиненням спільної частковості а саме: 1/2 частку з майна, що перебуває у спільній частковій власності із земельної ділянки площею 0,3150га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лехнівського старостинського округу Березанської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області, ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 3220283000:09:072:0258, в розмірі 0,1575 га.

Судові витрати у справі, понесені позивачем ОСОБА_1 - залишити за нею.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева