Ухвала

від 27.11.2023 по справі 357/12220/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12220/23

1-кс/357/2915/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМІЛК» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030004731 від 03.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

24.11.2023 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМІЛК» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030004731 від 03.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Обґрунтування вимог згідно з поданим клопотанням:

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2023 був накладений арешт на тимчасово вилучене майно 03 жовтня 2023 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Синява по вул. Шевченка, 113, а саме на автомобіль марки «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями, який належить ТОВ «АГРОМІЛК», арештом визначено заборону користування, розпорядження та відчуження вказаного майна для власника ТОВ «АГРОМІЛК», користувача майна ОСОБА_4 та інших осіб.

На теперішній час щодо арештованого майна проведено усі необхідні слідчі дії, зафіксовано усі сліди злочину, проведено необхідні експертизи, а отже представник власника майна вважає, що подальший арешт майна є недоцільним та просить його скасувати.

Відомості про участь сторін при розгляді клопотання та фіксування судового процесу:

Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без участі представника ТОВ «»АГРОМІЛК, просив задовольнити клопотання.

Прокурор Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, зазначивши, що не заперечує проти задоволення клопотання про скасування арешту.

Враховуючи стислі строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, встановлені ч.2 ст.174 КПК України, суд вважає можливим розглянути клопотання за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Правове обґрунтування рішення:

Вивчивши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2023 накладено арешт на тимчасово вилучене майно 03 жовтня 2023 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Синява по вул. Шевченка, 113, а саме на автомобіль марки «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями, який належить ТОВ «АГРОМІЛК», арештом визначено заборону користування, розпорядження та відчуження вказаного майна для власника ТОВ «АГРОМІЛК», користувача майна ОСОБА_4 та інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За змістом ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

За ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в т.ч. предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2023 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030004731 від 03.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, слідчий суддя виходив з того, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 03.10.2023 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, є забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання подальшого використання та розпорядження майном з боку його власника та володільця, зокрема, можливості приховування, пошкодження, знищення чи відчуження майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою проведення інженерно-технічної експертизи, слідчого експерименту.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»[ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Прокурор проти скасування арешту майна не заперечував, про необхідність проведення будь-яких слідчих дій з вказаним майном не вказував.

Отже, підстав, які б обґрунтовували подальше втручання у права власника майна ТОВ «АГРОМІЛК» шляхом збереження обмеження арештом його прав на вилучене майно, не встановлено.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що представником власника майна доведено, що на даний час у застосуванні такого заходу кримінального провадження як арешт майна відпала потреба, а збереження такого арешту призвело б до невиправданого втручання у правомочності власників майна.

Враховуючи вищевикладене, клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7, 16, 98, 107, 131-132, 169, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМІЛК» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030004731 від 03.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України задовольнити.

Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіБілоцерківського міськрайонногосуду Київськоїобласті від17.10.2023в справі№ 357/12220/23(провадження№ 1-кс/357/2522/23)у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12023111030004731від 03.10.2023,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.286КК України,на тимчасововилученемайно 03жовтня 2023року вході проведенняогляду місцядорожньо-транспортноїпригоди за адресою:Київська область,Білоцерківський район,с.Синява повул.Шевченка,113,а самена автомобіль марки «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями, який належить ТОВ «АГРОМІЛК» із забороною користування, розпорядження тавідчуження вказаного майна для власника ТОВ«АГРОМІЛК»,користувача майна ОСОБА_4 та інших осіб.

Зобов`язати прокурора Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_5 направити повідомлення про виконання ухвали слідчому судді.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Олег ГРЕБІНЬ