Справа № 365/562/23
Номер провадження: 2/365/248/23
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20 листопада 2023 року смт Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.
за участю
секретаря судового засідання ВОЄВОДИ І.С.
представника позивача ЛОБОДИ Т.О.
відповідачка ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В:
13 вересня 2023 року Служба у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як орган опіки та піклування, в особі начальника Служби Лободи Т.О., звернулася до суду із зазначеним вище позовом, в якому просить позбавити відібрати у ОСОБА_7 без позбавлення її батьківських прав малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; відібрати у ОСОБА_1 без позбавлення його батьківських прав малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; стягнути з ОСОБА_7 аліменти на користь малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі по 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повнолітня, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства та на користь малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі по 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно,починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повнолітня, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі по 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повнолітня, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства; малолітніх дітей передати органу опіки та піклування для подальшого влаштування.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_1 перебувають у шлюбі.
Відповідачка ОСОБА_7 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач ОСОБА_1 є батьком малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відносно сина ОСОБА_4 , відповідачка є одинокою матір`ю, батько дитини записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Батько малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 помер у ІНФОРМАЦІЯ_8
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.03.2015 року у справі № 742/722/15-ц, ОСОБА_7 була позбавлена батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Діти проживали з батьком, а також певний час перебували в інтернатних закладах.
Після смерті батька, рішенням Прилуцької райдержадміністрації від 29.05.202 № 149, 150 малолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.07.2020 року у справі № 742/1768/20, ОСОБА_7 була поновлена в батьківських правах. Сім`я ОСОБА_9 перебувала на обліку Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як багатодітна.
Працівники Служби періодично відвідували сім`ю ОСОБА_9 , у зв`язку із усними повідомленнями дирекції Жуківської ЗОШ-і-ІІ ступенів, жителів села, щодо фізичного та психологічного насильства щодо дітей. З ОСОБА_7 проводилися профілактичні бесіди щодо налагодження емоційного психологічного контакту з донькою ОСОБА_3 , недопустимості вчинення над нею фізичного насильства.
Відповідно до повідомлення ВПД № 1 Броварського РУП від 25.08.2023 стало відомо, що мати дітей ОСОБА_7 зникла з дому, що траплялось і раніше, залишила дітей без нагляду, місце її перебування не відоме.
Між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 часто виникають сварки, особливо в пізній та вечірній час, свідками чого стають діти.
Рішенням Виконавчого комітету Згурівської селищної ради від 25 серпня 2023 року № 247 малолітні діти були вилучені із сім`ї батьків. Наказом Служби у справах дітей та сім`ї від 29 серпня 2023 року № 11, малолітніх дітей тимчасово влаштовано на виховання та спільне проживання у сім`ю матері ОСОБА_1 - ОСОБА_11 .
Відповідачка ОСОБА_7 дітей не відвідувала, не цікавилася їхнім життям, матеріально не утримувала.
Позивач ОСОБА_1 матеріально допомагає ОСОБА_11 утримувати дітей.
Відповідачі попереджались про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків, а саме вчинення фізичного, психологічного насильства щодо дітей, проте висновків не зробили.
Нестійка психологічна та емоційна атмосфера в сім`ї ОСОБА_9 несе за собою психологічні травми дітей. Діти повністю ігнорують матір, не бажають з нею жити. Вказані обставини призводять до загрози життю та здоров`ю малолітніх дітей та є підставою для відібрання дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав.
Ухвалою суду від 20 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті.
До закінчення підготовчого судового засідання, відповідачкою ОСОБА_7 подано заяву про визнання позову повністю.
В підготовчому судовому засідання представник Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, Лобода Т.О. відмовилась від позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
В силу п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження по справі.
Враховуючи те, що представник позивача відмовилась від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_1 і відмова прийнята судом, суд вважає за необхідне провадження в цій частині закрити.
Роз"яснити учасникам справи, що за приписами частини 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
В підготовчому судовому засідання представник Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, Лобода Т.О. позовні вимоги до ОСОБА_7 підтримала повністю та просила позов в цій частині задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, направила до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала повністю.
Суд визнав можливим провести підготовче судове засідання у відсутність відповідачки, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та її неявка не перешкоджає цьому.
На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.
Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачкою, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_7 підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_7 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, який було укладене 14 лютого 2019 року (копія свідоцтва про шлюб - а.с. 20).
Відповідачка ОСОБА_7 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_1 є батьком малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (копії свідоцтв про народження - а.с. 10-14).
Відносно сина ОСОБА_4 , відповідачка є одинокою матір`ю, батько дитини записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - а.с. 15).
Батько малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 помер у ІНФОРМАЦІЯ_8
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.03.2015 року у справі № 742/722/15-ц, ОСОБА_7 була позбавлена батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.07.2020 року у справі № 742/1768/20, ОСОБА_7 була поновлена в батьківських правах (копія рішення суду у справі № 742/1768/20 - а.с. 16-19).
Рішенням Виконавчого комітету Згурівської селищної ради від 25 серпня 2023 року № 247 малолітні діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були вилучені із сім`ї батьків (копія рішення - а.с. 26)
Наказом Служби у справах дітей та сім`ї від 29 серпня 2023 року № 11, малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тимчасово влаштовано на виховання та спільне проживання у сім`ю баби ОСОБА_11 , жительки АДРЕСА_1 . Малолітні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 влаштовані до сім`ї ОСОБА_11 за їхньою згодою (копія наказу - а.с. 27, копії згоди - а.с. 46, 47).
Наказами Служби у справах дітей та сім`ї № 07-23, № 08-23, № 09-23, № 10-23, № 11-23 від 29 серпня 2023 року, малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування (копії наказів - а.с.21-25).
Малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мають задовільний стан здоров`я (копії виписок із медичної карти - а.с. 37-41).
Відповідачка ОСОБА_7 зареєстрована по АДРЕСА_2 (копія витягу з Реєстру територіальної громади - а.с. 30).
Відповідачка ОСОБА_7 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (копії довідок - а.с. 43).
Відповідно до повідомлення ВПД № 1 Броварського РУП від 25.08.2023 року, ОСОБА_7 зникла з дому, залишила дітей без нагляду, місце її перебування не відоме (копія повідомлення - а.с. 42).
За місцем проживання ОСОБА_7 характеризується посередньо через конфлікти, які виникають в сім`ї (копія характеристики - а.с. 44).
Згідно з ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер.
Ураховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частини 7 статті 7 СК при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно п.16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до п. 15 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_7 ухиляється від виконання своїх обов`язків стосовно виховання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не проявляє батьківської турботи, чинить фізичне та психологічне насилля над дітьми, особливо щодо дочки ОСОБА_3 , залишає дітей без нагляду, переймаючись більше власними інтересами, ніж інтересами дітей. Все це свідчить про самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов`язків по вихованню малолітніх дітей, тому суд вважає за необхідне відібрати у ОСОБА_7 без позбавлення її батьківських прав малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
В силу ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожитковий мінімум на 2023 рік затверджений Законом «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX. Так, прожитковий мінімум на 2023 рік для дитини віком до 6 років становить 2272 грн, для дитини віком 6-18 років - 2833 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина тощо.
Відібрання малолітніх дітей, не позбавляє відповідачку ОСОБА_7 від обов`язку щодо утримання дітей. Оскільки відповідачка добровільно кошти на утримання дітей не надає, з неї мають бути присуджені аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі достатньому для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 аліменти на користь малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі по 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повнолітня, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства та на користь малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі по 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно,починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повнолітня, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства.
У позовній заяві заявлена вимога щодо передання малолітніх дітей Службі у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, для подальшого влаштування.
Згідно з ч.ч. 3- 5 ст. 167 СК України дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим . Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Суд вважає за необхідне, в задоволенні даної вимоги відмовити, оскільки від позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 позивач відмовився, відтак передання малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_5 є недоцільним, оскільки діти мають залишатись з батьком. Передання малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 органу опіки та піклування для подальшого влаштування є крайнім заходом, застосування якого в даному випадку є недоцільним, оскільки діти можуть бути передані вітчиму ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, керуючись ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідачки ОСОБА_7 судовий збір в дохід держави у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,155,164,170, 181,182 СК України, ст.ст. 2,19,81,141,263,265,273,354,355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Прийняти відмову Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, від позовних вимог до ОСОБА_1 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, та в цій частині провадження у справі закрити.
Позов Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Відібрати у ОСОБА_7 без позбавлення її батьківських прав малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , працездатної, непрацюючої, аліменти на користь малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі по 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повнолітня, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства та на користь малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі по 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно,починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повнолітня, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства.
Рішення суду в частині присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць на кожну дитину підлягає негайному виконанню.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 28 листопада 2023 року.
Учасники справи:
Позивач Служба у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як орган опіки та піклування, адреса: смт. Згурівка, вул. Українська, 10, Броварського району Київської області, 07601, код ЄДРПОУ 43932833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ
Суд | Згурівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2023 |
Оприлюднено | 30.11.2023 |
Номер документу | 115219739 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Згурівський районний суд Київської області
Хижний Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні