Рішення

від 26.10.2023 по справі 495/10370/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/10370/23

Номер провадження 2/495/4910/2023

26 жовтня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

при секретарі Червинській І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії, в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,53 га, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5124581700:01:001:0237;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,00 га, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5124581700:01:002:0367.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.03.2022 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №272.

Єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 був батько позивача - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 29.12.2022 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1357. Інші спадкоємці після смерті батька позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина померлого - ОСОБА_2 та донька померлого - ОСОБА_5 , відмовилися від спадщини на користь позивача ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НСН №974125, виданого 04.09.2023 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Рязанцевою О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №2033.

Однак, згідно повідомлення приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Іваницького О.Ю. №176/01-16 від 18.09.2023 року, через відсутність правовстановлюючих документів на зазначені вище земельні ділянки, які за життя належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлення спадщини на дане спадкове майно в нотаріальному порядку не можливе.

Враховуючи викладене позивач ОСОБА_1 просить в судовому порядку визнати за ним у порядку спадкування за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,53 га, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5124581700:01:001:0237;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,00 га, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5124581700:01:002:0367.

Рух справи у суді.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.09.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з`явився, але згідно поданої позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилась, однак надала на адресу суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнала у повному обсязі, просить їх задовольнити.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню с наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.03.2022 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №272.

За життя спадкодавцю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належали:

-земельна ділянка площею 1,00 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 5124581700:01:002:0367, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №049772, виданого 09.08.2004 року Саратською районною державною адміністрацією;

-земельна ділянка площею 4,53 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5124581700:01:001:0237, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №266655, виданого 06.12.2005 року Саратською районною державною адміністрацією.

Єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 був батько позивача - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 29.12.2022 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1357.

Те, що ОСОБА_4 є сином спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23 вересня 1959 року Надеждинською сільською радою Саратського району Одеської області, актовий запис №40.

Інші спадкоємці після смерті батька позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина померлого - ОСОБА_2 та донька померлого - ОСОБА_5 , відмовилися від спадщини на користь позивача ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НСН №974125, виданого 04.09.2023 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Рязанцевою О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №2033.

Те, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 03.09.1986 року Білгород-Дністровським міськвідділом РАЦС Одеської області, актовий запис №622.

Те, що відповідачка ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 20 липня 1985 року Білгород-Дністровським міськвідділом РАЦС Одеської області, актовий запис №304.

Однак, згідно повідомлення приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Іваницького О.Ю. №176/01-16 від 18.09.2023 року, через відсутність правовстановлюючих документів на зазначені вище земельні ділянки, які за життя належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлення спадщини на дане спадкове майно в нотаріальному порядку не можливе.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15,16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220, 1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

За змістом ст. 1296 ЦК України, оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до положень ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

28 травня 2020 року Верховний Суд України в своїй постанові по справі № 910/7164/19 виклав наступну правову позицію з приводу захисту цивільних прав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 року зі справи № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року усправі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом в порядку спадкової трансмісії майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, враховуючи відсутність заперечень та доказів протилежного, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, доведеними, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 до неї про визнання права власності на спадкове майно в порядку трансмісії визнала у повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду справи

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позивачем обрано належний спосіб захисту свого права та позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на земельну ділянку площею 1,00 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 5124581700:01:002:0367, у порядку спадкування за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на земельну ділянку площею 4,53 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5124581700:01:001:0237, у порядку спадкування за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Боярський