Постанова

від 28.11.2023 по справі 904/797/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/797/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2023р. (суддя Юзіков С.Г., м.Дніпро, повний текст складено 01.08.2023р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс"

про стягнення заборгованості за договором перевезення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" заборгованості за договором перевезення в розмірі 129 552,31 грн., який складається з: 120 000,00грн. - основний борг, 840,00грн. - інфляційні втрати, 493,15грн. - 3% річних, 8 219,16грн. - пені за прострочення сплати боргу та судовий збір у розмірі 2 684,00грн.

У позовній заяві позивачем також було повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції складає 9000,00 грн., як витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути судові витрати, суми яких зазначено в позовній заяві та повідомив також про те, що: "якщо буде підстава звертатися із додатковою заявою стосовно судових витрат, відповідно звернеться". Вказане висловлювання представника Позивача судом першої інстанції було прийнято, як заяву в розумінні ч.8 ст. 129 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023р. позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" 120 000,00 грн. - основного боргу, 840,00 грн. - індексу інфляції, 493,15 грн. - 3 % річних, 2 513,72 грн. - судового збору, 11 238,69 грн. - витрат на правничу допомогу.

У решті позову відмовлено.

Від позивача до суду надійшла заява про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, у розмірі 25000,00 грн..

Відповідач заперечив стягнення з нього витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги, у розмірі 25 000,00 грн., посилаючись на те, що Позивачем жодної заяви про збільшення витрат на правничу допомогу в передбачені ГПК України терміни не зробив, відповідно його заява повинна залишитися без розгляду. З матеріалів справи вбачається, що правова допомога Позивачеві надавалася згідно договорів про надання правової допомоги № 4/22 від 05.06.2022 та № 11/23 від 01.06.2023, наявними в матеріалах справи, які за своїм змістом та правовим навантаженням є ідентичними і вказують на ті ж самі правничі послуги, крім того, жоден з вказаних договорів не носить ознаки додаткового, який укладено у зв`язку зі збільшенням об`єму робіт передбаченим раніше укладеним договором. Договорами не конкретизовано який саме об`єм клопотань та запитів охоплюється сумою очікуваних витрат. Крім того немає жодних правових підстав вважати, що сума очікуваних витрат і вартість правничої допомоги це тотожні поняття. В договорах не вказано, з чого формується ціна за надані послуги, не вказано вартість годити роботи адвоката в суді, не вказано вартість підготовленого клопотання, вартість підготованого запиту та інш., тобто немає чіткого розуміння вартості послуг адвоката і формування конкретної ціни послуг.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2023р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. У решті заяви відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс", в якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2023р. в частині стягнення 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що додаткове рішення по справі є незаконним і необгрунтованим має місце неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, має місце неправильне дослідження та оцінка доказів.

Скаржник оскаржуючи додаткове рішення в частині додаткового стягнення 5000грн. витрат на правничу допомогу, посилається на те, що Позивачем в супереч ч. 2 ст. 124 ГПК України разом із позовом не подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, з якого вбачалось би, що в зв`язку із розглядом справи відповідач очікує понести витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, а також не наведено орієнтовного розміру таких витрат, що фактично позбавило іншу сторону надати у встановлені ГПК України строки свої міркування, спростування, заперечення щодо розміру витрат.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, про надання строку для вчинення зазначеної дії повідомлявся шляхом направлення ухвали рекомендованою кореспонденцією (штрихкодовий ідентифікатор №4900001699194).

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/797/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2023р. у справі №904/797/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

23.08.2023р. матеріали справи № 904/797/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2023р. (суддя Юзіков С.Г., повний текст складено 01.08.2023р.) у справі № 904/797/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.10.2023р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України Про судоустрій та статус суддів, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2023р. прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" заборгованості за договором перевезення в розмірі 129 552,31 грн., який складається з: 120 000,00грн. - основний борг, 840,00грн. - інфляційні втрати, 493,15грн. - 3% річних, 8 219,16грн. - пені за прострочення сплати боргу та судовий збір у розмірі 2 684,00грн.

У позовній заяві позивачем також було повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції складає 9000,00 грн., як витрати на професійну правничу допомогу.

Представник Позивача просив стягнути судові витрати, суми яких зазначено в позовній заяві та повідомив також про те, що: "якщо буде підстава звертатися із додатковою заявою стосовно судових витрат, відповідно звернеться". Вказану фразу представника Позивача судом першої інстанції прийнято, як заяву в розумінні ч.8 ст. 129 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023р. позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" 120 000,00 грн. - основного боргу, 840,00 грн. - індексу інфляції, 493,15 грн. - 3 % річних, 2 513,72 грн. - судового збору, 11 238,69 грн. - витрат на правничу допомогу.

У решті позову відмовлено.

Від позивача до суду надійшла заява про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, у розмірі 25000,00 грн..

05.06.2022 ТОВ "Валері 2016" (далі Клієнт) та Адвокат Бруцька Т.А. (далі Адвокат) уклали Догові про надання правової допомоги № 4/22 (далі Договір 4/22), за п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору Клієнт приймає на себе наступні зобов`язання: оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень (підп. 3.1.3. Договору); оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 Договору (підп. 3.1.4. Договору 4/22).

Правову допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, що дорівнює вартості робіт згідно акта виконаних робіт (п. 4.1. Договору).

При розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в п. 4.1. цього Договору, враховується час, витрачений Адвокатом, та вид правової допомоги, що надається (п.4.3. Договору 4/22).

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується кожною стороною. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги і її вартість. Акт вручається Клієнту особисто, надсилається Клієнту Адвокатом факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу Клієнта, Адвокат може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією (п. 4.5. Договору 4/22).

Сума, вказана в п.4.1. цього Договору є гонораром Адвоката за надання правової допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.7. Договору 4/22).

Цей Договір укладений на строк до 31 грудня 2022 р. та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1. Договору 4/22).

Після закінчення строку дії Договору,якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на строк до 01.06.2023 року (п. 7.3. Договору 4/22).

07.06.2023 сторони підписали Акт приймання-передачі виконаної роботи № 9, відповідно до якого, Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги: ознайомлення із заявою ТОВ "Альттранссервіс" щодо клопотань позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи та раніше поданих заяв та клопотань відповідача від 24.04.2023 на 31 аркуші у справі № 904/797/23; підготовка до судового засідання у справі № 904/797/23, яке призначене на 06.06.2023; підготовка заперечень на заяви ТОВ "Альттранссервіс" про витребування доказів, про залучення третіх осіб без самостійних вимог, про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 904/797/23. За виконану роботу Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі 6 000,00 грн. ( а.с.147, т.2).

30.06.2023 сторони підписали Акт приймання-передачі виконаної роботи № 1, відповідно до якого, Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги: участь в судових засіданнях у справі № 904/797/23 06.06.2023 та 21.06.2023. За виконану роботу Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі 4 000,00 грн. ( а.с.147, т.2).

В якості підтвердження оплати отриманих послуг позивач надав платіжні інструкції: № 3102 від 03.04.2023 на суму 9 000,00 грн., № 3280 від 01.05.2023 на суму 6 000,00 грн., № 3499 від 07.06.2023 на суму 6 000,00 грн., № 3668 від 03.07.2023 на суму 4 000,00 грн. (а. 150-153, том 2).

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даною заявою.

За наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а додаткове рішення господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов`язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів.

Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом ( ст. 16 ГПК України ).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ( ст. 124 ГПК України ); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами ( ст. 126 ГПК України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат ( ст. 129 ГПК України ).

Згідно із ст. 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Як зазначалося раніше, Товариство з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" заборгованості за договором перевезення в розмірі 129 552,31 грн., який складається з: 120 000,00грн. - основний борг, 840,00грн. - інфляційні втрати, 493,15грн. - 3% річних, 8 219,16грн. - пені за прострочення сплати боргу та судовий збір у розмірі 2 684,00грн.

Крім того, у позовній заяві позивачем також було повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції складає 9000,00 грн., як витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути судові витрати, суми яких зазначено в позовній заяві та повідомив також про те, що: "якщо буде підстава звертатися із додатковою заявою стосовно судових витрат, відповідно звернеться". Вказану фразу представника Позивача судом першої інстанції прийнято, як заяву в розумінні ч.8 ст. 129 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023р. позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" 120 000,00 грн. - основного боргу, 840,00 грн. - індексу інфляції, 493,15 грн. - 3 % річних, 2 513,72 грн. - судового збору, 11 238,69 грн. - витрат на правничу допомогу.

У решті позову відмовлено.

24.07.2023 на адресу суду від Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду у справі в якій просить суд витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016".

В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу Позивачем надано суду першої інстанції: Договір №11/23 про надання правової(правничої) допомоги від 01.06.2023р.; опис робіт (нданих послуг), виконаних адвокатом від 21.07.2023 року, акт приймання-передачі виконаної роботи № 5 до Договору про надання правової допомоги № 4/22 від 05.06.2022р., акт приймання-передачі виконаної роботи № 7 до Договору про надання правової допомоги № 4/22 від 05.06.2022р., акт приймання-передачі виконаної роботи № 9 до Договору про надання правової допомоги № 4/22 від 05.06.2022р., акт приймання-передачі виконаної роботи № 1 до Договору про надання правової допомоги № 11/23 від 01.06.2023р., ордер на надання правничої ( правової) допомоги серія АМ № 1055481 від 01.06.2023року, платіжна інструкція № 3102 від 03.04.2023 року, платіжна інструкція № 3280 від 01.05.2023 року, платіжна інструкція № 3499 від 07.06.2023 року, платіжна інструкція № 3668 від 03.07.2023 року.

Дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких Позивач просив стягнути вказані витрати, місцевий господарський виходячи з того, що беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, та те, що рішенням від 19.07.2023 у даній справі з Відповідача стягнуто 11 238,69 грн. витрат на правничу допомогу, суд вважає, що стягненню з Відповідача підлягають 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, решта витрат не підлягають розподілу.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про наявність підстав покладення на Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 5 000 грн. 00 коп.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд - при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 р. у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, від 11.02.2021 р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04 ). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд, дослідивши надані, докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, прийнявши до уваги заперечення Відповідача по розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу, та враховуючи предмет спору, всі аспекти і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5 000 грн. 00 коп., яка є доказово обґрунтованою та підлягає розподілу.

Викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються, як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2023року у справі № 904/797/23 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та його скасування відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки Позивачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України Про судовий збір не передбачена.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альттранссервіс" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2023р. у справі № 904/797/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяМ.О.Дармін

Суддя О.В. Чус