ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1729/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Бурчак А.Ю.
представники учасників провадження:
прокурор: Лейченко О.В., посвідчення №069921 від 01.03.2023;
від позивача: Кузюр О.О., паспорт № НОМЕР_1 від 19.10.2017, самопредставництво (ЄДР);
інші учасники процесу в судове засідання не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 (повне рішення складено 01.05.2023, суддя Загинайко Т.В.) у справі №904/1729/22
за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт", м. Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , м. Торецьк, Донецька область
про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав.
Позовні вимоги мотивовані виявленим фактом самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 без будь-яких дозвільних документів, так, і зведення нерухомого майна - багатофункціональних будівель літ.А-1 площею 62,8 кв.м. та літ Б-1 площею 78,1 кв.м. без будь-яких дозвільних документів на будівництво, тобто самочинне будівництво; належністю цього майна на праві власності ТОВ «Форвард Естейт», якому воно передано до статутного капіталу за актом приймання-передачі майна №1.
Ухвалою суду від 16.11.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 16.02.2023 залучено до участі у справі відповідача-2 (співвідповідача) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан Рент Плюс»).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1729/22 позовні вимоги задоволено;
- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку загальною площею 151 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд;
- скасовано державну реєстрацію прав на багатофункціональні будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, - багатофункціональну будівлю літ. А-1 площею 62,8 кв.м та багатофункціональну будівлю літ. Б-1 площею 78,1 кв.м, всього 2 об`єкти загальною площею 140,9 кв.м, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2000922912101;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо позовних вимог;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо позовних вимог та 671 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо заяви про забезпечення позову.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1729/22, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення, Господарським судом Дніпропетровської області неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого, протиправного та незаконного рішення.
Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не враховано той факт, що ТОВ "Форвард Естейт" є добросовісним набувачем спірного майна і зазначений факт не спростований.
ТОВ "Форвард Естейт" набуло прав на спірне майно законним способом, а саме: на підставі акту приймання-передачі майна № 1, виданим 27.12.2019 та посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу.
Відповідно до зазначеного акта, ОСОБА_1 передав у якості вкладу (внеску) до Статутного капіталу, належний йому об`єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу, багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 62,8 кв.м.; багатофункціональну будівлю літ. Б-1, загальною площею 78,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2000922912101.
На підставі зазначеного акта приймання, право власності на спірний об`єкт нерухомості зареєстровано за ТОВ "Форвард ЕСТЕЙТ", про що свідчить запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначений акт не визнавався недійсним та не оспорювався.
На момент укладення акту приймання-передачі були відсутні судові спори щодо вказаного майна; укладений акт приймання-передачі відповідав усім ознакам дійсності правочину і наразі також не визнаний судом недійсним.
Знесення спірного об`єкта нерухомого майна порушує права добросовісного набувача майна та є прямим втручанням у право на мирне володіння майном.
Задоволення позовних вимог щодо знесення спірного об`єкту нерухомого майна є прямим втручанням у право ТОВ "Форвард ЕСТЕЙТ", як добросовісного набувача (зазначене не спростовано та зворотнього не доведено), що призводить до недотримання визначеного Конвенцією принципу пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном, а відповідно до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано оцінку відсутності допустимих доказів того, що під час будівництва спірного майна були допущені певні порушення, а твердження про те, що реєстрація декларації не здійснювалася, не відповідає дійсності, а тому спірний об`єкт нерухомості не може вважатися самочинним будівництвом.
Крім того, апелянт посилається на те, що судом неправильно визначена площа спірної земельної ділянки, яка не має кадастрового номеру і не є сформованою.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 року у справі № 904/1729/22 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Дніпропетровською обласною прокуратурою надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2023 для розгляду справи №904/1729/22 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів: Іванова О.Г., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1729/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.10.2023.
Розпорядженнями керівника апарату суду від 11.09.2023, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 зазначеною колегією суддів прийнято справу №904/1729/22 до свого провадження.
20.11.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
26.12.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_1 на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 62,8 кв.м. та багатофункціональну будівлю літ. Б-1, загальною площею 78,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2000922912101 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, т.1, а.с.44-46).
27.12.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. на підставі Акту №1 приймання - передачі майна, яке передається до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" від 27.12.2019 серія та номер 4900 зареєстроване право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 62,8 кв.м.; багатофункціональну будівлю літ. Б-1, загальною площею 78,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 24.12.2010 №1246-р "Про присвоєння адреси багатофункціональній будівлі по вул. Робочій (Красногвардійський район) відповідно до листа гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) від 18.11.2010 вх.13/5835 присвоєно багатофункціональній будівлі по вул. Робочій адресу - АДРЕСА_1 та відзначено, що присвоєння адреси не підтверджує право власності на нерухоме майно та право на земельну ділянку.
В матеріалах справи містяться копії: ситуаційної схеми розміщення багатофункціональної будівлі по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.26); декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво багатофункціональних будівель по АДРЕСА_1" від 29.03.2011 №ДП14211027671; технічного паспорту виготовленого станом на 01.03.2014, інвентаризаційна справа №508; листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 26.12.2019 №1004-110/1943 щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво багатофункціональних будівель по АДРЕСА_1".
Листом від 08.09.2021 №15/4-765вих.-21 Дніпропетровська обласна прокуратура просила Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надати інформацію щодо: - звернення фізичних чи юридичних осіб щодо адресації об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та прийнятих розпоряджень про присвоєння адреси; - прийняття розпорядження Дніпровського міського голови від 24.12.2010 №1246-р щодо присвоєння адреси; - наданих дозволів на розміщення малих архітектурних форм або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вказаною адресою (т.1, а.с.47-48).
Головне архітектурно - планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у листі від 10.09.2021 №12/19-404 повідомило Дніпропетровську обласну прокуратуру про те, що: - згідно з даними інформаційної бази містобудівного кадастру містобудівні умови обстеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не надавалися, паспорти прив`язки тимчасових споруд управлінням не оформлювалися; - інформація щодо надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм за вказаною адресою в управління відсутня; - у даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно розпорядчих документів, на підставі яких була присвоєна (змінена) адреса об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.49).
У листі від 30.09.2021 №15/4-837вих.-21 Дніпропетровська обласна прокуратура просила Дніпровську міську раду з метою поновлення прав територіальної громади, стягнення коштів до міського бюджету у зв`язку з самовільним зайняттям земель комунальної власності розглянути питання щодо проведення обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та надати інформацію щодо вжитих Дніпровською міською радою заходів, направлених на усунення перешкод у користуванні комунальним майном, у тому числі звернення до суду із позовами на захист порушених та охоронюваних законом прав та інтересів територіальної громади міста, припинення безпідставної державної реєстрації речових прав, знесення самочинно збудованого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.50-52).
Дніпровська міська рада у листі від 26.10.2021 №7/11-2699 про розгляд листа повідомила Дніпропетровську обласну прокуратуру, що у департаменті по роботі з активами Дніпровської міської ради відсутня інформація щодо здійснення заходів із самоврядного контролю за використанням та охороною земельною ділянки за адресою: вул. АДРЕСА_1 (т.1, а.с.53).
У листі від 08.12.2021 №15/4-992вих.-21, спрямованому Дніпровській міській раді, Дніпропетровська обласна прокуратура зазначила, що у зв`язку із порушенням охоронюваних законом прав та інтересів держави, обласною прокуратурою вбачається наявність достатніх підстав для звернення із позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" (т.1, а.с.54-56).
Відповідно до листа Дніпровської міської ради від 28.12.2021 №7/11-3394 про надання інформації, спрямованому Дніпропетровській обласній прокуратурі, Дніпровською міською радою не вживалися заходи претензійно-позовного характеру, направлені на припинення права власності, знесення самочинно збудованого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та зазначає, що найбільш ефективним способом захисту прав Дніпровської міської територіальної громади є знесення майна, яке відбувається, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок (т.1, а.с.57).
Листом від 22.06.2022 №15/4-289вих.-22 Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила Дніпровську міську раду, що: - із тексту листів Дніпровської міської ради вбачається, що міською радою заходи щодо захисту та поновлення прав територіальної громади міста Дніпра на спірну земельну ділянку не вжито, за даними веб-порталу Судова влада України, на цей час розгляд справ за позовами Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" судами не здійснюється; - у зв`язку із наявністю достатніх підстав для захисту порушених інтересів держави, Дніпропетровською обласною прокуратурою прийнято рішення про пред`явлення до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ "Форвард Естейт" про зобов`язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і спору та скасування державної реєстрації прав на нежитлову будівлю (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2000922912101).
18.01.2023 між відповідачем -1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт", як продавцем, та відповідачем - 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Пунктом 1.1. вказаного Договору визначено, що продавець передає, а покупець приймає у приватну власність об`єкти нерухомого майна, які значаться згідно правовстановлюючого документу, як: - багатофункціональна будівля (з усіма її приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і сплачує за неї обумовлену грошову суму. Опис об`єкта: багатофункціональна будівля літ. А-1, загальною площею 62,8 кв.м.; багатофункціональна будівля літ. Б-1, загальною площею 78,1 кв.м. Відчужуване майно належить продавцю на підставі Акту №1 приймання - передачі майна, справжність підпису на якому засвідчено 27.12.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., за реєстровим номером 4900 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" та ОСОБА_1; Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 03.01.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., індексний номер витягу 195540379, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000922912101, номер запису про право власності 34952600.
На підставі вказаного Договору 18.01.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. зареєстроване право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 62,8 кв.м.; багатофункціональну будівлю літ. Б-1, загальною площею 78,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Прокуратура та позивач стверджують, що без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, а також без будь-яких дозвільних документів на будівництво, що свідчить про самочинне будівництво об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано нерухоме майно - багатофункціональну будівлю літ. А-1 площею 62,8 кв.м.; багатофункціональну будівлю літ.Б-1, площею 78,1 кв.м., всього два об`єкти загальною площею 140,9 кв.м, що і стало причиною звернення прокурора з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що вказаний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, а тому, з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у вільному використанні або розпорядженні своїм майном у вигляді земельної ділянки комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації прав на багатофункціональні будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, - багатофункціональну будівлю літ. А-1 площею 62,8 кв.м. та багатофункціональну будівлю літ. Б-1 площею 78,1 кв.м., всього 2 (два) об`єкти загальною площею 140,9 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2000922912101.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Стаття 120 Земельного кодексу України не гарантує прав на земельну ділянку у разі самочинного будівництва об`єкта нерухомості на ній та його відповідної реєстрації.
Порядок набуття права власності на новозбудовану річ (нерухоме майно) регулюється законодавством про містобудівну діяльність та відповідними державними будівельними нормами.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 Цивільного кодексу України).
Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина 1 статті 182 Цивільного кодексу України).
При цьому згідно з висновками Верховного Суду державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти.
Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).
Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, передбачено, що передумовою для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна є отримання дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, у тому числі тих, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна та речових прав на земельну ділянку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради, згідно з даними інформаційної бази містобудівного кадастру містобудівні умови обстеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не надавалися, паспорти прив`язки тимчасових споруд управлінням не оформлювалися; - інформація щодо надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм за вказаною адресою в управління відсутня; - у даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно розпорядчих документів, на підставі яких була присвоєна (змінена) адреса об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до інформації Дніпровської міської ради земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 у користування ОСОБА_1 та ТОВ "Форвард Естейт" не надавалась.
Таким чином, встановлено, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу про передачу її в оренду ОСОБА_1 не приймалося, відповідно, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку не проводилася.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.
Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118, 123, 124 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Підпунктом 6 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.
Таким чином, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні.
27.12.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу на підставі Акту №1 приймання - передачі майна, яке передається до Статутного капіталу зареєстроване право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 62,8 кв.м.; багатофункціональну будівлю літ. Б-1, загальною площею 78,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
Оскільки, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки як відповідачем, так і попереднім власником нерухомого майна, відсутні, то під час передачі спірного майна сторонами порушено вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, якою визначено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.
Реєстрація права власності на багатофункціональну будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" відбулася на підставі нікчемного правочину - Акту №1 від 27.12.2019 приймання - передачі майна, відповідно й реєстрація права власності на багатофункціональну будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" відбулася на підставі нікчемного правочину - Договору від 18.01.2023 купівлі-продажу нерухомого майна.
Крім того, статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина 2 статті 228 Цивільного кодексу України), а тому реєстрація права власності за ТОВ "Форвард Естейт" відбулась на підставі нікчемного правочину - Акту приймання-передачі майна від 27.12.2019, що спростовує доводи апелянта про добросовісність набуття ним права власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна.
Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (стаття 212 Земельного кодексу України).
Відповідно до положень статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України діє принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.
За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Водночас, з огляду на принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, а також фактичні обставини створення об`єкту нерухомості на АДРЕСА_1, правовий режим зазначеного об`єкта будівництва як самочинного не створює підстав для виникнення прав на земельну ділянку.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на викладене, вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.
Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Таким чином, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2020 у справі № 458/1046/15 (провадження № 61-976св18), висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.
За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт "б" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України).
Таким чином, з огляду на те, що спірний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, на змістом положень частин 1, 2, 4 статті 376, статті 391 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна.
З огляду на викладене, державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю, що розташована АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2000922912101) прийнята за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.
Законом України від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) викладено у новій редакції. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону № 1952-IV у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.
З урахуванням викладеного, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у вільному використанні або розпорядженні своїм майном у вигляді земельної ділянки комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації прав на багатофункціональні будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, - багатофункціональну будівлю літ. А-1 площею 62,8 кв.м. та багатофункціональну будівлю літ. Б-1 площею 78,1 кв.м., всього 2 об`єкти загальною площею 140,9 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2000922912101.
Щодо доводів апелянта про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надаючи оцінку правомірності втручання держави у право на мирне володіння майном, суд повинен враховувати доведення належними та допустимими доказами незаконності і безпідставності перебування спірного об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Дніпра.
Відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 145 Конституції України передбачено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Крім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі ( рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року ("East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.
Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року ( заява № 43768/07)).
Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оскільки згідно із Конституцією право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів, кожне порушення закону при відчуженні комунального майна є порушенням інтересів держави та безсумнівно становить суспільний інтерес.
Обраний прокурор спосіб захисту відповідає критерію "суспільного", "публічного" інтересу, оскільки витребування комунального майна із володіння відповідача є задоволенням суспільної потреби у відновленні законності та становища, яке існувало до порушення права комунальної власності, захистом такого права шляхом повернення до комунальної власності спірного об`єкту нерухомого майна, яке відчужено на користь фізичної особи із порушенням вимог чинного законодавства зі відсутності волі власника.
Право держави звільнити земельну ділянку від самочинно збудованої будівлі з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачем права власності на ці будівлі становить пропорційне втручання у право власності ТОВ "Форвард Естейт" з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання, оскільки державна реєстрація права власності ТОВ "Форвард Естейт" на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1 здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.
За таких обставин право органу місцевого самоврядування повернути самовільно зайняту земельну ділянку гарантоване чинним законодавством України (стаття 212 ЗК України).
Відповідні приписи стосовно охорони земель і регламентування підстав для повернення самовільно зайнятої земельної ділянки є доступними, чіткими та передбачуваними.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не надано оцінку відсутності допустимих доказів того, що під час будівництва спірного майна були допущені певні порушення, наслідком чого може бути знесення самочинного об`єкта нерухомості, як крайньої міри впливу на забудовника, є неспроможними, оскільки зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти.
Проте, будівництво вказаних багатофункціональних будівель здійснено без правовстановлювальних документів на земельну ділянку та без отримання документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт.
Щодо доводів апелянта про незрозуміле визначення площі земельної ділянки, не надання документів, які б надавали можливість суду ідентифікувати спірну земельну ділянку за вказаною прокурором адресою та знесення самочинного будівництва, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з наявним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Технічним паспортом від 01.03.2014 на багатофункціональні будівлі по АДРЕСА_1, дані будівлі знаходяться на земельній ділянці площею 151 кв.м.
У технічному паспорті, виготовленому 01.03.2014 на замовлення попереднього власника ОСОБА_1 , зазначена площа земельної ділянки (149,9 кв.м), на якій розташовані спірні багатофункціональні будівлі.
Наведене спростовує твердження відповідача про недоведеність прокурором розміру земельної ділянки та про неможливість її ідентифікувати.
Таким чином, Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1729/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1729/22 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2023.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2023 |
Оприлюднено | 29.11.2023 |
Номер документу | 115229101 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні