Рішення

від 23.11.2023 по справі 902/77/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2023 р. Cправа № 902/77/22(925/894/23)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (вул. Піонтковського, буд.10, офіс 212, м. Умань, Черкаська обл., 20301; код ЄДРПОУ 23103085)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (вул. 50-річчя Жовтня, 18А, с.Строїнці, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23340; код ЄДРПОУ 40553790)

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Декоплант" (вул. Коцюбинського, 11А, с. Микулинці, Літнський р-н, Вінницька обл., 22353; код ЄДРПОУ 32701558)

про стягнення 31 116,30 грн

в межах справи № 902/77/22

за заявою: Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (код ЄДРПОУ 40553790)

про визнання банкрутом

за участю:

ТОВ "Остер": Семенов Д.С. (ліквідатор ТОВ "Остер")

ТОВ "Еко Ніка": Майданевич Л.О., керівник

арбітражний керуючий Белінська Н.О., розпорядник майна ТОВ "Еко Ніка"

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/77/22 за заявою ГУ ДПС у Вінницькій області про банкрутство ТОВ "Еко Ніка".

Ухвалою суду від 18.04.2022 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко Ніка". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О.

28.08.2023 року до Господарського суду Вінницької області від Господарського суду Черкаської області надійшла за підсудністю справа № 925/367/20(925/894/23) за позовом ТОВ "Остер" до ТОВ "Еко Ніка", за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ТОВ "Декоплант" про стягнення 31 116,30 грн.

Так, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 року було відкрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ "Остер" та призначено її для розгляду у спрощеному провадженні по суті у судове засідання на 10.08.2023 року. Залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ТОВ "Декоплант".

В подальшому, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 року ухвалено передати справу № 925/367/20(925/894/23) за позовом ТОВ "Остер" (у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Семенова Д.С.) від 29.06.2023 про стягнення з ТОВ "Еко Ніка" дебіторської заборгованості та судових витрат на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Вінницької області для її розгляду в межах справи № 902/77/22.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2023 року, справу № 925/367/20(925/894/23), розподілено судді Тісецькому С.С., з призначенням єдиного унікального номеру судової справи - №902/77/22(925/894/23).

Ухвалою від 29.08.2023 року призначено справу № 902/77/22(925/894/23), в межах справи № 902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка" до розгляду в судовому засіданні на 11.10.2023 року.

29.09.2023 року до суду від третьої особи надійшло пояснення № 103-23 від 29.09.2023 року щодо позовної заяви.

09.10.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 09.10.2023 року, в якому позовні вимоги визнаються в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.10.2023 року відкладено розгляд справи №902/77/22(925/894/23), в межах справи № 902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка" на 23.11.2023 року.

Ухвалою від 14.11.2023 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-05/2664 від 10.11.2023 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/77/22(925/894/23), яке призначено на 23.11.2023 року о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою від 21.11.2023 року задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Остер") Семенова Д.С. б/н та б/д (вх. № 01-36/1235/23 від 20.11.2023) про участь в судовому засіданні у справі № 902/77/22(925/894/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Остер") Семенова Д.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/77/22(925/894/23), яке призначено на 23.11.2023 року о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судове засідання на визначену дату з`явились представники позивача, відповідача та арбітражний керуючий Белінська Н.О. (розпорядник майна відповідача). Тертя особа повноважного представника для участі в судовому засіданні не направила.

Натомість, 24.10.2023 року до суду від третьої особи надійшло клопотання № 131-23 від 24.10.2023 року про розгляд справи без участі представника.

Так, судом встановлено, що 22.11.2023 року до суду від арбітражного керуючого (розпорядника майна відповідача) Белінської Н.О. надійшло повідомлення № 02-05/2859 від 21.11.2023 року про результати розгляду заяви ТОВ "Остер".

23.11.2023 року до суду від відповідача надійшло уточнення б/н від 23.11.2023 року до відзиву на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо позовних вимог.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити. Також, на запитання суду, представник позивача зазначив, що останнім не подавалась заява про визнання кредиторських вимог до боржника у даній справі, оскільки не було відомо про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко Ніка".

Представник відповідача та арбітражний керуючий (розпорядник майна відповідача) Белінська Н.О. щодо позовних вимог заперечили, з підстав наведених у повідомленні арбітражного керуючого про результати розгляду заяви ТОВ "Остер" та в уточненні відповідача до відзиву щодо даного позову.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.

Так, позов мотивовано тим, що в межах наданих повноважень, ліквідатором позивача було направлено запит керівнику ТОВ "Остер" Андрієвському М.В. щодо отримання віддаленого доступу до інформації, що міститься в програмі 1С Бухгалтерія ТОВ "Остер".

Після отримання доступу до програми 1С Бухгалтерія, ліквідатором позивача було виявлено, що на балансі підприємства обліковується дебіторська заборгованість ТОВ "Декоплант" перед ТОВ "Остер" у розмірі 31 116,30 грн., яка виникла внаслідок невиконання ТОВ "Декоплант" зобов`язань за договором № 050403 від 05.04.2018 року.

У зв`язку з чим, ліквідатором було направлено ТОВ "Декоплант" претензію про погашення заборгованості.

В той же час, від ТОВ "Декоплант" було отримано відповідь на претензію № 087-21 від 15.12.2021 року, з якої вбачається наступне.

25.03.2019 року між ТОВ "Остер" (кредитор), ТОВ "Декоплант" (первісний боржник) та ТОВ "Еко Ніка" (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу від 25.03.2019 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору про переведення боргу, цим Договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникло із договору поставки № 050403 від 05.04.2018 року, згідно з якими Первісний боржник має борг перед Кредитором в сумі 31 116,30 грн за засоби захисту рослин.

Згідно п. 1.2. Договору про переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника основний борг (грошове зобов`язання) на загальну суму 31 116,30 грн, що виникла на підставі договору поставки № 050403 від 05.04.2018 року.

Отже, відповідно до договору про переведення боргу, ТОВ "Еко Ніка" стало новим боржником за вказаним договором і саме до нього перейшов обов`язок сплачувати вказану вище заборгованість.

Згідно з п. 4.1. Договору, боржник зобов`язується виконати обов`язки первісного боржника перед кредитором на умовах, які вказані в договорі поставки № 050403 від 05.04.2018 року.

За таких обставин, ТОВ "Еко Ніка" має сплати заборгованість ТОВ "Остер" у розмірі 31 116,30 грн.

В подальшому, ліквідатором ТОВ "Остер" Семеновим Д.С. було направлено на адресу ТОВ "Еко Ніка" претензію з вимогою про погашення заборгованості.

Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді.

Таким чином, оскільки ТОВ "Еко Ніка" добровільно не сплачує заборгованість перед ТОВ "Остер" у розмірі 31 116,30 грн., останнє змушене звертатися до суду за захистом своїх прав.

Також, позивач зазначає, що дебіторська заборгованість ТОВ "Еко Ніка" виникла фактично з моменту поставки товару, який не було сплачено, тобто з квітня 2018 року.

В свою чергу, з урахуванням дії карантину та воєнного стану, позовна давність по стягненню даної дебіторської заборгованості не є такою що спливла, оскільки її строки продовжуються відповідно до вищевказаних положень законодавства.

Таким чином, ліквідаторам позивача заявлено вимоги про стягнення дебіторської заборгованості в межах строків позовної давності.

Посилаючись на наведені вище обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31 116,30 грн.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна ТОВ "Еко Ніка") Белінська Н.О. у повідомленні № 02-05/2859 від 21.11.2023 року про результати розгляду заяви ТОВ "Остер" зазначає, що в силу положень ст.ст. 41, 44 КУ з процедур банкрутства та згідно ухвали Господарського суду Вінницької області від 18.04.2022 року про відкриття провадження у справі № 902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка", на заявлені позивачем вимоги поширюється дія мораторію, а пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУ з процедур банкрутства, та в межах провадження у справі.

Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з ч.5 ст.41 КУ з процедур банкрутства не поширюється дія мораторію.

Виходячи з вищезазначеного, стягнення коштів з ТОВ "Еко Ніка" в процедурі розпорядження майном, є не законним та не підлягають задоволенню.

Посилаючись на наведене, розпорядник майна відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач в уточненні б/н від 23.11.2023 року до відзиву на позовну заяву заперечує щодо позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 45 КУ з процедур банкрутства; за таких обставин, при визнанні боржником господарських операцій за якими виникла заборгованість в сумі 31 116,30 грн.. відсутні правові підстави для задоволення позову.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначається у преамбулі КУзПБ, він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відносини банкрутства складаються між боржником та його кредиторами, між названими особами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також господарським судом у зв`язку та внаслідок неплатоспроможності боржника і з приводу розмірного задоволення вимог кредиторів у порядку черговості за рахунок майна боржника шляхом врегулювання боргів боржника, або відновлення його платоспроможності, або його ліквідації.

Застосування норм законодавства про банкрутство у сукупності із нормами суміжних правових інститутів повинно відповідати базовим принципам права банкрутств.

Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17 зазначила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство, - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, а норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.

Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена в постановах КГС ВС від 23.05.2018 у справі N 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі N 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі N 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі N 918/756/13, від 24.07.2019 у справі N 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі N 913/982/14, від 02.10.2019 у справі N 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі N 904/10560/17.

У постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі N Б13/115-12 наведено висновок, згідно з яким КУзПБ, як і Закон про банкрутство (до прийняття КУзПБ), слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Так, судом встановлено, що 25.03.2019 року між ТОВ "Остер" (кредитор), ТОВ "Декоплант" (первісний боржник) та ТОВ "Еко Ніка" (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу, за умовами якого, цим Договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникло із договору поставки № 050403 від 05.04.2018 р., згідно з якими Первісний боржник має борг перед Кредитором в сумі 31,116.30 грн. за засоби захисту рослин.

Первісний боржник переводить на Нового боржника основний борг (грошове зобов`язання) на загальну суму 31,116,30 грн., що виникла на підставі договору № 050403 від 05.04.2018 року (п. 1.2.).

Новий боржник зобов`язується протягом 180 днів після підписання цього Договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок Кредитора грошову суму, визначену у п. 1.2. цього Договору або провести розрахунки в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України (п. 2.1.).

Новий боржник зобов`язаний протягом 30 календарних днів із дня виконання ним обов`язків перед Кредитором письмово повідомити Первісного боржника про таке виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання (п. 3.1.).

Новий боржник зобов`язується виконати обов`язки Первісного боржника перед Кредитором на умовах, які вказані в Договорі поставки № 050403 від 05.04.2018 року (п. 4.1.).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (їх уповноваженими особами) та, за вимоги будь-якої зі Сторін, його скріплення печатками Сторін (п. 6.1.).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 6.1. цього Договору та визначається часом достатнім для реального та належного виконання цього Договору Сторонами (п. 6.2.).

Також, в матеріалах справи наявна копія акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Остер" та ТОВ "Декоплант" за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, станом на 31.03.2019 року, за яким сальдо станом на 31.03.2019 року становить - 0,00 грн.

30.12.2021 року ліквідатором позивача було надіслано на адресу відповідача претензію від 29.12.2021 року з вимогою сплати заборгованість в розмірі 31 116,30 грн.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Наведене стало підставою для звернення ліквідатора ТОВ "Остер" до суду з позовом до ТОВ "Еко Ніка" про стягнення заборгованості в розмірі 31 116,30 грн.

Поряд з цим, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.04.2022 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко Ніка". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О.

Також, вказаною ухвалою, окрім іншого, постановлено, що з моменту відкриття провадження у справі:

- пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та в межах провадження у справі;

- пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Також, постановлено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію не поширюється на: вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник; процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності.

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Вказана ухвала суду у встановленому законом порядку не оскаржена, ніким не скасована та набрала законної сили 18.04.2022 року.

Згідно ст. 1 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 14 ст. 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу.

Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, як встановлено судом, предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ "Еко Ніка" (нового боржника згідно договору про переведення боргу від 25.03.2019 року) на користь ТОВ "Остер" (кредитора) заборгованості в розмірі 31 116,30 грн., що виникла з квітня 2018 року, тобто до дати відкриття провадження у справі №902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка" (18.04.2022 року).

Відтак, з огляду на наведені вище положення закону, оскільки вказані грошові зобов`язання відповідача (боржника) перед позивачем виникли до дати відкриття провадження у справі №902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка", то такі вимоги є конкурсними та в силу положень ст. 41 КУзПБ на такі вимоги поширюється дія мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.04.2022 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко Ніка".

При цьому, як зазначено вище, в силу положень п. 14 ст. 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі - пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Так, згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ,конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи №902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка" та як було зазначено в судовому засіданні представником позивача, ТОВ "Остер" (позивач за позовом), в супереч вимог ч. 1 ст. 45 КУзПБ, у встановлений законом строк не звертався до суду з відповідною заявою з конкурсними вимогами до боржника.

Водночас, позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Еко Ніка" про стягнення згаданої заборгованості в розмірі 31 116,30 грн., яка як зазначено вище, за своєю природою є конкурсними вимогами до боржника (відповідача за вказаним позовом).

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, який перебуває у процедурі розпорядження майном боржника та щодо задоволення вимог до якого введено мораторій, з мотивів наведених вище.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн, підлягають віднесенню на позивача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 7 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити в задоволенні позову ТОВ "Остер" до ТОВ "Еко Ніка", за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ТОВ "Декоплант" про стягнення 31 116,30 грн. у справі № 902/77/22(925/894/23), в межах справи № 902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка".

2. Копію рішення направити згідно переліку рекомендованим листом; до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду адреси електронної пошти: арбітражному керуючому (розпоряднику майна ТОВ "Еко Ніка") Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому (ліквідатору ТОВ "Остер") Семенову Д.С. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Декоплант" - info@dekoplant.com.ua; book@dekoplant.com.ua.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 28 листопада 2023 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "Еко Ніка" (вул. 50-річчя Жовтня, 18А, с. Строїнці, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23340)