Ухвала

від 27.11.2023 по справі 904/6123/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27.11.2023м. ДніпроСправа № 904/6123/23

Суддя Красота О.І., розглянувши матеріали

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання контрактних зобов`язань

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" і просить суд стягнути пеню за порушення терміну надання послуг у розмірі 6 450 668,54 грн., штраф за порушення терміну надання послуг на понад 30 днів у розмірі 1 551 356,97 грн., штрафні санкції за порушення терміну надання звітних документів у розмірі 3 776 607,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Державного контракту № 370/3/5/2/1/422 від 26.12.2022 в частині повного та своєчасного виконання робіт (надання послуг) і надання звітних документів.

Крім того, Міністерство оборони України просило суд слухати справу у закритому судовому засіданні, з огляду на предмет спору, який пов`язаний з номенклатурою, строками та обсягами озброєння, що ремонтується (відновлюється) для потреб оборони держави в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі такого.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Враховуючи, що ціна позову складає 11 778 633,38 грн., Міністерство оборони України повинно було сплатити судовий збір у розмірі 176 679,50 грн.

Однак до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Водночас, Міністерство оборони України, враховуючи роль і місце та специфіку покладених завдань на нього у ході збройної агресії російської федерації проти України, просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення виконання поставлених перед Збройними Силами України завдань щодо оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, ефективного та економного використання бюджетних коштів з метою підтримання обороноздатності України, як виняток, ухвалений в іншому правовому режимі ніж мирний час воєнному стані, Міністерство оборони України вважає допустимим таку відстрочку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені частиною першою статті 8 вищезазначеного Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що умови, визначені ст. 8 Закону України "Про судовий збір", диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Умови, визначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватись лише до позивачів - фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями; батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; членами малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, у той же час, визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним. Із системного аналізу змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення п.п. 1, 2 ч. 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Юридична особа не позбавлена права звернутись із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату... Разом з тим, навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи, що предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а приписи п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому підстав для відстрочення сплати судового збору немає.

Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 921/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.

Міністерство оборони України не довело його приналежність до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, тому суд відмовляє Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

До того ж, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у Відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За приписами ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Позовну заяву залишити без руху.

Міністерству оборони України протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 176 679,50 грн.;

- надати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у Відповідача;

- уповноваженій особі Міністерства оборони України надати суду довідку стосовно того, чи містять матеріали позовної заяви та доданих до неї документів державну таємницю;

- надати обгрунтування слухання справи у закритому судовому засіданні.

Роз`яснити Міністерству оборони України, що в разі не усунення всіх недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 27.11.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.І. Красота