Ухвала

від 24.11.2023 по справі 907/899/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" листопада 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/899/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області

та Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Довге,

до відповідача Державного спеціалізованого господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ», м. Київ в особі: Філії «Довжанське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», с. Довге Хустського району

про стягнення 5 230 138, 01 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення)

за участю представників: не викликались

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про стягнення суми 5 230 138, 01 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Ухвалою суду від 27.10.2023 р. позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Довжанської сільської ради залишено без руху. Встановлено прокурору п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому, судом констатовано, що у даній справі прокурор не звільнений від сплати судового збору, а відтак, з урахуванням предмета заявлених позовних вимог, які носять майновий характер, прокурору слід сплатити судовий збір за подання цього позову в розмірі 78 452,07 грн.

Згідно з довідкою, про доставку електронного листа, прокурором отримано ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху 30.10.2023 р.

06.11.2023 до суду надійшли додаткові поясненні прокурора, яким прокурор просить суд врахувати дану позицію прокурора щодо відсутності підстав сплати судового збору у позовах про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування чого, з посиланням на позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 20.04.2023 у справі №912/1194/22, вказує на те, що шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, настала саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення службовою особою підприємства, службова недбалість якого призвела до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. За таких обставин недоцільним є покладення на державу обов`язку зі сплати судового збору за позовну заяву, подання якої зумовлене вчиненням кримінально переслідуваного діяння та завданням значної шкоди, суспільним інтересам.

Крім того, в додаткових поясненнях міститься клопотання про поновлення строку на подання документів на виконання вимог ухвали Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2023 р.

За змістом частин першої та четвертої статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість, відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

У даній справі йдеться про строк, встановлений судом, у порядку, передбаченому ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. У статті дослівно визначено, що це строк встановлений судом. Те, що цей строк не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, не перетворює цей строк на строк, встановлений законом, навіть у випадку коли суд встановив в ухвалі такий строк як максимально можливий (10 днів).

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, за приписами статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.

Отже, прокурор помилково просить поновити встановлений судом строк, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі користуються рівними процесуальними правами, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

На виконання завдання господарського судочинства, передбаченого ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, Суд вважає за необхідне за власною ініціативою, продовжити прокурору процесуальний строк та прийняти додаткові пояснення прокурора до розгляду та долучити їх до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подаючи суду письмове пояснення щодо недоцільності покладення на державу обов`язку зі сплати судового збору за позовну заяву, подання якої зумовлене вчиненням кримінально переслідуваного діяння та завданням значної шкоди, суспільним інтересам. Прокурор також вказує на те, що оскільки, під час досудового розслідування та судового розгляду вказаного кримінального провадження потерпілий в особі Довжанської сільської ради не скористався своїм правом на пред`явлення позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок вказана шкода залишилась невідшкодованою, обласною прокуратурою після вжиття заходів, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», заявлено вказаний позов.

Відповідно до положень частини першої статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Тобто цивільний позов подається на стадії досудового розслідування, до початку судового розгляду та прийняття судом вироку у справі.

Відтак КПК України, відповідно до частини п`ятої статті 128 якого положення цього кодексу повинні застосовуватись при розгляді цивільного позову у кримінальному провадженні, прямо передбачає таке:

- можливість подання позову до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. ;

- можливість подання позову в інтересах держави;

- обов`язок подання позову в інтересах держави саме прокурором.

Водночас законодавцем також передбачено вимогу до прокурора, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що за результатами судового розгляду обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні 29.06.2023 (справа № 301/1979/23) Іршавським районним судом Закарпатської області ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання. Відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень вказаний вирок набрав законної сили 01.08.2023.

Тобто, прокурор звернувся до суду з порушенням строку, визначено ст. 128 КПК України та поза межами досудового розслідування, що унеможливлює стверджувати звернення прокурором з позовом про стягнення збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, в даному випадку предметом спору виступає стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, а не шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення, а не заява про усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, суд констатує, що недоліки позовної заяви визначені ухвалою суду від 27.10.2023 р. прокурором не усунуто.

Відповідно до частини 13 статті 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 162 ГПК України, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись ст. ст. 176, 226, 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання про поновлення строку на подання документів - відмовити.

2. За власною ініціативою продовжити процесуальний строк, прийняти додаткові пояснення прокурора до розгляду та долучити їх до матеріалів справи.

3. Позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Довге, до відповідача Державного спеціалізованого господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ», м. Київ в особі: Філії «Довжанське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», с. Довге Хустського району про стягнення 5 230 138, 01 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення) у справі №907/899/23 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 28 листопада 2023 року.

Суддя Ремецькі О.Ф.