Рішення

від 20.11.2023 по справі 910/13082/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/13082/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "РІО-ТРАНС" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 96, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 32404600)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" (пр. Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 32404600)

про стягнення 90 014, 67 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "РІО-ТРАНС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" (далі - відповідач) про стягнення 90 014, 67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4649517 з відшкодування шкоди, завданої позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13082/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03.01.2023 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 01.12.2022 року про відкриття провадження у справі № 910/13082/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідає адресі згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4, корпус 6А. Відповідно до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення з трек-номером № 0105492884207.

Проте, означена ухвала повернута поштовим відділенням 22.12.2022 у зв`язку з тим, що адресат за даною адресою відсутній.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2021 року на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська в селі Підгірне сталася дорожньо-транспортна пригода в якій водій - ОСОБА_1 , керуючи належним ФОП Яцків Андрію Васильовичу транспортним засобом «Mercedes-Bens Actros 245» д.р.н. НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом марки «Mildner taj» д.р.н. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований на узбіччі належний ПП «Ріо - транс» транспортний засіб «MAN TGX 18/440», д.р.н. НОМЕР_3 з напівпичепом марки «Sehmitz S-01», д.н.з. НОМЕР_4 . Внаслідок чого були завдані механічні пошкодження належному позивачу напівпричіпу автомобіля.

Автомобіль винуватця ДТП водія ОСОБА_1 "MERCEDES-BENZ ACTROS 2545", д.р.н. НОМЕР_1 забезпечений в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» (далі - відповідач) за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4649517 від 04.07.2020 року.

03.02.2021 р. Позивач надіслав до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» письмове повідомлення потерпілого про вищевказане ДТП з додатками.

Разом з тим, 16.02.2021 року Пустомитівським районним судом Львівської області винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 450/480/21 відповідно до якої, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Копія вказаної постанови наявна в матеріалах справи.

В березні 2021 року позивач звернувся до спеціалізованого СТО (ФОП Копко Андрій Васильович, код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) для проведення відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП напівпричіпа автомобіля. Так, відповідно до Наряду-замовлення № 000066525/21 від 15.03.2021 р. ФОП Копко А.В. було проведено ремонтні роботи напвіпричіпа "Sehmitz S-01", д.н.з. НОМЕР_4 загальна вартість яких склала 58 017,60 грн. з ПДВ. Факт виконання зазначених ремонтних робіт підтверджено Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000000257 від 15.03.2021 р. Крім цього, позивач закупив у ТОВ «КПП ЦЕНТР» необхідні для ремонту транспортного засобу запасні частини та матеріали на загальну суму 50 000,00 грн. з ПДВ, що засвідчено видатковою накладною № FTM00079104/21 від 15.03.2021 р., копія якої знаходиться у матеріалах справи.

Таким чином, через вчинене ДТП, Позивач поніс витрати (збитки) на закупівлю запасних частин та проведення відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу (півпричіпа) на загальну суму 108 017,60 грн. з ПДВ (50 000,00 грн. + 58 017,60 грн.). Факт понесення (сплати) цих витрат підтверджується платіжними дорученнями Позивача про сплату грошових коштів, зокрема: - для оплати запасних частин і матеріалів - № 1872 від 22.03.2021 р. на суму 10 000,00 грн. з ПДВ; № 1874 від 23.03.2021 р. на суму 10 000,00 грн. з ПДВ; 1887 від 24.03.2021 р. на суму 15 000,00 грн. з ПДВ; 1904 від 26.03.2021 р. на суму 15 000,00 грн. з ПДВ; - для оплати ремонтно-відновлювальних робіт - № 999 від 30.03.2021 р. на суму 5017,60 грн. з ПДВ; № 1026 від 01.04.2021 р. на суму 5 000,00 грн. з ПДВ; № 1040 від 02.04.2021 р. на суму 5 000,00 грн. з ПДВ; № 1048 від 06.04.2021 р. на суму 5 000,00 грн. з ПДВ; № 1063 від 07.04.2021 р. на суму 8 000,00 грн. з ПДВ; № 1088 від 09.04.2021 р. на суму 10 000,00 грн. з ПДВ; № 1106 від 13.04.2021 р. на суму 10 000,00 грн. з ПДВ; № 1116 від 14.04.2021 р. на суму 10 000,00 грн. з ПДВ. 24.05.2021 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 24.05.2021 на електрону адресу відповідача dtpinfo@usi.net.ua надіслав заяву про страхове відшкодування.

При цьому, відповідач свого обов`язку щодо виплати страхового відшкодування позивачу за пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб (напівпричіп) не здійснив.

За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вказано судом вище та не спростовано сторонами, на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність , як особи, що на законних підставах експлуатувала автомобіль марки "MERCEDES-BENZ ACTROS 2545", д.р.н. НОМЕР_1 відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4649517 від 04.07.2020 року застрахована у відповідача обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі статтею 9 Закону страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що саме позивач наділений належним обсягом прав вимагати сплати страхового відшкодування на свою користь, як особа, майно якої пошкоджено внаслідок ДТП. Такий висновок суду обґрунтований приписами статті 136 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 319, 322 ЦК України.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (пункт 36.1 статті 36 Закону).

Пунктом 36.2. статті 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову в здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Пунктом 36.4 статті 36 Закону встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З наданих суду документів вбачається, що позивач, на виконання вищенаведених вимог Закону, звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування - 24.05.21. року, проте, термін 90 днів з дня отримання відповідачем заяви сплив, проте, відповідач оплату страхового випадку так і не здійснив.

Крім того, з метою отримання інформації про прийняте рішення щодо страхового відшкодування, його розміру, позивач звертався до відповідача із письмовим запитом вих. № 13-10/21 від 06.10.2021 р. вказаний запит було проігноровано відповідачем. Також, 24.01.2022 р. адвокатом позивача на юридичну адресу відповідача (м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А) направлявся адвокатський запит від 22.12.2021 р. Як вбачається з матеріалів справи, вказаний адвокатський запит повернувся без вручення адресату, оскільки останній не знаходиться за цією адресою, на поштовому конверті зазначено «вибули».

Позивачем було направлено відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування № 29-07/22 від 27.07. 2022 року, проте, зазначена Вимога повернулася без вручення одержувачу, оскільки останній вибув і не знаходиться за своєю юридичною адресою (місцезнаходженням яке значиться в ЄДРПОУ).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги те, що сума страхового відшкодування на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми, суд дійшов висновку про законність та доведеність вимог позивача щодо стягнення даної суми грошових коштів.

За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

В позовній заяві було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат 8000,00 грн.

Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

15.11.2022 позивачем (клієнт) і адвокатом Булавинець М.М. було укладено договір №б/н про надання правової допомоги, за умовами якого, клієнт зобов`язується надати адвокату всі необхідні документи та іншу інформацію, прийняти такі послуги та оплатити їх, а адвокат зобов`язується здійснити підготовку (вивчення) матеріалів, провести захист інтересів клієнта.

Між адвокатом та клієнтом 23.12.2022 підписано акт про надання правничої допомоги розрахунок (детальний опис робіт (наданих послуг) №б/н, згідно з яким адвокат надав, а клієнт прийняв послуги на суму 8 000 грн., який оплачено клієнтом 23.12.2022 та підтверджується платіжною інструкцією №4298.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 123,126,129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" (пр. Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного підприємства "РІО-ТРАНС" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 96, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 32404600) 90 014 (дев`яносто тисяч чотирнадцять) грн. 67 коп. грн. 03 коп. страхового відшкодування, 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп. витрати на правничу допомогу, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2023р.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА