Рішення від 20.11.2023 по справі 910/11824/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/11824/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ПОІНТ" (вул. Ломоносова, буд.58-А, м.Київ, 03189, код код ЄДРПОУ 40782610)

до Фізичної особи-підприємця Руденко Оксани Валентинівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 270 532, 81 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ПОІНТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Руденко Оксани Валентинівни (далі - відповідач) про стягнення 270 532, 81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором суборенди №483 від 01.06.2021 в частині повного та своєчасного здійснення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11824/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Як зазначено вище, ухвала суду від 02.12.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду 17.01.2023 поштовим відділенням зв`язку, у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) укладено договір суборенди № 483 на оренду нежилого приміщення №245 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 3А, корпус 1, загальною площею 174,4 кв.м. (надалі - Об`єкт оренди та/або Приміщення) (далі - Договір).

Вказане приміщення знаходилось у користуванні позивача на підставі договору оренди №54 від 02.09.2019 укладеного між позивачем та ТОВ «ТМО «Ліко-Холдинг» за умовами якого позивач має право передавати приміщення в суборенду.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата за 1 (один) календарний місяць становить:

п.п. 4.1.1 - з 01.06.2021 по 30.09.2021 - 12 757,36 грн з ПДВ;

п.п. 4.1.2 - з 01.10.2021 - 31.05.2022 - 16 584,57 грн з ПДВ.

Відповідно до п.1.1., 2.2. договору суборенди позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об`єкт оренди, про що сторонами 01 червня 2021 року підписано акт приймання передачі об`єкту оренди.

Відповідно до п. 3.1. договору, строк дії договору починає свій перебіг з дати його підписання та діє до 31 липня 2022 року.

Відповідно до п. 7.1. договору передбачено, що в день закінчення строку суборенди суборендар зобов`язаний передати орендарю приміщення за актом приймання-передачі приміщення, про що сторонами 31 липня 2022 року підписано акт зворотнього приймання передачі об`єкту оренди.

Відповідно до п. 4.1.1. договору орендна плата за один календарний місяць з 01 червня 2021 року по 30 вересня 2021 року становить 12 757грн. 36 коп. (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень 36 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 2126грн. 23 коп. (дві тисячі сто двадцять шість гривень 23 копійок).

Відповідно до п. 4.1.2. договору, орендна плата за один календарний місяць з 01 жовтня 2021 року по 31 травня 2022 року становить 16 584грн. 57 коп. (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривень 57 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 2 764грн. 10 коп. (дві тисячі сімсот шістдесят чотири гривень 10 копійок).

Додатковим договором №1 від 01.02.2022 року укладеним до договору суборенди №483 від 01 червня 2021 року, сторони погодили внести зміни до пункту 4.1. договору, доповнити новими підпунктами, тим самим зменшити орендну плату, а саме починаючи:

4.1.1. «З 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року - 13 623грн. 04 коп. (тринадцять тисяч шістсот двадцять три гривень 04 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 2270грн. 51 коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 51 копійка).»

4.1.2. «З 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року - 0,00 грн. 00 коп.» 4.1.3. «З 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року - 11 609грн. 20 коп. (одинадцять тисяч шістсот дев`ять гривень 20 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 1934грн. 87 коп. (одна тисяча дев 'ятсот тридцять чотири гривень 87 копійок).»

4.1.4. «З 01 травня 2022 року по 31 липня 2022 року становить 8 292грн. 29 коп. (вісім тисяч двісті дев`яносто дві гривні 29 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 1382грн. 05 коп. (одна тисяча триста вісімдесят дві гривні 05 копійок).

Відповідно до п. 4.4. договору, орендна плата сплачується суборендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця, незалежно від того чи отримав суборендар рахунок-фактуру.

Відповідно до п. 4.5. договору орендна плата сплачується за весь час суборенди приміщення, а саме від дня фактичного отримання приміщення за актом приймання-передачі приміщення в оренду до дня його фактичного повернення орендодавцю за актом повернення приміщення. Якщо акт повернення приміщення не підписано своєчасно суборендарем, то він продовжує сплачувати орендну плату та інші платежі.

Відповідно до п. 4.6. договору, в розмір орендної плати не включені комунальні послуги, які необхідні для забезпечення діяльності суборендаря, а саме відшкодування активної електроенергії; відшкодування з компенсації перетікання реактивної електричної енергії; відшкодування з водопостачання та приймання стічних вод; відшкодування теплопостачання; відшкодування з постачання гарячої води; відшкодування за обслуговування будинку і спору та прибудинкових територій, відшкодування за вивіз твердих побутових відходів; відшкодування послуги інтернет зв`язку, комплексне обслуговування та відшкодування за додаткові послуги, а саме: повірка засобів обліку холодного водопостачання, тепла та електроенергії; зняття показників із засобів обліку, обробка та передача даних постачальникам комунальних послуг. Комунальні послуги відшкодовуються суборендарем окремо на підставі виставлених орендарем рахунків, показників лічильників та рахунків, виставлених постачальниками послуг.

Відповідно до п. 4.8. договору, факт надання послуг з суборенди щомісячно підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг, підписаного сторонами. Суборендар, що користується приміщенням, не вправі відмовитися від підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Надіслані орендарем Акти прийому-передачі наданих послуг вважаються підписаними протягом п`яти робочих днів з дня надсилання.

Відповідно до п. 6.1.1. договору, відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно здійснювати орендні платежі та відшкодовувати вартість комунальних послуг.

Згідно п. 8.1. договору, сторони несуть відповідальність відповідно до норм чинного законодавства України.

Згідно п. 8.2. договору, орендар має право вимагати від Суборендаря за прострочення внесення орендних платежів оплати пені у подвійної облікової ставки НБУ від суми такої заборгованості за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження надання послуг відповідачу у період з червня 2021 року по липень 2022 (включно), надав акти надання послуг за Договором та витрати за комунальні послуги: №№ 641, 762, 871, 1012, 1120, 1223, 1335, 76, 173, 277, 386, 478, 576 всього на загальну суму 234 634,93 грн.

Відповідачем частково здійснено оплату у сумі 30 000,00 грн наданих послуг, що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України згідно з якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження наявності у нього права вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості у сумі 204 634,93 грн (234 634,93 - 30 000,00), яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням договору.

Відповідачем у свою чергу не надано жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин.

Матеріли справи також не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем боргу у сумі 204 634,93 грн станом на день ухвалення цього рішення, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4 912,16 грн (нараховані у період з 11.07.2021 по 30.10.2022), інфляційних втрат у сумі 38 279,65 грн (нарахованих у період з 11.07.2021 по 30.09.2022) та пеню у сумі 22 706,07 грн (нараховану у період з 11.08.2022 по 30.10.2022).

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що орендар має право вимагати від суборендаря за прострочення внесення орендних платежів сплати, крім простроченої орендної плати, також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такої заборгованості за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 4 912,16 грн та пені у сумі 22 706,07 грн., інфляційних втрат у сумі 38 279,65 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Руденко Оксани Валентинівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 58-А; ідентифікаційний код 40782610) 204 634 (двісті чотири тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 93 коп. основного боргу, 22 706 (двадцять дві тисячі сімсот шість) грн 07 коп. пені, 4 912 (чотири тисячі дев`ятсот дванадцять) грн 16 коп. 3% річних, 38 279 (тридцять вісім тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн 65коп. інфляційних втрат та 4 057 (чотири тисячі п`ятдесят сім) 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2023р.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА