ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.11.2023Справа № 910/8475/23За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-ТРЕЙД"
про стягнення 7 676 145,69 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А. Р.
Представники:
від позивача - Ведіщева А.П.
від відповідача - Васьківський Л.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - позивач, НЕК "УКРЕНЕРГО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-ТРЕЙД" (далі - відповідач, ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД") про стягнення 7 676 145,69 грн на підставі Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 1222-02024 від 09.08.2019, з яких: 5 593 985,32 грн заборгованості за основним зобов`язанням, 1 226 360,92 грн інфляційних втрат, 241 361,40 грн 3% річних, 614 438,05 грн пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 позовну заяву НЕК "УКРЕНЕРГО" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
19.06.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 05.06.2023 по справі № 910/8475/23, направлена до суду засобами поштового зв`язку 12.06.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 прийнято позовну заяву НЕК "УКРЕНЕРГО" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8475/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.08.2023 о 14:20 год.
26.07.2023 через відділ діловодства суду від представника ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
03.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
У підготовче засідання, призначене на 07.08.2023, з`явилися представники позивача та відповідача.
Суд долучив до матеріалів справи подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
Суд протокольною ухвалою зобов`язав відповідача надати докази підписання акта коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги згідно з договором від 09.08.2019 №1222-02024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 11.09.2023 о 10:00 год.
14.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
01.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме доказів підписання акта коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги згідно з договором від 09.08.2019 №1222-02024.
08.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у справі №910/8475/23.
У підготовче засідання, призначене на 11.09.2023, з`явилися представники позивача та відповідача.
Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті спору та заяви з процесуальних питань.
У підготовчому засіданні 11.09.2023 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог. Суд розглядає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 082 160,37 грн, з яких: 1 226 360,92 грн інфляційні втрати, 241 361,40 грн 3% річних, 614 438,05 грн пеня.
У підготовчому засіданні 11.09.2023 судом оголошено перерву до 25.09.2023 о 15:40 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 повернуто позивачу з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір.
У підготовче засідання, призначене на 25.09.2023, з`явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 25.09.2023 представники позивача та відповідача зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові та відзиві.
У підготовчому засіданні, призначеному на 25.09.2023, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.10.2023 о 12:00 год.
Позиція сторін.
Позивач у позовній заяві зазначив, що 09.08.2019 між НЕК "УКРЕНЕРГО" (оператор системи передачі/ОСП, позивач) та ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" (користувач системи передачі/користувач, відповідач) укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №1222-02024 (далі - Договір).
Позивач вказав, що у період з вересня 2019 року по березень 2022 року надавав відповідачу послуги з передачі електричної енергії на підставі Договору (у відповідній редакції).
Позивач стверджував, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором в частині своєчасної оплати за надані протягом березня 2022 року послуги з передачі електричної енергії.
У позовній заяві позивач також зазначив, що у певних розрахункових періодах (детальна інформація щодо періодів та розміру простроченої заборгованості міститься у розрахунку, доданому до позовної заяви (а.с. 104 - 113 т. 2) відповідач допустив прострочення виконання своїх обов`язків щодо строків оплати планових та фактичних обсягів отриманих послуг.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору щодо здійснення розрахунків, позивачем нараховано відповідачу 1 226 360,92 грн інфляційних втрат, 241 361,40 грн 3% річних, 614 438,05 грн пені. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено позивачем по 30.04.2023 (включно), розрахунок пені - по 23.02.2022 (включно).
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, оскільки з січня 2022 року не здійснює діяльність з постачання електричної енергії жодним споживачам та не надсилав позивачу планових обсягів послуг передачі на подальші періоди, відповідно, така послуга не надавалась.
На твердження відповідача, Актом коригування від 29.05.2023 встановлено відсутність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем. В свою чергу, за відсутності заборгованості, нарахування позивачем штрафних санкцій є необгрунтованим.
Відповідач заперечив доводи позивача щодо допущеного ним прострочення виконання обов`язків щодо строків оплати планових та фактичних обсягів отриманих послуг у період з жовтня 2019 по січень 2022, проте контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, - суду не надав.
Відповідач у судовому засіданні усно заперечував проти наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені та вказував, що при здійсненні розрахунку позивач не врахував дані щодо вартості послуг з передачі електричної енергії, визначені сторонами в актах коригування.
У судове засідання, призначене на 23.10.2023, з`явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 23.10.2023 здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
В судовому засіданні 23.10.2023 судом заслухане вступне слово учасників справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог позивача.
У судовому засіданні 23.10.2023 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 23.10.2023 судом оголошено перерву на 30.10.2023 о 10:20 год.
У судове засідання 30.10.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 30.10.2023 судом оголошено перерву на 20.11.2023 о 10:20 год.
06.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла письмова промова на дебати.
У судове засідання 20.11.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.11.2023 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - НЕК "УКРЕНЕРГО", позивач) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" у приватне акціонерне товариство".
НЕК "УКРЕНЕРГО" виконує функції оператора системи передачі (ОСП).
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (ч. 1 ст. 31 України "Про ринок електричної енергії").
Пункти 1, 40, 72, 81, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" містять визначення наступних термінів:
адміністратор комерційного обліку електричної енергії (далі - адміністратор комерційного обліку) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;
користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;
Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
система передачі електричної енергії (далі - система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електричної енергії;
споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
09.08.2019 між НЕК "УКРЕНЕРГО" (оператор системи передачі/ОСП, позивач) та ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" (користувач системи передачі/користувач, відповідач) укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №1222-02024 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього Договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
Пунктом п. 1.2 Договору визначено, що сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
Відповідно до п. 2.1 Договору сторони узгодили, що терміни, які використовуються в цьому Договорі, вживаються в значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку, Правилах ринку.
До Договору сторонами були укладені такі додаткові угоди: Додаткова угода від 06.09.2019 (якою Договір викладено в новій редакції), Додаткова угода № 2 від 01.10.2020 (якою таблицю "Перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з оператором системи передачі" додатку № 1 до Договору викладено в новій редакції), Додаткова угода № 3 від 01.11.2020 (якою текстову частину додатку № 1 до Договору викладено в новій редакції), Додаткова угода № 4 від 03.03.2021 (якою п. 17 Договору викладено в новій редакції), Додаткова угода № 5 від 21.09.2021 (якою Договір викладено в новій редакції); Додаткова угода від 28.12.2021 (якою Договір викладено в новій редакції). Додаткові угоди набули чинності з моменту їх підписання сторонами.
Відповідно до Договору в редакціях, викладених сторонами у Додаткових угодах до Договору від 06.09.2019, від 21.09.2021, від 28.12.2021, сторони узгодили такі умови надання послуг з передачі електричної енергії та їх оплати.
Ціна Договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановлених Регулятором, та оприлюднених ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет (п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 06.09.2021). Згідно з п. 3.1. Договору (в редакції Додаткових угод № 5 від 21.09.2021, від 28.12.2021) визначено, що планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет.
Пунктом 4.1 Договору (у відповідних редакціях Договору) узгоджено, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий та фактичний обсяг послуги.
Згідно умов п. 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019):
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється, зокрема:
для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника. З цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку.
Згідно умов п. 4.1 Договору (в редакції Додаткових угод № 5 від 21.09.2021, від 28.12.2021):
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги в попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Згідно з п. 5.6 розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП
14.03.2018 № 309 (в редакції, чинній станом на час укладення Додаткової угоди № 5 від 21.09.2021 до Договору), передбачено, що обсяг послуг з передачі електричної енергії визначається, зокрема, для електропостачальників - на підставі даних щодо обсягів експорту електричної енергії та обсягів споживання електричної енергії споживачами (у тому числі ОМСР) електропостачальника, крім обсягів споживання електричної енергії споживачами, аератором системи яких є ОСП. З цією метою використовуються дані комерційного обліку Адміністратора комерційного обліку.
Розрахунковим періодом за Договором є 1 календарний місяць (п. 6.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019, п. 5.1 Договору в редакції Додаткових угод № 5 від 21.09.2021, від 28.12.2021).
Пунктом 6.2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019) передбачалось, що користувач здійснює попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору ("Вартість"). Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
Пунктом 6.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019) передбачалось, що у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач:
передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги;
сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній /останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.
Умови Договору щодо порядку розрахунків в редакції Додаткових угод № 5 від 21.09.2021, від 28.12.2021 до Договору були змінені:
- пунктом 5.2 Договору (в редакції Додаткових угод № 5 від 21.09.2021, від 28.12.2021 до Договору) встановлено наступний порядок здійснення розрахунку за надані послуги:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору ("Ціна та вартість товару"). Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
- пунктом 5.3 Договору (в редакції Додаткових угод № 5 від 21.09.2021, від 28.12.2021 до Договору) встановлено, що у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
Відповідно до п. 6.5. Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019) передбачалось, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступних за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - "Сервіс"), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 5.5 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 21.09.2021) передбачалось:
Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, до надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (АКО).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.
Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП надає користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.
Відповідно до п. 5.5 Договору (в редакції Додаткової угоди від 28.12.2021) передбачено:
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги протягом до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Відповідно до умов п. 6.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019) та п. 5.7. Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.09.2021) передбачено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
Відповідно до п. 10.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019) та п. 9.1 Договору (в редакції Додаткових угод № 5 від 21.09.2021, від 28.12.2021) планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
На виконання умов Договору позивач надавав відповідачу послуги з передачі електричної енергії на підставі Договору (у відповідній редакції).
Відповідач повідомляв позивача про планові обсяги передачі електричної енергії на відповідні місяці, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів та повідомлень (додатки № 87-112 до позовної заяви (а.с. 179 - 204 т. 1)).
Відповідно до умов Договору позивачем сформовано рахунки-фактури на відповідні планові платежі (додатки № 113 - 239 до Договору (а.с. 205 - 250 т. 1, а.с. 1 - 82 т. 2)).
За результатами надання послуг з передачі електричної енергії у період з вересня 2019 року по березень 2022 року, позивачем було сформовано, підписано та надіслано на адресу відповідача акти приймання-передачі послуги, перелік яких із зазначенням вартості наданих послуг наведено у заяві на усунення недоліків позовної заяви (а.с. 133 т. 2), копії актів долучено до матеріалів справи (а.с. 79 - 107 т. 1).
Після отримання оновлених даних комерційного обліку, позивачем було сформовано, підписано та надіслано на адресу відповідача акти коригування, перелік яких, із зазначенням сум коригування вартості послуг за відповідний місяць у спірному періоді, наведено у заяві на усунення недоліків позовної заяви (а.с. 133 - 134 т. 2), копії актів долучено до матеріалів справи (а.с. 110 - 178 т. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір №1222-02024 від 09.08.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії №1222-02024 (зі змінами і доповненнями) як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 2 082 160,37 грн, з яких: 1 226 360,92 грн інфляційних втрат, 241 361,40 грн 3% річних, 614 438,05 грн пені.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.
Отже, статтею 625 ЦК України передбачені правові наслідки у разі прострочення боржником виконання своїх грошових зобов`язань.
Відповідно до ч. 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання
Пунктом 6.7. Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019) та пунктом 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 21.09.2021) передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.
Отже, відповідальність у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат настає у разі порушення грошового зобов`язання за договором.
Для вирішення справи по суті необхідно встановити, чи було порушено відповідачем зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати, що є підставою для нарахування інфляційних втрат, 3 % річних, та пені.
Інформація щодо періодів та розміру простроченої заборгованості викладена позивачем у розрахунку, доданому до позовної заяви (а.с. 104 - 113 т. 2). На підтвердження суми та дат здійснених відповідачем оплат за послуги з передачі електричної енергії за Договором позивачем долучено до матеріалів справи інформацію про надходження коштів на рахунки НЕК "УКРЕНЕРГО" за період з 09.08.2019 по 08.05.2023, надану АТ "ОЩАДБАНК" на запит позивача листом № 16/2-09/1186 від 10.05.2023 (а.с. 83 - 101 т. 2).
Суд дослідив взаємовідносини сторін щодо виникнення взаємних прав і обов`язків з приводу надання позивачем відповідачу послуг в березні 2022 року.
Судом встановлено, що на підставі даних комерційного обліку, наявних в системі управління ринком, позивачем було сформовано Акт приймання-передачі послуги від 18.08.2022 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги за березень 2022 року склав 13807,179 МВт*год вартістю 5 726 776,02 грн з ПДВ (а.с. 107 т. 1).
Позивач вважає, що відповідно до п. 5.5 Договору (в редакції Додаткової угоди від 28.12.2021) відповідач був зобов`язаний здійснити оплату за цим актом до 15.09.2022, відтак з 16.09.2022 виникло прострочення відповідача щодо оплати 5 593 985,32 грн (5 726 776,02 грн - 132 790,70 грн за рахунок переплати відповідача = 5 593 985,32 грн), що стало підставою для нарахування позивачем на таку суму заборгованості 3% річних та інфляційних втрат за період з 16.09.2023 по 30.04.2023.
Водночас, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що дані про обсяги споживання електричної енергії споживачами постачальника ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД", на підставі яких позивачем було сформовано Акт приймання-передачі послуги від 18.08.2022 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022, були помилково завантажені до MMS по версії 2.
У квітні 2022 ТОВ "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" (у ролі постачальника послуг комерційного обліку на закріпленій території) помилково завантажило до MMS по версії 2 дані про обсяги споживання електричної енергії споживачами постачальника ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД". Єдиним споживачем у ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" по даній території діяльності ТОВ "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" до 31.12.2021 було ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", яке з 01.01.2022 переведено до іншого постачальника.
Вказані помилкові дії ТОВ "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" призвели до виставлення НЕК "УКРЕНЕРГО" Акту приймання-передачі послуги від 18.08.2022 на суму 5 726 776,02 грн з ПДВ.
Листом №22/08-1 від 22.08.2022 відповідач звернувся до позивача щодо непогодження Акту приймання-передачі послуги від 18.08.2022 за березень 2022 року та необхідності внесення змін до нього (а.с. 155 т. 2).
30.08.2022 відповідач направив до НКРЕКП заяву №30/08-1 про порушення ТОВ "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" законних прав ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" внаслідок протиправного завантаження до MMS по версії 2 даних про обсяги споживання електричної енергії споживачами постачальника ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" в березні 2022 року (а.с. 156 т. 2).
У відповідь на претензію позивача №01/50925 від 18.11.2022 про сплату боргу за надані послуги з передачі електричної енергії, відповідач надав відповідь №08/12-1 від 08.12.2022 (а.с. 163 - 168 т. 2).
Листом №01-24/2/1090 від 15.11.2022 ТОВ "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" повідомило відповідача про те, що визнає допущену у квітні 2022 року помилку при завантаженні даних та не заперечує здійсненню коригування даних MMS на обсяг 0 кВт*год (а.с. 169 т. 2).
Отримавши оновлені дані комерційного обліку, позивач сформував Акт коригування від 29.05.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 18.08.2022 (далі - Акт коригування від 29.05.2023), відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 склав 0 кВт*год. вартістю 0,00 грн. Зазначений акт був підписаний кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників позивача та відповідача відповідно 13.06.2023 та 14.06.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 185 - 188 т. 2).
Суд відхиляє як безпідставні твердження позивача про те, що у зв`язку з підписанням сторонами Акту коригування від 29.05.2023 зобов`язання відповідача щодо оплати боргу за березень 2022 в сумі 5 593 985,32 грн припинилось. Суд відзначає, що оскільки Акт приймання-передачі послуги від 18.08.2022 було сформовано позивачем на підставі даних комерційного обліку, які були помилково завантажені в систему управління ринком MMS, то зобов`язання щодо оплати суми такого акту у відповідача взагалі не виникло, наразі зобов`язання, яке не виникло, не може припинитись, а рівно не може бути простроченим.
За таких обставин, суд відхиляє як помилкові твердження позивача про те, що на момент звернення позивача з позовом до суду (30.05.2023) заборгованість за Актом приймання-передачі послуги від 18.08.2022 в сумі 5 593 985,32 грн існувала, оскільки Акт коригування від 29.05.2023 ще не був підписний сторонами.
З огляду на наведене, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості щодо оплати послуг за березень 2023 року за Актом приймання-передачі послуги від 18.08.2022 у сумі 5 593 985,32 грн. При цьому суд відзначає, що оскільки така сума заборгованості відповідача була визначена позивачем з урахуванням здійсненої відповідачем переплати 132 790,70 грн, то погашення позивачем за рахунок переплати відповідача суми заборгованості, яка не існувала, є безпідставним.
Оскільки судом не встановлено прострочення відповідачем зобов`язання щодо оплати 5 593 985,32 грн за березень 2022 року, відтак підстави для нарахування на таку суму відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 104 370,06 грн та інфляційних втрат в сумі 397 172,96 грн за період з 16.09.2022 по 30.04.2023 відсутні, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Суд дослідив взаємовідносини сторін щодо виникнення взаємних прав і обов`язків з приводу надання позивачем відповідачу послуг в січні 2022 року.
У Акті приймання-передачі послуги за січень 2022 року від 31.01.2022 (а.с. 106 т. 1), який підписаний позивачем та відповідачем, зазначено, що вартість послуги з передачі електричної енергії з ПДВ складає 257 545,21 грн.
У Акті коригування від 29.06.2022 до Акту приймання-передачі послуги від 31.01.2022 (а.с. 175 т. 1), який підписаний позивачем та відповідачем, зазначено, що вартість послуги з передачі електричної енергії за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 з ПДВ складає 261 368,21 грн.
Суд наголошує, що відповідно до поданого розрахунку (а.с. 113 т. 2), позивач погасив неіснуючий борг за березень 2022 року у розмірі 132 790,70 грн (дата погашення 16.09.2022) за рахунок здійсненої відповідачем переплати.
Про погашення неіснуючого боргу за березень 2022 року в розмірі 132 790,70 грн позивач також вказав в позові (а.с. 7 т. 1).
У поданому розрахунку (а.с. 113 т. 2) позивач вказує на відсутність боргу відповідача станом на 16.02.2022 (колонка 8 розрахунку - "борг наростаючим підсумком (грн)") та починаючи з 21.02.2022 вказує на наявність переплат відповідача.
Станом на 06.01.2022 також обліковувалась переплата відповідача у сумі 264 689,03 грн (колонка 8 розрахунку - "борг наростаючим підсумком (грн)", а.с. 112 т. 2).
Незважаючи на це, у поданому розрахунку (а.с. 112 т. 2) позивач зазначає планові нарахування на січень 2022 таким чином:
06.01.2022 - 10 161 816,00 грн,
11.01.2022 - 10 161 816,00 грн,
18.01.2022 - 10 161 816,00 грн.
Тобто, зазначено три платежі по 10 161 816,00 грн на загальну суму 30 485 448,00 грн, на які (наростаючим підсумком) здійснено нарахування пені (19 523,08 грн за період з 06.01.2022 по 09.01.2022, 63 456,61 грн за період з 11.01.2022 по 17.01.2022, 44 943,99 грн за період з 18.01.2022 по 20.01.2022) та 3% річних (3 253,84 грн за період з 06.01.2022 по 09.01.2022, 10 576,09 грн за період з 11.01.2022 по 17.01.2022, 7 490,67 грн за період з 18.01.2022 по 20.01.2022), тоді як фактичний обсяг послуг з передачі електроенергії у січні 2021 року визначений у сумі 261 368,21 грн.
Матеріали справи містять докази того, що відповідачем було подано повідомлення щодо планового обсягу послуги на січень 2022 року 10.01.2022 (а.с. 204 т. 1).
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів Послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
Пунктом 5.5 Договору встановлено, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги протягом до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс). Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Суд також звертає увагу, відповідно до пункту 5.2 Договору планова вартість послуги мала визначатись позивачем п`ятьма платежами, кожний з яких становить 1/5 від планової вартості послуги, тоді як фактично позивач визначив три платежі на загальну суму 30 485 448,00 грн.
Суд відхиляє як безпідставні доводи позивача (наведені у письмовій промові на дебати) про те, що з огляду на дату отримання відповідачем акту приймання-передачі послуги за січень 2022 (14.02.2022) та пункт 5.6 Договору, вартість наданих послуг за січень 2022 року вважалася узгодженою відповідачем лише 19.02.2022 року, а відтак до цієї дати, на твердження позивача, у нього були відсутні підстави коригувати розрахунки за січень 2022 року, внаслідок чого за відповідачем до 19.02.2022 обраховувалась заборгованість (по плановим рахункам) в розмірі 30 227 902,79 грн та на таку суму заборгованості нараховувались інфляційні втрати, 3% річних та пеня. З цього приводу суд зазначає, що станом на 31.01.2022 позивач вже був обізнаний про фактичну вартість наданих ним відповідачу у січні 2022 року послуг на суму 257 545,21 грн, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі послуги за січень 2022 року від 31.01.2022 (а.с. 106 т. 1), тоді як суму нарахувань за січень 2022 року позивач змінив з "30 227 902,79 грн боргу" на "- 30 227 902,79 грн" лише 16.02.2022 (колонка 8 розрахунку - "борг наростаючим підсумком (грн)" - а.с. 113 т. 2). Більш того, за період з 31.01.2022 по 10.02.2022 на "суму боргу наростаючим підсумком" у розмірі 30 324 627,84 грн позивач безпідставно здійснив нарахування 238 969,47 інфляційних втрат, 182 778,53 грн пені, 27 416,84 грн 3% річних (а.с. 112 т. 2), а за період з 11.02.2022 по 15.02.2022 на "суму боргу наростаючим підсумком" у розмірі 30 227 902,79 грн позивач безпідставно здійснив нарахування 82 816,15 грн пені, 12 422,45 грн 3% річних (а.с. 113 т. 2). У свою чергу, безпідставним та необгрунтованим є нарахування відповідачу 483 646,44 грн інфляційних втрат у лютому 2022 року, здійснене позивачем на суму 30 227 902,79 грн (колонка 10 розрахунку - "борг в місяці більше 15 днів" - а.с. 113 т. 2), яку позивач вважав сумою не вчасно здійснених відповідачем планових платежів. При цьому суд звертає увагу, що одночасно з нарахуванням інфляційних втрат на суму "боргу" 30 227 902,79 грн, позивач обраховує переплату відповідачем суми - 46 988,13 грн у період з 21.02.2022 по 20.03.2022 (а.с. 113 т. 2).
Щодо поданого позивачем розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 104-113 т. 2).
Позивач стверджував, що у певних розрахункових періодах у період з жовтня 2019 по січень 2022 (далі - спірний період) відповідач допустив прострочення виконання своїх обов`язків щодо строків оплати планових та фактичних обсягів отриманих послуг.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору щодо здійснення розрахунків у період з жовтня 2019 по січень 2022, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 614 438,05 грн, а також інфляційні втрати у сумі 829 187,96 грн (1 226 360,92 грн загальний розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення з відповідача - 397 172,96 грн така сума судом вище досліджена та встановлено відсутність підстав для нарахування = 829 187,96 грн) та 3% річних у сумі 136 991,34 грн (241 361,40 грн загальний розмір 3% річних, заявлених до стягнення з відповідача - 104 370,06 грн така сума судом вище досліджена та встановлено відсутність підстав для нарахування = 136 991,34 грн).
Дослідивши в цілому наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені (а.с. 104-113 т. 2), суд дійшов висновку про його необгрунтованість з огляду на таке.
Судом встановлено, що у наданому позивачем розрахунку у колонках "планові нарахування", "оплати", "нарахування фактичні", "корегуючі нарахування" позивач наводить певні суми, проте щодо таких сум не зазначено докази, якими вони підтверджуються, а саме не зазначено конкретно-визначені докази (найменування, номер, дата, сума, тощо) - повідомлення користувача щодо планового обсягу передачі електроенергії на відповідний місяць, акти приймання-передачі, акти коригування за відповідний місяць, платіжні інструкції, - які мають підтверджувати зазначені позивачем суми у вищенаведених колонках.
Судом досліджено, що у заяві на виконання ухвали суду від 05.06.2023, якою позовну заяву залишено без руху (а.с. 132-136 т. 2), позивач в обгрунтування поданого ним розрахунку сум пені, інфляційних втрат та 3% річних наполягав на тому, що долучений ним до позовної заяви розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних є обгрунтованим, посилаючись при цьому на п. 6.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.09.2019) та п. 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.09.2021), згідно з якими передбачено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів за найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). Позивач зазначив, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені ним взято в розрахунок суму боргу, сформовану наростаючим підсумком, яка існувала у певних періодах та відображено її в колонці "борг наростаючим підсумком". Проте, позивач лише у загальних рисах зазначив, що: у колонці "планові нарахування" ним відображено зобов`язання відповідача щодо оплати планової вартості послуги; у колонці "оплати" - відображено оплати, що здійснювались відповідачем в рамках Договору, при цьому дати оплат зазначені в колонці "дата _ З"; у колонці "нарахування фактичні" - відображено вартість фактичного обсягу послуги, що зазначена в актах приймання-передачі за відповідний місяць, за мінусом планових нарахувань; у колонці "корегуючі нарахування" - відображено різницю між вартістю фактичного обсягу послуги та вартістю скоригованого обсягу послуги згідно з даними акту коригування. Отже, у заяві на виконання ухвали суду від 05.06.2023, як і у доданому до позовної заяви розрахунку позовних вимог, позивач не зазначив конкретно-визначених доказів на підтвердження сум, зазначених у колонках розрахунку "планові нарахування", "оплати", "нарахування фактичні", "корегуючі нарахування". За відсутності зазначення таких доказів, суд позбавлений можливості здійснити перевірку наданого позивачем розрахунку, врахувавши саме ті докази, які мав зазначити позивач, а суд мав перевірити такі докази.
Разом з цим, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку за наявними в матеріалах справи доказами, судом встановлено неправомірність внесення останнім до такого розрахунку ряду сум, на які позивачем безпідставно здійснено нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, про що йшлося вище.
Крім того, здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за спірний період (з жовтня 2019 по січень 2022) є необгрунтованим, що підтверджується наступним. Судом встановлено, що фактично позивачем нараховано інфляційні втрати на суми, зазначені у колонці розрахунку "борг в місяці більше 15 днів". Як вбачається з наданого розрахунку, позивач не зазначає конкретні дати такого періоду, коли борг у місяці був більше 15 днів, тоді як у колонці розрахунку "Кількість днів прострочення" фактично заначено цифри, менші за 15, які відповідають датам, зазначеним позивачем у колонках "дата з", "дата по", тобто позивачем зазначені дати періодів, менших за 15 днів. За відсутності зазначення конкретних дат періодів, коли, на думку позивача, борг у місяці був більше 15 днів, суд позбавлений можливості здійснити перевірку обгрунтованості наданого позивачем розрахунку у відповідній частині.
Отже, встановлені судом обставини свідчить про необгрунтованість в цілому наданого позивачем розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами прострочення відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг у період з жовтня 2019 по січень 2022, суд визнає безпідставними позовні вимоги про стягнення з відповідача 614 438,05 грн пені, 829 187,96 грн інфляційних втрат, 136 991,34 грн 3% річних за прострочення оплати за цей період.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, у зв`язку з чим суд відмовляє повністю у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" 1 226 360,92 грн інфляційних втрат, 241 361,40 грн 3% річних та 614 438,05 грн пені (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві зазначив попередній розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який відповідає сумі сплаченого судового збору.
Відповідач не подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач сплатив судовий збір у сумі 115 142,19 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 повернуто позивачу з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 83 909,78 грн.
З огляду на наведене, відмову в позові повністю та приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 31 232,41 грн покладається на позивача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 28.11.2023
Суддя Оксана ГУМЕГА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2023 |
Оприлюднено | 29.11.2023 |
Номер документу | 115229778 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні