Рішення

від 28.11.2023 по справі 910/8020/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2023Справа № 910/8020/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/8020/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019"</a>;

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України";

про стягнення 86 551,12 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019"</a> звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" заборгованість за договором № 74-09/К від 17.09.2021 у розмірі 77 600,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 248,17 грн та 3% річних у розмірі 1 702,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019"</a> залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

02.06.2023 та 08.06.2023 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/8020/23, а справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.09.2021 між суб`єктом підприємницької діяльності ФОП Міланічем Олександром Борисовичем (далі - виконавець) та філією Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Менське ХПП", в особі директора філії Вдовиченка Андрія Івановича, який діяв на підставі Положення про філію, довіреності №512 від 19.07.2021 (далі - замовник, відповідач) було укладено договір № 74-09/К (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом є надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід процесу отримання замовником «Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки», «Дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеною небезпеки», Експертиза стану охорони праці (для отримання дозволу). Послуги будуть надані для об`єкта за адресою: Чернігівська обл., м. Мена, вул. Садова, 5.

Згідно п. 2.2. договору, виконавець зобов`язаний виконати послуги, зазначені у п. 1.1. даного договору, протягом 80 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати замовником та надання всіх необхідних даних.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість робіт за цим договором не повинна перевищувати 128 000,00 грн без ПДВ.

За змістом п. 3.2. договору, оплата за договором здійснюється в наступному порядку:

(п. 3.2.1.) І етап замовник здійснює попередню оплату у розмірі (30%) 38400,00 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста гривень 00 коп.) від загальної суми договору, протягом 10 (десяти) банківських днів на підставі виставленого рахунку виконавця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця;

(п. 3.2.2.) II етап замовник здійснює остаточний розрахунок в розмірі (70%) 89598,80 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 80 коп.) від суми договору, протягом 7 (семи ) банківських днів з моменту підписання і скріплення печатками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт відповідно до п. 4.1. даного договору на підставі виставленого виконавцем рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

В той час, відповідно до додаткової угоди № 1 від 02.09.2021, що укладена до договору у порядку п. 7.4. договору, загальна ціна робіт становить 28 000,00 грн без ПДВ.

Згідно п. 4.1. договору, факт виконання робіт підтверджується підписанням сторонами "акту приймання-здачі виконаних робіт". Замовник зобов`язаний у триденний термін підписати акт приймання-здачі виконаних робіт або направити на адресу виконавця вмотивовану відмову. В іншому випадку ці роботи вважаються прийнятими з моменту закінчення трьох діб після отримання акта приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2. договору, у разі вмотивованої відмови замовником від прийняття робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що після підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт, претензії щодо виконання робіт не пред`являються.

Згідно п. 6.1. договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Як передбачено п. 7.7. договору, договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині здійснення розрахунків - до їх повного виконання.

05.09.2022 між Фізичною особою-підприємцем Міланічем О.Б. (далі також - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019" (далі також - позивач, новий кредитор) укладено договір про відступлення майнових прав № 11-2022 (далі договір - № 11-2022), за змістом п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, цього договору, первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) в повному обсязі належні первісному кредитору майнові права за договором № 74-09/К від 17.09.2021 усіма додатками, змінами та доповненнями, що є його невід`ємними частинами (далі - основний договір), що укладено між Філією акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Менське ХПП" як замовником (далі - боржник) та ФОП Міланічем Олександром Борисовичем, як виконавцем (далі - первісним кредитором), включаючи права вимоги до правонаступників боржника, його страховиків або інших осіб, до яких перейшли/перейдуть обов`язки боржника або які зобов`язані виконати його обов`язки щодо виконання боржником зобов`язань за основним договором, сплати та/або пені та/або штрафів та/або судових витрат, в тому числі права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях, а також права процесуального правонаступництва по всіх судових справах, що існують або можуть виникнути в майбутньому, в тому числі, але не виключно у судових справах (далі за текстом - майнові права).

Позивач вказує, що відповідач надані послуги прийняв, однак їх вартість сплатив частково у розмірі 38 400,00 грн, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 77 600,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що позивачем надано послуги з порушенням встановленого договором строку та не в повному обсязі, оскільки відповідно до кошторису, що є додатком до договору, загальна вартість робіт становить 127 988,80 грн, а відповідно до акту прийому-здачі наданих послуг № 74 від 15.08.2022 вартість наданих послуг склала 116 000,00 грн, проте сторони не укладали додаткових угод, якими б передбачалося зменшення вартості виконаних робіт. Також відповідач звертає увагу суду на те, що вказаний акт прийому-здачі наданих послуг був підписаний одночасно з підписанням договору, оскільки дату акту написано не друкованим текстом, а кульковою ручкою, рукою.

Таким чином, відповідач у відзиві на позовну заяву приходить до висновку про те, що у зв`язку з тим, що виконавцем не виконано в повному обсязі та своєчасно умови договору, то у замовника відсутні підстави для оплати залишкової суми, яка підлягає оплаті за надані послуги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення ч.1 ст. 180 Господарського кодексу України кореспондуються зі статтею 628 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодекс України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодекс України).

В якості заперечень щодо задоволення позову, відповідач посилається на те, що ФОП Міланіч О.Б. послуги були надані не в повному обсязі, з порушенням строку їх надання та акт приймання-здачі виконаних робіт не є доказом надання послуг, однак, такі доводи відхиляються судом, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом вище, в межах договору та на підтвердження реальності господарської операції, сторонами було підписано акт приймання-здачі виконаних робіт № 74 від 15.08.2022 згідно договору № 74-09/К від 17.09.2021 на суму 116 000,00 грн.

При цьому, замовником було перераховано попередню оплату у розмірі 38 400, 00 грн, що не заперечується ні виконавцем, ні позивачем.

Суд відзначає, що вказаний договір не розривався, не визнався судом недійсним, у замовника відсутні жодні заперечення щодо факту, якості, строків та порядку виконання робіт.

Протягом всього періоду дії договору, під час підписання акту приймання-здачі виконаних робіт та до моменту прийняття судом позовної заяви до розгляду, у відповідача були відсутні претензії щодо умов, якості та кількості наданих послуг.

Відповідач підписав акт приймання-здачі виконаних робіт без жодних зауважень, не надав претензії, листів, письмових вимого щодо невиконання договору.

Суд вказує, що представники сторін договору усвідомлювали значення п. 4.4. договору, за яким після підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт, претензії щодо виконання робіт не пред`являються.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

При цьому, вказаний правочин не визнався судом фіктивним.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати наданих послуг та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Як було встановлено судом, 05.09.2022 між Фізичною особою-підприємцем Міланічем О.Б. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019" укладено договір про відступлення майнових прав № 11-2022 (далі договір - № 11-2022), за змістом п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, цього договору, первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) в повному обсязі належні первісному кредитору майнові права за договором № 74-09/К від 17.09.2021 усіма додатками, змінами та доповненнями, що є його невід`ємними частинами (далі - основний договір), що укладено між Філією акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Менське ХПП" як замовником (далі - боржник) та ФОП Міланічем Олександром Борисовичем, як виконавцем (далі - первісним кредитором), включаючи права вимоги до правонаступників боржника, його страховиків або інших осіб, до яких перейшли/перейдуть обов`язки боржника або які зобов`язані виконати його обов`язки щодо виконання боржником зобов`язань за основним договором, сплати та/або пені та/або штрафів та/або судових витрат, в тому числі права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях, а також права процесуального правонаступництва по всіх судових справах, що існують або можуть виникнути в майбутньому, в тому числі, але не виключно у судових справах (далі за текстом - майнові права).

Відповідно до п. 1.2. договору№ 11-2022, майнові права виникли та ґрунтується на підставі: надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід процесу отримання замовником «Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки», «Дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеною небезпеки», Експертиза стану охорони праці (для отримання дозволу).

Згідно з п. 1.3. договору № 11-2022, обсяг майнових прав до боржника, що передається за цим договором первісним кредитором новому кредитору: в повному обсязі майнові права первісного кредитора, як покупця, за основним договором, предметом якого є виконання робіт надання послуг по розробці, затвердженню, узгодженню та реєстрації наступних нормативних документів: надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід процесу отримання замовником «Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки», «Дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеною небезпеки», Експертиза стану охорони праці (для отримання дозволу). Згідно п. 3.1. договору, загальна ціна робіт становить 128 000,00 грн без ПДВ. Згідно п. 3.2.1. договору, замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30% - 38 400,00 грн. Згідно акту приймання-здачі виконаних робіт № 74 від 15.08.2022 робити було виконано на суму 116 000,00 грн. Боржником було сплачено попередню оплату 38 400,00 грн,

Пунктом 1.4. договору № 11-2022 передбачено, що розмір майнових прав до боржника, що передається за цим договором первісним кредитором новому кредитору складає 77 600,00 грн (сімдесят сім тисяч шістсот грн, 00 коп.).

Вказаний договір №11-2022 підписано представниками первісного, нового кредитора та направлено разом з повідомленням про відступлення майнових прав на адресу відповідача, що підтверджується накладною - 5192505879788 від 12.05.2023 та описом вкладення, яке отримано відповідачем 19.05.2023.

За приписами ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, договором про відступлення майнових прав № 11-2022, сторони дійшли згоди про заміну кредитора з виконавця на позивача.

Оскільки заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на зміст зобов`язання, після підписання договору про відступлення майнових прав № 11-2022, що підтверджує факт відсутності заперечень з відповідача (боржника) щодо заміни кредитора, до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора.

Приписами ст. 518 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право висунути проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

З боку відповідача будь-які заперечення, які виникли з підстав, що існували до заміни кредитора, зокрема, стосовно невиконання або неналежного виконання зобов`язань, недійсності правочину не надходило.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача щодо сплати позивачеві грошових коштів за роботи у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам договору та договору про відступлення майнових права, відповідач не виконав, у результаті чого в останнього й утворилась заборгованість перед позивачем за наведеними договорами у розмірі суми основного боргу 77 600, 00 грн.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жоден із укладених договорів не визнавався недійсними, достроково не припинявся.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних за період з 25.08.2022 по 18.05.2023 та інфляційних нарахувань із вересня 2022 року по квітень 2023 року погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення 1 702,95 грн 3 % річних та 7 248,17 грн інфляційних нарахувань.

При цьому, є помилковими твердження відповідача, стосовно того, що станом на 25.08.2022 у позивача не існувало перед позивачем простроченої заборгованості, так як право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019"</a>, як у кредитора, до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (боржника) щодо сплати коштів виникло лише з 05.09.2022, оскільки, позивач відповідно до договору про відступлення майнових прав набув право вимоги до відповідача, які виникли на підставі п. 3.1, 4.1 договору саме з 25.08.2022.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, ідентифікаційний код 37243279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019"</a> (49000, м. Дніпро, вул. Шепарда Алана, будинок 34А, квартира 9, ідентифікаційний код 43200568) 77 600 (сімдесят сім тисяч шістсот) грн 00 коп. заборгованості, 7 248 (сім тисяч двісті сорок вісім) грн 17 коп. інфляційних втрат, 1 702 (одна тисяча сімсот дві) грн 95 коп. 3% річних та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко