Рішення

від 22.11.2023 по справі 914/2873/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 Справа № 914/2873/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Економбуд-ЮА, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Крафт Інновейшн, м. Городок Львівської області

про стягнення 199 704, 21 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Економбуд-ЮА до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Крафт Інновейшн про стягнення 199 704, 21 грн за невиконання умов договору № ДТ 20122022-1 від 20.12.2022.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 01.11.2023.

Ухвалою суду від 01.11.2023 розгляду справи відкладено на 22.11.2023.

У судове засідання 22.11.2023 представник позивача не з`явився, проте у прохальній частині заявлених позовних вимог просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив.

Слід зазначити, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 04.11.2023.

Поряд з цим, ухвала суду від 01.11.2023, яка також надсилалась відповідачу на юридичну адресу станом на 22.11.2023 перебуває у точці видачі/доставки.

Також слід зазначити, що ухвала суду від 01.11.2023 надсилалась на адресу директора товариства, який був підписантом договору, проте не вручена під час доставки, а також на електронну пошту, відображену у позові та на офіційному сайті товариства.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Беручи до уваги, викладене вище, відповідач є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору № ДТ 20122022-1 від 20.12.2022 в частині оплати за надані послуги на суму 57 400, 00 грн. Також за прострочення виконання зобов`язання позивач заявив до стягнення 515, 20 грн інфляційних втрат, 585, 01 грн 3% річних та 141 204, 00 грн пені.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

20 грудня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт Інновейшн» (далі - Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Економбуд-ЮА» (далі - Виконавець) уклали договір № ДТ 20122022-1 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого його предметом є пуско-налагоджувальні роботи, консультування/навчання по технології нанесення пінополіуретану та полімочевини, рекомендаційні книги по технології нанесенню та роботі із даними компонентами (Згідно додатку № 1) в подальшому «Послуга».

Послуга повинна бути виконана Виконавцем протягом 7 (семи) робочих днів після підписання Договору (пункт 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість Послуг, що підлягають виконанню складає 172 200, 00 грн, у тому числі ПДВ 28 700, 00 грн.

Згідно з пунктом 4.1. договору оплата за Послугу здійснюється Замовником таким чином: платежі здійснюються Покупцем протягом 3 місяців з моменту укладення цього договору рівними щомісячними платежами по 57 400 грн 00 коп у тому числі ПДВ 9 566 грн 67 коп. Замовник самостійно щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця перераховує щомісячний платіж в повному обсязі на рахунок Виконавця.

Відповідно до пункту 7.2. договору надання послуг здійснюється за адресою Виконавця м. Київ, вул. Є. Маланюка, 100 А і оформлюється Актом виконаних робіт, шляхом підписання уповноваженими особами обох Сторін.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 8 договору, зокрема, пунктом 8.2 погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання, зобов`язань щодо оплати Послуг із Замовника стягується пеня у розмірі 2% (двох відсотків) від Ціни Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% (семи відсотків) від Ціни Договору.

У додатку № 1 до договору погоджено найменування та перелік послуг, які мають надаватись.

На виконання умов договору сторони 16.02.2023 підписали акт наданих послуг № 5 на суму 172 200, 00 грн.

В акті відображено, що позивач надав відповідачу послуги щодо пуску та наладки обладнання, консультування/навчання по технології нанесення пінополіуретану та полімочевини, рекомендаційні книги по технології нанесенню та роботі із даними компонентами.

Відповідач 31.01.2023 оплатив 57 400, 00 грн та 17.02.2023 оплатив 57 400, 00 грн.

24 травня 2023 року позивач скерував відповідачу претензію про сплату боргу, проте відповіді на неї матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач оплатив товар частково, позивач просив стягнути з нього 57 400, 00 грн основного боргу, 515, 20 грн інфляційних втрат, 585, 01 грн 3% річних та 141 204, 00 грн пені.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Сторони 20.12.2022 уклали договір про надання послуг № ДТ 20122022-1 та на його виконання належним чином оформили акт наданих послуг № 5 від 16.02.2023 на суму 172 200, 00 грн. Жодних зауважень акт не містить.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата за послугу здійснюється відповідачем протягом 3 місяців з моменту укладення договору рівними щомісячними платежами по 57 400, 00 грн.

Тобто відповідач мав сплатити позивачу по 57 400, 00 грн до 31.01.2023, 28.02.2023 та 31.03.2023.

Поряд цим, відповідач сплатив позивачу лише перші два платежі, а саме, 31.01.2023 - 57 400, 00 грн та 17.02.2023 - 57 400, 00 грн.

Доказів оплати третього платежу, який мав бути здійснений до 31.03.2023 матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позивач підтвердив, а відповідач не спростував наявність основної заборгованості на суму 57 400, 00 грн.

Тому позовні вимоги в частині заявленого до стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач заявив до стягнення 141 204, 00 грн пені, нарахованої з 01.04.2023 по 01.08.2023 на суму боргу 57 400, 00 грн із застосуванням відсоткової ставки, передбаченої у договорі 2%.

Проте суд не погоджується із застосованим розміром пені, враховуючи таке.

При здійсненні розрахунку позивач не врахував положення статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», якою встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що до стягнення підлягає 9 624, 33 грн пені.

У задоволенні решти пені слід відмовити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 515, 20 грн інфляційних втрат, нарахованих з квітня 2023 року по липень 2023 року та 585, 01 грн 3% річних, нарахованих з 01.04.2023 по 02.08.2023.

Перевіривши розрахунки, суд встановив, що такі є правильними.

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 57 400, 00 грн основного боргу, 9 624, 33 грн пені, 515, 20 грн інфляційних втрат та 585, 01 грн 3% річних.

Також слід зазначити, що у позовній заяві позивач зазначив про нарахування штрафу, проте у прохальній частині позову не просив суд його стягнути та не включив його у ціну позову, тому таку вимогу суд не розглядає.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До позову долучено заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу на суму 7 500, 00 грн.

Повноваження адвоката Савости С.В. підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги № 1064528 від 02.08.2023.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив договір про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 20.06.2023 та акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 23.08.2023 на суму 7 500, 00 грн.

В акті приймання-передачі наданих послуг зазначено, що адвокат надав правові послуги, зокрема, підготовка та написання позовної заяви про стягнення коштів з ТОВ «Крафт Інновейшн», кількість витраченого часу 5 год, ціна за годину 1 500, 00 грн, загальна сума 7 500, 00 грн.

Тобто позивач надав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 7 500, 00 грн.

Суд встановив, що позовна заява підписана адвокатом, копії долучених доказів засвідчені також адвокатом.

Тому позивач довів заявлені до стягнення витрати за надані послуги, відображені в актах.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи подані докази, відсутність заперечень відповідача, суд вважає підтвердженою та співмірною суму 7 500, 00 грн з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих послуг професійної правничої допомоги.

Проте враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідач повинен відшкодувати позивачу 2 558, 45 грн витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Решта витрат покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крафт Інновейшн (місцезнаходження: 81500, Львівська обл., місто Городок, вул. Львівська, будинок 659А/2, ідент. код: 40440748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Економбуд-ЮА (місцезнаходження: 02005, м. Київ, вул. Є. Маланюка, 100 А, ідент. код: 45127071) 68 124, 54 грн, з яких: 57 400, 00 грн основного боргу, 515, 20 грн інфляційних втрат, 585, 01 грн 3% річних, 9 624, 33 грн пені, а також 1 022, 02 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору, 2 558, 45 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.11.2023.

Суддя Галамай О.З.