Рішення

від 09.11.2023 по справі 923/46/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 923/46/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Виконувача обов`язків Першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області (75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. Каштанова, буд. 8) в інтересах держави в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75635, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Чулаківка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 26432553)

до відповідача: Фермерського господарства з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ (75635, Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Чулаківка, відокремлена садиба ЗАПІЛЬНЕ, код ЄДРПОУ 21270488)

про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю учасників справи:

прокурор Наумова Т.О.

від інших учасників справи: не з`явились

Суть спору: Виконуючий обов`язків Першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом Фермерського господарства з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ, в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №12 до договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району №3 від 12.04.2014, укладену 13.01.2020 між Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області та Фермерським господарством з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ;

- зобов`язати Фермерське господарство з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ повернути Чулаківській сільській раді Скадовського району Херсонської області частину меліоративної системи вартістю 263482 грн. шляхом підписання акту прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на: укладення між позивачем та відповідачем договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи №3 від 12.02.2014; передання спірного майна відповідачу за актом прийому-передачі від 12.02.2014 №3, вартість якого визначена 264231 грн.; укладення в подальшому між сторонами додаткових угод №3 від 12.02.2017 та №12 від 13.01.2020, якими дію договору було продовжено до 12.01.2020 та 13.12.2022 відповідно; укладення спірної додаткової угоди №12 від 13.01.2020 з порушенням норм цивільного та господарського законодавства, Закону України Про оренду державного та комунального майна, а також на інші обставини, які детально наведено прокурором у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.01.2022 (суддя Соловйов К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.03.2022 о 09:30.

10.02.2022 за вх.№872/22 до Господарського суду Херсонської області від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій прокурор вказує, що оцінка визначення вартості майна під час розрахунку орендної плати проведена не була, з огляду на що прокурором був замовлений консультаційний висновок суб`єкта оціночної діяльності, відповідно до якого станом на 17.01.2022 ймовірна вартість об`єкта складає 2310000 грн., у зв`язку з чим прокурор просить суд викласти п.2 позовних вимог в наступній редакції: зобов`язання Фермерське господарство з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ повернути Чулаківській сільській раді Скадовського району Херсонської області частину меліоративної системи вартістю 2310000 грн. шляхом підписання акту приймання-передачі.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №923/46/22 між суддями Господарського суду Одеської області від 15.06.2023, справу розподілено судді Бездолі Ю.С.

Ухвалою Господарському суду Одеської області від 26.06.2023 прийнято справу №923/46/22 до свого провадження; підготовче засідання призначено на 13.07.2023 о 17:25. Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання призначено на 20.07.2023 о 17:25.

19.07.2023 за вх.№24355/23 до суду від прокурора надійшли пояснення, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 20.07.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 06.09.2023 о 13:45.

24.07.2023 за вх.№24969/23 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач підтримує позовні вимоги прокурора, просить суд їх задовольнити та просить розглядати справу без участі представника позивача, яке судом в частині розгляду справи без участі представника позивача у протокольній формі задоволено.

У підготовчому засіданні 06.09.2023 за участю прокурора та представника відповідача судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.09.2023 о 15:15; всі наявні в матеріалах справи процесуальні позиції прийняті судом до розгляду. У судовому засіданні 28.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 19.10.2023 о 12:45. У судовому засіданні 19.10.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 09.11.2023 о 10:30

У судовому засіданні 09.11.2023 прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У підготовчі та судові засідання позивач не з`явився, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У судове засідання 09.11.2023 відповідач не з`явився, про дату, час та місце засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду засобами електронного зв`язку представнику відповідача; суд виходить з того, що відповідач знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території, а тому господарський суд з урахуванням наявності у відповідача представника, адвоката за ордером, відповідних повноважень представляти відповідача, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів припинення у адвоката повноважень на здійснення представництва відповідача, суд дійшов висновку, що зі свого боку суд забезпечив відповідачу належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи, за обставинами які склались, через уповноваженого представника. Господарський суд вказує, що від відповідача та/або його представника письмових заяв/клопотань по суті саправи до суду не надійшло.

Справа №923/46/22 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву та/або процесуальні позиції у справі від відповідачів до суду не надійшли, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

У судовому засіданні 09.11.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 09.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, господарський суд встановив:

Рішенням Виконавчого комітету Чулаківської сільської ради Голопристанського району №36 від 30.04.2002 прийнято на баланс сільської ради споруди та об`єкти зрошувальної мережі, які належали КСП ім. Леніна згідно акту прийому-передач, який наявний в матеріалах справи.

12.02.2014 між Чулаківською сільською радою (орендодавець, позивач) та Фермерським господарством з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ (орендар, відповідач) укладений договір №3 оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської зрошувальної системи, яка знаходиться на балансі Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (далі - майно), вартість якого визначена згідно з актом приймання - передачі від 12 лютого 2014 року №3 і становить згідно грошової оцінки 264231 (двісті шістдесят чотири тисячі двісті тридцять одна гривня); майно передається в оренду з метою зрошення земельних ділянок.

Згідно з п.п. 2.1, 2.4, 2.5 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна; у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю; орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому цим договором, при передачі майна орендарю; майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

За п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Положення про порядок передачі в оренду майна спільної власності територіальної громади села, Голопристанського району, затвердженого рішенням сесії сільської ради і становить 6% від переданого майна в оренду.

У відповідності до п.5.9 договору у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно з п.10.1 договору цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 12 лютого 2014 року до 12 січня 2017 року включно.

Відповідно до п.10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.

За п.п. 10.6, 10.9, 10.10 договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; відчуження орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю; майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі; обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі до договору №3 від 12.02.2014 майна, а саме: лотки (кількість - 395); басейн №4 (кількість - 1190 м.к); басейн №5 (кількість - 1190 м.кв.); канал Х-2 (плити) (кількість - 412); канал під Кубань (кількість - 1); свердловина (№контура - 8-160; 8-155; кількість - 2); зони санітарної охорони та інші елементи меліоративної мережі. Грошова оцінка - 264231 грн.

12.02.2017 між сторонами договору підписано додаткову угоду №3 до договору №3 від 12.02.214, відповідно до якої, зокрема, продовжено строк дії договору на 2 роки 11 місяців, який вступає в дію 12.02.2017 та діє до 12.01.2020 (включно).

13.01.2020 між сторонами договору підписано додаткову угоду №12 до договору №3 від 12.02.214, відповідно до якої, зокрема, продовжено строк дії договору на 2 роки 11 місяців, який вступає в дію 13.01.2020 та діє до 13.12.2022 (включно); викладено п.1.1 договору в новій редакції.

В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі від 10.04.2020 до договору №3 від 12.02.2014 майна, а саме: лотки (кількість - 50); басейн №4 (кількість - 1190 м.к); басейн №5 (кількість - 1190 м.кв); канал Х-2 (плити) (кількість - 206-1м); канал-плити (кількість - 150-1м); канал-плити (кількість - 140-1м); канал-плити (кількість - 135-1м); канал під Кубань (кількість - 1); свердловина (кількість - 1); зони санітарної охорони та інші елементи меліоративної мережі; канал плита бр.№1 (кількість - 104). Грошова оцінка - 263482 грн.

В матеріалах справи наявний висновок про вартість споруд зрошувальної системи на землях Чулаківської сільської ради станом на 04.04.2013.

У листі від 09.03.2021 прокурор просив позивача повідомити чи проводилось рецензування звіту про вартість споруд зрошувальної системи, розташованої на землях Чулаківської сільської ради від 04.04.2013, чи затверджувався відповідний висновок на сесії сільської ради, чи передувало проведення оцінки об`єкта оренди для продовження договорів оренди.

У листі від 10.03.2021 позивач повідомив прокурора про те, що рецензування звіту про вартість споруд зрошувальної системи, розташованої на землях Чулаківської сільської ради не проводилась; відповідний висновок на сесії не затверджувався; проведення оцінки об`єкта оренди для продовження договорів оренди не передувало.

У листі від 23.03.2021 прокурор просив позивача надати інформацію щодо приведення договорів оренди, зокрема, договору №3 від 12.02.2014, у відповідність до вимог законодавства, а також зазначити причини, які перешкоджали вжиттю таких заходів.

У листі від 26.03.2021 позивач повідомив прокурора, зокрема, про те, що у 2021 році планується поновити оцінку вартості споруд з метою визначення вартості майна для відображення її в угодах та використання під час розрахунку орендної плати; на даний час Чулаківська сільська рада не подавала позов до суду щодо розірвання договорів оренди, зокрема, з Фермерським господарством з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ.

У листі від 11.08.2021 прокурор в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру просив позивача надати інформацію про вжиті заходи щодо приведення договорів оренди, зокрема, договору №3 від 12.02.2014, у відповідність до вимог законодавства, розірвання договору оренди, у тому числі в судовому порядку, а також зазначити причини, які перешкоджали вжиттю таких заходів, наміри реалізувати ці повноваження.

У листі від 16.08.2021 позивач повідомив прокурора, зокрема про те, що рішенням 11 сесії 8 скликання від 28.07.2021 №93 затверджено перелік першого типу об`єкту оренди комунальної власності, які підлягають передачі в оренду, в подальшому даний об`єкт буде висталено на аукціон з метою заключення договорів з суб`єктами господарювання.

В матеріалах справи наявний консультаційний висновок суб`єкта оціночної діяльності від 17.01.2022, відповідно до якого ймовірна вартість майна - об`єкту оцінки, що орендується Фермерським господарством з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ становить 2310000 грн.

У листі від 24.12.2021 №51/1-5030-21 прокурор в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру повідомив Чулаківську сільраду про те, що має намір скерувати до господарського суду позовну заяву до ФГ з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди та зобов`язання повернути майно.

Вважаючи, що додаткова угода №12 до договору оренди №3 від 12.04.2014 укладена з порушенням законодавства, прокурор в інтересах держави в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди та зобов`язання повернути майно.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, господарський суд погоджується з доводами прокурора про те, що уповноваженим органом за наявності повноважень протягом розумного строку не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, що свідчить про бездіяльність та невжиття ним самостійно передбачених законодавством заходів на захист інтересів держави, а отже дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливості розгляду позовних вимог по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району №3 від 12.04.2014.

Господарський суд вказує, що сторони договору оренди мають статус орендодавця та орендаря й відповідно визначені цим статусом права лише протягом строку дії такого договору оренди та з припиненням договору оренди внаслідок закінчення строку, на який він укладався, орендодавець та орендар втрачають права за таким договором, в тому числі й право вносити зміни до договору шляхом укладення додаткових угод.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, договір №3 від 12.04.2014 було укладено на строк до 12.01.2017 (включно), в той час як додаткові угоди №3 від 12.02.2017 та №12 від 13.01.2020 (оскаржувана угода) були підписані сторонами поза межами строку дії договору, тобто після 12.01.2017, у зв`язку з чим дані додаткові угоди не могли створювати для сторін жодних юридичних наслідків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вказані обставини, на переконання суду, в даному випадку не вбачається наявності спору в частині вимог про визнання недійсною додаткової угоди №12 від 13.01.2020 до договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи №3 від 12.02.2014, у зв`язку з тим, що спірну додаткову угоду було підписано поза межами строку дії договору оренди й вона не могла створювати визначених договором юридичних наслідків для сторін, що є підставою для часткового закриття провадження у справі по першій позовній вимозі прокурора на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Проаналізовавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, щодо другої позовної вимоги прокурора про зобов`язання повернути майно, господарський суд вказує, що у зв`язку із закінченням строку дії договору та з урахуванням приписів законодавства та умов договору, господарський суд дійшов висновку, що оскільки договір закінчив свою дію, то у відповідача виник обов`язок повернути орендоване майно. Матеріали справи доказів повернення майна не містять. Законодавство за жодних обставин не звільняє відповідача, як орендаря за договором, строк дії якого завершився, від обов`язку повернути орендоване майно. Так само в даному випадку у відповідача відсутні і правові підстави для користування тим майном, яке йому передавалось на підставі додаткових угод, які укладались поза межами дії між сторонами договірних зобов`язань і відповідно не створили правових підстав для користування обумовлених ними майном. Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, підставність та наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про зобов`язання Фермерського господарства з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ повернути Чулаківській сільській раді Скадовського району Херсонської області частину меліоративної системи, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129, 130 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за другою позовною вимогою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі №923/46/22 в частині позовних вимог Виконувача обов`язків Першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської в інтересах держави в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області до Фермерського господарства з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ про визнання недійсною додаткової угоди №12 до договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району №3 від 12.04.2014, укладеної 13.01.2020 між Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області та Фермерським господарством з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ.

2.Позовні вимоги Виконувача обов`язків Першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської в інтересах держави в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області задовольнити.

3.Зобов`язати Фермерське господарство з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ (75635, Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Чулаківка, відокремлена садиба ЗАПІЛЬНЕ, код ЄДРПОУ 21270488) повернути Чулаківській сільській раді Скадовського району Херсонської області (75635, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Чулаківка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 26432553) частину меліоративної системи, що відповідно до акту прийому-передачі від 10.04.2020 по договору №3 від 12.02.2014 включає: лотки (кількість - 500); басейн №4 (кількість - 1190 м.к.); басейн №5 (кількість - 1190 м.кв); канал Х-2 (плити) (кількість - 206-1м); канал-плити (кількість - 150-1м); канал-плити (кількість - 140-1м); канал-плити (кількість - 135-1м); канал під Кубань (кількість - 1); свердловина (кількість - 1); зони санітарної охорони та інші елементи меліоративної мережі; канал плита бр.№1 (кількість - 104), шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.

4.Стянути з Фермерського господарства з відокремленою садибою ЗАПІЛЬНЕ (75635, Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Чулаківка, відокремлена садиба ЗАПІЛЬНЕ, код ЄДРПОУ 21270488) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська область, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33, код ЄДРПОУ 04851120) 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24 листопада 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля