Рішення

від 28.11.2023 по справі 916/4311/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4311/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПАКІНГ-ХЕРСОН" (вул. Робоча, буд.78, м. Херсон,73000)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (Миколаївська дорога, 144, м. Одеса, 65102)

про стягнення 507455,62 грн

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПАКІНГ-ХЕРСОН" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» про стягнення 507455,62 грн, з яких - 383222,50 грн основного боргу, 106815,12 грн інфляційних втрат та 17418грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що платіжним дорученням № 831 від 23.02.2022 позивач сплатив відповідачу 383222,50 грн, призначення оплати "Ч/оплата за кабель на підставі рахунку № 120299 від 22.02.2022", але товар не отримав, у зв`язку з чим направив претензію від 01.09.2023 з вимогою повернути кошти, які повернуті так і не були.

Крім того, позивач просив витребувати у відповідача рахунок № 120299 від 22.02.2022, посилаючись на те, що через воєнні дії у нього він відсутній.

Ухвалою від 05.10.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідання. Встановлено Відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Цією ж ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідач отримав ухвалу 05.10.2023 в своєму електронному кабінеті, що підтверджується довідкою.

Відзиву на позов він не надав. Таким чином, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

23 лютого 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "КОПАКІНГ-ХЕРСОН" код ЄДРПОУ 39379995 (позивач) перераховано на рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (Код ЄДРПОУ 30332681, рахунок № НОМЕР_1 АТ "Південний" м. Одеса) 383222 (триста вісімдесят три тисячі двісті двадцять дві) гривні 50 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 831. Призначення платежу: ч/оплата за кабель за рахунком № 120299 від 22.02.2022 в сумі 319352,08грн та ПДВ 20% 63870,42грн.

Позивач зазначає, що через воєнні дії в нього не залишилось рахунку № 120299 від 22.02.2022, тому він просив його витребувати у відповідача. Суд відмовив задоволенні клопотання позивача про витребування доказів в ухвалі від 05.10.2023.

Позивач зазначає, що таким чином ним було здійснено попередню оплату відповідачу за продукцію - кабель, яка так і не була отримана.

Позивач надіслав поштою відповідачу претензією від 01.09.2023 про повернення сплачених коштів за рахунком №120299 від 22.02.2022 в розмірі 383222 (триста вісімдесят три тисячі двісті двадцять дві) гривень 50 коп. - основної заборгованості, інфляційні втрати від суму боргу в розмірі - 106815 (сто шість тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 12 коп.. та 3 % річних від суми боргу - 17418 (сімнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 00 грн.

Відповідно до трекінгу Укрпошти відповідач отримав зазначене поштове відправлення (№6504521410531) 12.09.2023, але кошти позивачу не повернув.

Позивач посилається на те, що між сторонами склалися відносини поставки, оскільки отримавши від відповідача рахунок на суму 319352,08грн та ПДВ 20% 63870,42грн (всього 383222,50 грн), позивач здійснив попередню оплату в сумі 383222,50грн

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем не надано доказів того, у який строк відповідач мав здійснити поставку кабелю позивачу відповідно до умов договору поставки, укладеного сторонами у спрощений спосіб.

Таким чином, застосуванню підлягає ст. 530 ЦК України, тобто відповідач, отримавши 23.02.2022 попередню оплату від позивача, мав здійснити поставку кабелю відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, тобто у семиденний строк від дня пред`явлення позивачем вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

П. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як зазначено вище, позивач надіслав претензію від 01.09.2023 про повернення коштів, яку відповідач отримав 12.09.2023.

Отже, у семиденний строк з дня отримання вимоги позивача, відповідач мав повернути йому попередню оплату в сумі 383222,50грн, оскільки доказів поставки товару ним позивачу суду не надано.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Оскільки відповідач не надав доказів повернення позивачу 383222,50 грн, як і будь-яких заперечень, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 383222,50 грн підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем повернення попередньої оплати, позивач просить стягнути 106815,12 грн інфляційних втрат та 17418грн 3% річних, нарахованих за період 24.02.2022 - 31.08.2023.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 зазначила наступне:

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

69. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

70. З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

71. Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річнихвід несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

72. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

73. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

74. Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

75. В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

76. У відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, розмір якого підтверджується, зокрема, банківськими виписками, квитанціями, актами зарахування зустрічних однорідних вимог та актами звіряння взаєморозрахунків.

77. Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

78. При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

79. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

80. З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних та 3% річних є правомірними, але суд не погоджується з періодом їх нарахування. Так, позивач вважає, що прострочення має місце з 24.02.2022.

Однак, як зазначено вище, відповідно до ст. 530 ЦК України відповідач мав повернути попередню оплату позивачу у семиденний строк від дня пред`явлення позивачем вимоги.

Оскільки відповідач отримав претензію позивача 12.09.2023, то мав повернути 383222,50 грн попередньої оплати до 19.09.2023 включно. Відповідно прострочення відповідача з виконання грошового зобов`язання має місце з 20.09.2023.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 106815,12 грн інфляційних втрат та 17418грн 3% річних, нарахованих за період 24.02.2022 - 31.08.2023, тобто ще до дати, коли у відповідача виникло зобов`язання з повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (7611,83 : 507455,62 *383222,50=5748,33грн).

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (код 30332681, Миколаївська дорога, 144, м. Одеса, 65102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПАКІНГ-ХЕРСОН" (код 39379995, вул. Робоча, буд.78, м. Херсон,73000) 383222,50 попередньої оплати та 5748,33 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова