Рішення

від 03.11.2023 по справі 921/488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2023 року м. ТернопільСправа № 921/488/23

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

за участі секретаря судового засідання Шмир А.І.

Розглянув справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач", вул. Лук`яновича, 8, м. Тернопіль, 46000

до відповідача 2: Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

Представники сторін не з`явилися.

Встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" та Тернопільської міської ради про:

- визнати припиненими трудові відносини між товариством з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" та ОСОБА_1 з 16 червня 2023 року, у зв`язку з звільненням з посади директора за власним бажанням, на підставі ст. 38 Кодексу Законів про працю України;

- зобов`язати Тернопільську міську раду вчинити реєстраційну дію щодо зміни відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як про директора товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" та як особу, яка може вчинити дії від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач", у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо;

- судові витрати по справі покласти на відповідача 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, користуючись своїм правом, у встановленому законом порядку попередив учасників про свій намір припинити трудові відносини та про проведення позачергових загальних зборів, натомість учасники Товариства на загальні збори не з`явились, що позбавило позивача можливості бути звільненим з посади директора. Позивач вважає, що втрата ним статусу директора товариства не може відбутися без прийняття його вищим органом рішення про припинення повноважень виконавчого органу.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/488/23 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 22 серпня 2023 року об 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 22.08.2023 відкладено підготовче засідання на 19.09.2023

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.10.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу № 921/488/23 до судового розгляду по суті на 13 жовтня 2023 року.

Представник позивача в судове засідання 13.10.2023 року прибув. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі із підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання 13.10.2023 не прибули, причин неприбуття не повідомили.

Ухвалою суду від 13.10.2023 відкладено розгляд справи №921/488/23 по суті на 03 листопада 2023 року.

03.11.2023 через канцелярію суду представником позивача подано заяву б/н від 03.11.2023 про розгляд справи №921/488/23 по суті без його участі. Разом з тим, у заяві представник позивача зазначив, що підтримує позовні вимог в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представники відповідачів в судове засідання 03.11.2023 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать Довідки про доставку електронного листа відповідачу 1 та 2 на їх електронний кабінет та електронну скриньку.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від цього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивної судового процесу, суд дійшов до висновку про наявність підстав для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" зареєстровано 16.10.1997, керівником є ОСОБА_1 та його учасниками значаться: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника) 3187,50) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , розмір частки засновника (учасника) 3093,75, які є кінцевими бенефеціарними власниками (контролерами).

Установчими зборами засновників ТОВ "Західхімпостач" від 26.09.1997 директором ТОВ "Західхімпостач" було призначено ОСОБА_1 , що підтверджується копією Протоколу зборів учасників ТОВ "Західхімпостач" №1 від 26.09.1997 та Наказом №1 від 26.09.1997.

26.09.1997 рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач".

Відповідно до положень п.4.3 Статуту ТОВ "Західхімпостач", до виняткової компетенції Зборів учасників належить, зокрема: призначення і відкликання директора, ревізійної комісії.

Пунктами 4.13., 4.14 Статуту ТОВ "Західхімпостач" встановлено, що керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює його виконавчий орган: директор (дирекція) Товариства. Директор (дирекція) самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до виняткової компетенції Зборів Учасників. Збори Учасників мають право винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції директора. Директор підзвітний Зборам Учасників і організовує виконання їх рішень.

При призначенні директора Товариства з ним укладають контракт, у якому визначені термін найму, права, обов`язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади. Директор діє без доручення від імені Товариства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах, укладає від його імені договори, здійснює найняття і звільнення працівників Товариства, а також інші дії оперативного керівництва роботою Товариства.

Збори Учасників скликаються в міру потреби, але не рідше двох разів на рік (п.4.5. Статуту).

Відповідно до п.4.7, 4.8. Статуту, збори Учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), які мають разом не менше 60% голосів, а з питань, що вимагають одностайності - всі Учасники. Будь-хто з Учасників має право вимагати розгляду питання на зборах Учасників.

Позачергові збори Учасників скликає Голова, або Учасники, якщо цього вимагають інтереси Товариства в цілому, зокрема неплатоспроможність Товариства. Збори Учасників скликаються також за відповідним повідомленням директора (дирекції) Товариства (п. 4.10. Статуту).

У пункті 4.10 Статуту визначено, що про проведення зборів Учасників Голова доводить до відома Учасників письмово не пізніше як за 30 днів до початку Зборів із зазначенням часу і місця їх проведення, а також порядку денного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 травня 2023 року позивач направив на адресу ТОВ "Західхімпостач" заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 16 червня 2023 року, та у зв`язку з цим просив виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності (з переліку представників товариства).

Позивач зазначає, що практично з другої половини 2014 року ТОВ "Західхімпостач" не веде господарську діяльності, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є учасниками ТОВ "Західхімпостач" на неодноразові звернення щодо необхідності вирішення питання подальшої діяльності Товариства, жодного разу не виявили будь-якого інтересу які і до пропозицій в зміні директора Товариства.

Заява ОСОБА_1 , про звільнення була вручена представнику Товариства 09.06.2023, про що свідчить поштове відправлення №4600903255627.

Разом з тим, враховуючи те, що вирішення питання звільнення директора Товариства відноситься до компетенції загальних зборів учасників, позивач підготував Повідомлення засновникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про проведення 16.06.2023 о 12 год. 00 хв. Загальних зборів учасників ТОВ "Західхімпостач". До порядку денного, серед іншого, було включено, зокрема наступні питання: Про звільнення директора Товариства ОСОБА_1 та виключення його зі складу представників; Про призначення директора Товариства.

При цьому, зважаючи на те, що учасники ТОВ "Західхімпостач" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають на тимчасово окупованих територіях, а поштові повідомлення починаючи з 27.03.2014, які направлені УДППЗ "Укрпошта" з материкової частини України не приймаються, щоб довести до відома останніх про скликання загальних зборів Товариства за 30 днів до їх проведення, позивач розмістив оголошення у газеті "Урядовий кур`єр" від 12.05.2023 №95 (7493).

Окрім того, 08.05.2023 позивач додатково направив заяву про звільнення та відповідні повідомлення про скликання зборів на відомі електронні адреси учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Однак, незважаючи на опубліковане оголошення та направлені електронні листи, вищезазначені учасники Товариства не зверталися з документами та інформацією щодо проведення 16.06.2023 о 12 год. 00 хв. загальних зборів учасників Товариства та не повідомили про причини своєї неявки.

16 червня 2023 року було складено Акт про неприбуття учасників на загальні збори учасників ТОВ "Західхімпостач", про що засвідчили своїми підписами, зокрема: голова комісії ОСОБА_1 та члени комісії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..

Таким чином, враховуючи те, що питання про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням з посади директора ТОВ "Західхімпостач" не вирішено, стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи в їх сукупності, суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожен суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019р. у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019р. у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 та 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Відповідно до ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023р. у справі №127/27466/20 дійшла висновку, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019р. у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021р. у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022р. у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах №761/40378/18, №758/1861/18 та №911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Як зазначалося вище, пунктами 4.13., 4.14 Статуту ТОВ "Західхімпостач" встановлено, що керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює його виконавчий орган: директор (дирекція) Товариства. Директор (дирекція) самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до виняткової компетенції Зборів Учасників. Збори Учасників мають право винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції директора. Директор підзвітний Зборам Учасників і організовує виконання їх рішень.

Отже, питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням зборів учасників, тому позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Судом було встановлено, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.

Однак, до цього часу заява позивача про звільнення зборами учасників відповідача-1 у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення.

Отже, неявка учасників ТОВ "Західхімпостач" на збори учасників (підтверджено долученим до матеріалів справи Актом від 16.06.2023) для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

Уповноважені на звільнення директора органи ТОВ "Західхімпостач" проігнорували повідомлення позивача про його звільнення і не розглянули по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем-1 були порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Докази звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Західхімпостач" та, відповідно, прийняття рішення зборами учасників товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у тому числі станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті господарським судом, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - визнання трудових відносин з відповідачем ТОВ "Західхімпостач" припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з Товариством.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання Тернопільську міську раду внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону № 755-IV суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та ТОВ "Західхімпостач", суд дійшов висновку про те, що вимога щодо зобов`язання Тернопільську міську раду внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення його порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведені приписи ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини між товариством з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" (вул. Лук`яновича, 8, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 24636079) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) з 16 червня 2023 року, у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням, на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

3. Зобов`язати Тернопільську міську раду (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 34334305) вчинити реєстраційну дію щодо відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" (вул. Лук`яновича, 8, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 24636079), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, а саме внести відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ), як про директора товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" та як особу, яка може вчиняти дії від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач", у томі числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач" (вул. Лук`яновича, 8, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 24636079) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) - 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Західхімпостач", вул. Лук`яновича, 8, м. Тернопіль, 46000;

6. Копію рішення направити Тернопільській міській раді відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 28.11.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя А.М. Сидорук