Рішення

від 14.11.2023 по справі 925/1251/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року Черкаси справа №925/1251/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом приватного підприємства «Базис плюс» (вул.Некрасова, 4А, м.Золотоноша, Черкаська область, 19702, ідентифікаційний код 35377198)

до фізичної особи-підприємця Киряченка Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 171 221,58 грн,

за участю представника позивача Сизька Д.Б., адвокат,

14.09.23 Приватне підприємство «Базис плюс» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця Киряченка Олександра Сергійовича, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу №76/20 від 14.09.2020 у розмірі 171 221,58 грн з яких: 112 000,00 грн попередня оплата за договором, 50163,39 грн інфляційне збільшення, 9058,19 грн 3% річних. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу. 15.09.2023 представник позивача направив до суду клопотання, у якому просить проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.09.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків та надати суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів.

26.09.2023 представник позивача направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази, зазначені в ухвалі від 18.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено о 10 год 30 хв 17.10.2023. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, яким обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 про відкриття провадження у справі 28.09.2023 направлена на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), та була вручена відповідачу особисто, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.10.2023 розгляд справи відкладено до 10 год 30 хв 14.11.2023. Ця ухвала була надіслана на адресу відповідача та 24.10.2023 відповідач отримав її особисто, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

18.10.2023 до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке не містить підпису особи, яка його подала фізичної особи-підприємця Киряченка Олександра Сергійовича.

Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що клопотання, яке надійшло до суду 18.10.2023, не підписано заявником, тому суд не розглядає його.

У судовому засіданні 14.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Відповідач (його представник) у судове засідання 14.11.2023 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 14.11.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання ним відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

14.09.2020 між Приватним підприємством «Базис плюс» (покупець) та фізичною особою-підприємцем Киряченком Олександром Сергійовичем (продавець) було укладено договір купівлі-продаж №76/20 (далі договір). За умовами цього договору продавець зобов`язується поставити у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (пункт 1.1 договору).

Найменування товару: дров`яна деревина (пункт 1.2 договору).

Одиниця виміру кількості товару: кубічний метр. Загальна кількість товару: 280 м3 (пункти 2.2 та 2.3 договору).

Товар поставляється покупцю окремими партіями в кількості і асортиментів згідно з накладною, виписаної продавцем (пункт 3.1 договору).

Продавець повідомляє покупця про чергову поставку партії товару завчасно по телефону, електронні почті тощо (пункт 3.2 договору).

Дата поставки товару визначається датою, вказаною у видатковій накладній (пункт 3.4 договору).

Ціна за 1 м3 товару становить 400,00 грн. Загальна вартість товару за цим договором становить 112 000,00 грн (пункти 4.1 та 4.2 договору).

Розрахунки проводяться покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, як попередня оплата на протязі п`яти робочих днів з моменту підписання договору (пункт 5.1 договору).

Передача (приймання-здача) товару здійснюється зі складу продавця (пункт 6.1 договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцеві і засвідчується видатковою накладною/товарно-транспортною накладною (пункт 6.3 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (пункт 7.1 договору).

Сторони визначають, що всі ймовірні претензії за даним договором повинні бути розглянуті сторонами протягом 30 календарних днів з моменту отримання претензії (пункт 9.2 договору).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час дії цього договору (пункт 11.2 договору).

Договір підписаний уповноваженим представником покупця та продавцем особисто та скріплений печатками покупця та продавця.

14.09.2020 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №78 на суму 112 000,00 грн за поставку дров`яної деревини у кількості 280 м3.

У цей же день позивач оплатив виставлений позивачем рахунок, перерахувавши на користь відповідача 112 000,00 грн, що підтверджене платіжною інструкцією №1238 від 14.09.2020.

За доводами позивача, після здійснення ним оплати вартості товару, відповідач так і не поставив визначений договором товар на загальну суму 112000,00 грн, документи на товар не передав, та про намір поставки товару позивачу у майбутньому як в межах строку дії договору так і поза цим строком жодним чином покупця не повідомив. Грошові кошти у сумі 112 000,00 грн, які були перераховані відповідачу позивачем як попередня оплата, також не повернув позивачу.

За доводами позивача, не поставка товару та не повернення попередньої оплати відповідачем, є порушенням права позивача, тому він звернувся з цим позовом до суду для примусового стягнення суми попередньої оплати у розмірі 112 000,00 грн разом із нарахованими на неї інфляційними та річними.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача розміру попередньої оплати разом із нарахованими на неї інфляційними та річними у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором з поставки товару.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У статті 664 Цивільного кодексу України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 689 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, та є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов`язується поставити у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2020 у справі №918/631/19, Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 03.08.2022 у справі №910/6232/21 та від 14.02.2023 у справі №910/15531/21 зроблено правовий висновок, що аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Верховний Суд зазначив, що умовою застосування статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

Судом встановлено, що поставка товару відбувається на умовах попередньої оплати. Позивачем був оплачений рахунок відповідача №78 від 14.09.2020 на суму 112 000,00 грн за поставку дров`яної деревини, що підтверджено належними доказами.

У розділі 6 договору, позивач та відповідач погодили, що передача (приймання-здача) товару здійснюється зі складу продавця. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцеві і засвідчується видатковою накладною/товарно-транспортною накладною.

Товар поставляється покупцю окремими партіями в кількості і асортиментів згідно з накладною, виписаною продавцем. Продавець повідомляє покупця про чергову поставку партії товару завчасно по телефону, електронні почті тощо.

Отже, умовами договору сторони не визначили конкретної дати поставки товару. У матеріалах справи відсутні докази, що така дата була визначена сторонами в інший спосіб, як і докази повідомлення про готовність товару .

Водночас, частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Поняття «строк дії договору» і «строк виконання зобов`язання» не є тотожними.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 вказала на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним.

Як зазначено вище, умовами договору не визначено строку поставки товару, а зазначено, що товар поставляється покупцю окремими партіями в кількості і асортиментів згідно з накладною, виписаної продавцем. Продавець повідомляє покупця про чергову поставку партії товару завчасно по телефону, електронній пошті тощо.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 530 Цивільного кодексу України).

Отже, в силу статті 530 Цивільного Кодексу України оскільки договором не визначено строк поставки, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час і боржник зобов`язаний виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Позивач не звертався до відповідача з вимогою про виконання його зобов`язання, тому на момент звернення з цим позовом до суду позивач належними та допустимими доказами не довів прострочення виконання відповідачем його обов`язку з поставки товару відповідно до вимог статей 662, 663 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, оскільки позивач не довів того, що строк поставки за укладеним між сторонами правочином сплив, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати у розмірі 112 000,00 грн в межах цього спору, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та річних є похідними вимогами від основної, у якій суд відмовив, підстав для задоволення вимог позивача у цій частині у суду також не має.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.11.2023.

Суддя О.І.Кучеренко