Ухвала

від 28.11.2023 по справі 927/1240/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 листопада 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1240/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув клопотання позивача б/н від 26.11.2023 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз",

вул. Шевченка, 2Б, смт. Михайло - Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552; e-mail: foods@dobrodiya.com.ua;

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,

вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991;

e-mail: info@minjust.gov.ru; ІНФОРМАЦІЯ_1;

предмет спору: відшкодування шкоди в сумі 13868231,47 грн, що еквівалентно 423026,79 доларів США

ВСТАНОВИВ:

06.09.2023, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" (далі - Товариство) до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування шкоди в сумі 13868231,47 грн, що еквівалентно 423026,79 доларів США, з яких:

- 6393431,47 грн (еквівалентно 218542,24 доларів США) шкоди в формі реальних збитків, зумовлених фактом розкрадання товарно-матеріальних цінностей з офісних та складських приміщень Товариства (см. Михайло - Коцюбинське Чернігівського району) збройними силами РФ у період тимчасової окупації (24.02.2022 по 03.04.2022);

- 7474800,00 грн (еквівалентно 204484,55 доларів США) шкоди в формі упущеної вигоди (доходів), які Товариство мало б змогу отримати при звичайній господарській діяльності, порівняно з попередніми роками.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач, як країна-агресор, вчинив терористичний широкомасштабний збройний напад із застосуванням сучасних систем озброєння, завдав тяжких наслідків як для України в цілому, так і для громадян та бізнесу, у т.ч. і для Товариства.

Внаслідок наступальних дій на Чернігівську область Товариство тимчасово перебувало в окупації, як наслідок, тривалий час було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність та понесло значні збитки. Більш того, в указаний період на території Товариства здійснений кримінальний злочин - розкрадання та знищення військовими РФ майна позивача (сировини та готової продукції) (розглядається в рамках єдиного кримінального провадження 22022270000000010). Після деокупації Товариством розпочате відновлення господарської діяльності, що супроводжувалось значними труднощами, з огляду на факт розкрадання готової продукції та сировини, збільшення інфляційних процесів, невиконанням договірних зобов`язань контрагентами та потребою в додаткових витратах (закупівля товарно-матеріальних цінностей, сировини тощо).

Наведені обставини позивач вважає такими, що свідчать про завдання відповідачем значних збитків Товариству, при цьому, факт військової агресії РФ, на думку позивача, є загальновідомою обставиною, а тому, в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не потребує доказування.

Відповідно до частини 1 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачене міжнародним договором України або законом України.

Таким чином Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі в справі в національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.

Разом з цим за висновком Верховного Суду в постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначена Російська Федерація, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, за якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення РФ державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням РФ своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Cудом врахована правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, за якою національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/1240/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.10.2023, про що постановив ухвалу від 11.09.2023.

09.10.2023, суд у порядку п. 3 частини 2 статті 183 ГПК України, відклав підготовче засідання в справі на 13.11.2023.

13.11.2023, за результатами підготовчого засідання суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 29.11.2023 об 11:30.

27.11.2023 від представника позивача (Ковальової Г.Є. - адвокат, діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія ВН № 1306412, виданий 27.11.2023) надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 29.11.2023 об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Статтею 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлена можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за заявою учасників справи. Частиною 3 вказаної статті зазначено про можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС). Так, окремі підсистеми ЄСІТС, зокрема, підсистема відеоконференцзв`язку, офіційно почали функціонувати з 05.10.2021.

Відповідно до п.45 Розділу 3 Положення про ЄСІТС підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув`язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку (п.49 Розділу 3 Положення).

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання в визначені день і час).

Враховуючи зазначене, заява позивача про участь у судовому засіданні 29.11.2023 року об 11:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 197, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити.

2. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку - EаsyCon (https://easycon.com.ua/).

3. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду представнику позивача необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом у мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.

4. Забезпечити участь представнику позивача в судовому засіданні в справі № 927/1240/23 29 листопада 2023 року об 11:30 в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-215.

Роз`яснити представнику позивача, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції уповноважений представник зобов`язаний зайти під електронним ключем та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Попередити учасників справи, що відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України, п. 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А. В. Романенко