Ухвала

від 28.11.2023 по справі 910/3433/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3433/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві за вх. № 7706/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В.(головуючий), Остапенка О.М., Отрюха Б.В.

у справі № 910/3433/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Диад-Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукойл лубрікантс Україна"

про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

17.08.2023 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва у справі №910/3433/23 визнано кредиторами боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Диад-Логістик" на суму 1 400 860,94 грн, з яких: 87 140 грн - вимоги першої черги, 1 313 720,94 грн - вимоги четвертої черги; Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" на суму 240 320,58 грн, з яких: 5 368 грн - вимоги першої черги, 234 952,58 грн - вимоги четвертої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 641 181,52 грн; відмовлено у визнанні кредиторами до боржника: Головному управлінню ДПС у м. Києві на суму 2 012 249,85 грн, Підприємству з іноземними інвестиціями "Амік Україна" на суму 82 424,92 грн.

03.10.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено та підписано 16.10.2023) ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 у справі № 910/3433/23 в частині грошових вимог Головного управління ДПС у м. Києві - залишено без змін.

06.11.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ГУ ДПС у м. Києві подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №910/3433/23.

08.11.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів:. Картере В.І., Огородніка К.М.

10.11.2023 розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукойл лубрікантс Україна" - арбітражний керуючий Карасюк О.В. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з поясненнями щодо касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві та просить суд повернути касаційну скаргу, посилаючись на те, що ГУ ДПС у м. Києві у касаційній скарзі не наведено жодної підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 2 684 грн.

Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, яка прийнята за результатом перегляду ухвали Господарського суду м. Києва від 17.08.2023 у справі № 910/3433/23 в частині грошових вимог Головного управління ДПС у м. Києві, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 10 736 грн (2 684 х 2 х 200%).

Натомість, скаржником надано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 684 грн (платіжна інструкція № 3442 від 14.11.2023), тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Таким чином, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Всупереч наведеному Головним управлінням ДПС у м. Києві у касаційній скарзі не зазначено порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустилися суди першої та апеляційної інстанцій та в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень. Аргументи касаційної скарги зводяться лише до викладення змісту норм статтей 14, 43, 87 Податкового кодексу України та статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, без обґрунтування їх неправильного застосування в оскаржуваних судових рішеннях.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №910/3433/23 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:

1) вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, та чітко зазначити порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустився апеляційний суд при ухваленні оскарженого судового рішення у справі № 910/3433/23, і в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

2) надати Суду документ про доплату судового збору у розмірі 8 052 грн.

При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Верховному Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 910/3433/23 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у м. Києві, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков