Ухвала

від 27.09.2023 по справі 760/19546/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19546/23

1-кс/760/8335/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 рокуслідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105090003913 від 13.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28 серпня 2023 року прокурор Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме земельну ділянку яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), нерухоме майно які знаходиться на вказаних ділянках, на матеріали, обладнання, що були використані та використовуються в процесі будівництва (створення) вказаних об`єктів нерухомості, із забороною користування, розпорядження та проведення будівельних, земляних та інших робіт на арештованій земельній ділянці; заборонити особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити будь-які зміни, що стосуються арештованих земельних ділянок та нерухомого майна розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших ресурсів.

Клопотання обґрунтовано тим, що Солом`янською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12021105090003913 від 13.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що керівництвом КП МА «Київ» (Жуляни), при перевірці стану приаеродромної території аеродрому «Київ» (Жуляни) постійно діючою комісією з погодження будівництва в листопаді 2021 виявлено будівництво, що ведуться без погодження у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100 у Солом`янському районі.

За результатами перевірки комісія встановила, що за будівельною адресою: м. Київ, Солом`янський район, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 108, земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100 , між вулицею Нова і територією КП МА «Київ» (Жуляни), в районі вогнів підходу з МКпос79° ведеться інтенсивне будівництво, яке непогоджене з органами цивільної авіації у порядку встановленому законами України. Земельна ділянка огороджена дерев`яним парканом, інформаційні щити відсутні. Інформація про забудовника та наміри будівництва не встановлена.

Місце будівництва знаходиться у смугах повітряних підходів до аеродрому «Київ (Жуляни) на відстані 779 м від торця ЗПІС та потрапляє в зону злету, зону заходження на посадку, поверхню захисту від перешкод системи РАР 3 МКпос790 та в площину вогнів наближення, в яких існують жорсткі вимоги до розміщення та висоти об`єктів.

За результатом проведеного огляду місця подій 12.11.2021 року встановлено, огороджену земельну ділянку із одноповерховим об`єктом незавершеного будівництва.

За інформацією з єдиного реєстру нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:536:0100 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 755, виданого 25.05.2023 року належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Крім того, встановлено, що фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до КП МА «Київ» (Жуляни) направлялися запити про надання висновку щодо погодження місця розташування та висоти об`єкту: «Приватний будинок» за адресою АДРЕСА_1 , на приватній земельній ділянці для будівництва житлового будинку та господарських споруд з кадастровим номером 8000000000:72:536:0100 абсолютними відмітками 3 найвищих точок об`єкта 177,00 м та крану 181,00 м в БСВ.

При розгляді документів представниками КП МА «Київ» (Жуляни) встановлено, що місце розташування даного будівництва, яке ведеться в районі вогнів, співпадає в місцем розташування, яке зазначене в запиті приватних осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Документи подані не в повному обсязі, попередні розрахунки показують, що будівництво об`єкта з зазначеними у запиті абсолютними відмітками будівлі 177,00 м та крану 181,00 м в БСВ буде перешкодою на приаеродромній території аеродрому «Київ» (Жуляни) та даний об`єкт буде суттєво впливає на безпеку польотів згідно з першою групою критеріїв оцінки.

В подальшому КП МА «Київ» (Жуляни) направлено лист КП МА «Київ» (Жуляни) з вимогою терміново призупинити здійснення будь-яких робіт пов`язаних з будівництвом на земельній ділянці до отримання погодження будівництва у встановленому законами України порядку.

Відповідно до інформації Департаменту з питань державного архітектурного будівельного контролю м. Києва від 12.12.2021 року Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на будівництво.

Відповідно до частини другої статі 69 Повітряного Кодексу України на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності, зокрема, належить будівництво.

Згідно з частиною третьою статті 69 Повітряного Кодексу України визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

В зонах особливого контролю (в смугах повітряних підходів) та в межах зони в радіусі 15 км від контрольної точки аеродрому підлягають погодженню всі об`єкти незалежно від їх висоти. Поза межами поверхонь обмеження висоти забудови (на відстані більше 15 км в радіусі 50 км від КТА) підлягають погодженню об`єкти висотою 45 м і більше стосовно висоти аеродрому (223,90 м і більше в Балтійській системі висот).

Ha відстані до 15 км від меж аеродрому забороняється відкрите складування харчових відходів, розміщення звалищ, спорудження або розбудова споруд, які сприяють масовому скупченню птахів і можуть створити загрозу для повітряного руху.

Особи, яким належать або в користуванні яких перебувають постійні та тимчасові висотні споруди, зобов`язані з метою дотримання безпеки польотів повітряних суден розмістити на таких спорудах за власний рахунок нічні та денні маркувальні знаки відповідно до авіаційних правил України та забезпечити утримання зазначених знаків у придатному для експлуатації.

Порядок погодження місця розташування та висоти приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів літаків і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затверджено наказом Міністерства інфраструктури України № 721 від 30.11.2012 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2147/22459.

Як наслідок, можна дійти висновку, про те що здійснюється будівництво всупереч вимогам Земельного кодексу України, Повітряного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр» здійснюється на земельній ділянці особливого контролю без належного дозволу.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, шляхом зазначення недостовірної інформації.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що нерухоме майно яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100, може бути набута кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є об`єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, і є речовим доказом.

Отже, вказане свідчить, що будівельні роботи, які проводяться на земельних ділянках, які розташовані у Солом`янському районі м. Києва (мікрорайон «Жуляни»), за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 108, земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100 з грубим порушенням вимоги земельного законодавства та законодавства у сфері містобудівної діяльності та безпеки авіації, можуть в подальшому призвести настання небезпечних наслідків для життя і здоров`я людей.

Постановою від 27.08.2023 року земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), нерухоме майно яке знаходиться на вказаній ділянці, матеріали, обладнання, що були використані та використовуються в процесі будівництва (створення) вказаного об`єкта нерухомості - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явилась, подала заяву, в якій просила клопотання задовольнити та розглянути за її відсутності.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 від 27.08.2023 року земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), нерухоме майно яке знаходиться на вказаній ділянці, матеріали, обладнання, що були використані та використовуються в процесі будівництва (створення) вказаного об`єкта нерухомості, визнано в кримінальному провадженні №12021105090003913 від 13.11.2021 року речовим доказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, із врахуванням вимог ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для накладення арешту на майно, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Так, на думку слідчого судді, прокурором доведено правову підставу для накладення арешту на майно, надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимог ст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, арешт зазначеного майна є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

В клопотанні прокурора у встановленому порядку було наведено достатні обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, що зумовлений потребами досудового розслідування у збереженні речових доказів, що виправдовує втручання у права та інтереси власника.

Прокурор також просить суд визначити порядок виконання ухвали, заборонивши особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити будь-які зміни, що стосуються арештованих земельних ділянок та нерухомого майна розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших ресурсів.

Зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки стосується порядку виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту та не потребує окремого вирішення.

З огляду на наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкт нерухомості, а саме: земельну ділянку яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 8000000000:72:536:0100, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), нерухоме майно, яке знаходиться на вказаній ділянці, матеріали, обладнання, що були використані та використовуються в процесі будівництва (створення) вказаного об`єкту нерухомості, із забороною користування, розпорядження.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1