Вирок

від 09.11.2023 по справі 333/4417/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/4417/23

Провадження №1-кп/333/622/23

ВИРОК

Іменем України

09 листопада 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі спеціального судового провадження в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження №22023080000000743 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Озерне Василівського району, Запорізької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , заміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину, 2015 р.н., раніше не судимої, яка не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст.. 480 КПК України, за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Приблизно у вересні 2022 року (точна дата та час не встановлені), громадянка України ОСОБА_7 , перебуваючи на території м. Мелітополь Запорізької області, яка з 25.02.2022 є тимчасово окупованою територією України, будучи колишнім головним бухгалтером Державної установи «Веселівський виправний центр (№8)», маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та значний досвід роботи на цій посаді у правоохоронному органі системи виконання покарань, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняла пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням представників збройних формувань та окупаційної влади російської федерації і добровільно зайняла посаду головного бухгалтера незаконно створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області правоохоронного органу - т.зв. «Управления службы исполнения наказаний по Запорожской области», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, 81 (перейменованого 22.11.2022 у т.зв. «Управление федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области»), та отримала спеціальне звання «лейтенанта внутрішньої служби».

Таким чином, громадянка України ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.7 ст.111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_7 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 КПК України, при цьому обвинувачена викликалась до суду через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з`явилась.

Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй злочинів підтверджується наступними доказами.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 р. «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 листопада 2022 року», Мелітопольська міська територіальна громада разом із всіма сільськими та селищними територіальними громадами Мелітопольського району включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 26.02.2022 р. по теперішній час.

Свідок ОСОБА_8 допитаний в судовому засіданні повідомив, що він знає ОСОБА_7 як мешканку села Озерне, також знає її матір, яка приймала активну участь у проведенні незаконних виборів на окупованій території. ОСОБА_7 до окупації працювала головним бухгалтером Веселівського виправного центру. А після окупації села Озерне військами рф, зайняла посаду головного бухгалтера в Управлінні служби виконання покарання, яке розміщується в місті Мелітополь. Наприкінці березня 2022 року керівництво ДУ «Веселівська виправна колонія №8» пішли на співпрацю з ворогом. Свідок вважає, що ОСОБА_7 добровільно пішла на співпрацю з ворогом, в неї була можливість не співпрацювати з окупаційної владою. Оскільки це співробітництво було виключно на добровільних засадах.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона знає ОСОБА_7 як мешканку села Озерне, від мешканців села знає, що ОСОБА_7 перейшла на роботу до окупантів, раніше вона працювала в ДУ «Веселівська виправна колонія №8», потім перейшла на роботу до окупаційної влади в установу також пов`язану з пенітенціарною системою. Під час досудового розслідування проводилось впізнання ОСОБА_7 за фотознімками, вона впізнала ОСОБА_7 за фото.

Свідок ОСОБА_11 також суду пояснив, що ОСОБА_7 є мешканкою села Озерне, він знайомий з її родиною, знає її матір, яка активно підтримує окупаційну владу, вона приймала участь у проведенні виборів на окупованій території, приходила до нього з виборчою скринею та людьми у військовій формі. Він знає, що ОСОБА_7 перейшла на роботу до установи служби виконання покарань по Запорізькій області окупаційної влади, також працює головним бухгалтером. Він виїхав у вересні 2023 року з села. Він знає, що працівники Веселівська виправна колонія №8, які не хотіли співпрацювати з ворогом, позвільнялись та не працюють. Вважає, що ОСОБА_7 добровільно вступила на службу до окупантів. Її матір дуже раділа приходу військ рф, зустрічала їх.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що знає ОСОБА_7 як мешканку села Озерне, яка до початку військового вторгнення рф працювала головним бухгалтером у Веселівському виправному центрі, після вторгнення продовжила там працювати. Восени 2022 року він виїхав на територію підконтрольну Україні та з телеграм-каналів дізнався, що ОСОБА_7 зайняла посаду головного бухгалтера «Службы исполнения наказаний».

З протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2023 року, 10.02.2023 р., 22.02.2023 р., 01.03.2023 р., 21.02.2023 р., 02.03.2023 судом встановлено, що свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 впізнали ОСОБА_7 як колишнього головного бухгалтера ДУ «Веселівська виправна колонія №8», яка приблизно в липні 2022 року погодилась працювати з окупаційною владою на посаді головного бухгалтера та в подальшому восени 2022 року переїхала до м. Мелітополь де зайняла посаду бухгалтера управління виконання кримінальних покарань, свідки особисто знайомі з особою багато років та впізнають її за загальними рисами (а.с.80-148).

З протоколу огляду від 08.05.2023 року судом встановлено, що під час огляду інформації, розміщеної в мережі Інтернет, а саме офіційного сайту податкової служби російської федерації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де вказано, що даний сайт використовується для «ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ СВЕДЕНИЙ ИЗ ЕГРЮЛ/ЕГРИП В ЭЛЕКТРОННОМ ВИДЕ». При введенні в поле пошуку пошукових запитів «исполнение наказаний» та в полі пошуку регіонів «90-ЗАПОРОЖСКАЯ ОБЛ» виявлено, окрім іншого, відомості стосовно т.зв. «УПРАВЛЕНИЕ СЛУЖБІ ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЙ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ», що має наступний текст: «УПРАВЛЕНИЕ СЛУЖБЫ ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЙ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ РОССИЯ, ЗАПОРОЖСКАЯ ОБЛ., МЕЛИТОПОЛЬСКИЙ М.Р-Н, МЕЛИТОПОЛЬ Г., МЕЛИТОПОЛЬСКОЕ Г.П., АЛЕКСАНДРА НЕВСКОГО УЛ., ОГРН: 1229000023702 , Дата присвоения ОГРН: 22.12.2022, ИНН: 9001014027, Д. 81, КПП: 900101001, Руководитель юридического лица: ОСОБА_9, Регистрационный номер, присвоенный до 1 июля 2002 года: 46, 002 года: постановке на учет (НЗУ): 4022024621».

На даній Web-сторінці виявлено «виписку» у вигляді PDF-файлу під назвою: відомості стосовно юридичної особи «УПРАВЛЕНИЕ СЛУЖБЫ ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЙ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ», з реєстраційним номером «ОГРН» (мовою оригіналу «основной государственный регистрационный номер 1229000023702»).

Проведеним оглядом встановлено, що за місцем розташування Державної установи «Мелітопольська установа виконання покарань №144» (ЄДРПОУ 08563547), 16.09.2022 перереєстровано незаконний правоохоронний орган Т.ЗВ. «УПРАВЛЕНИЕ СЛУЖБЫ ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЙ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ», ЯКИЙ 22.12.2022 внесено до російського офіційного реєстру юридичних осіб - «ЕГРЮЛ» і зареєстровано за №1229000023702, з реєстрацію у податковому органі - т.зв. «Межрайонная инспекция Федеральной налоговой службы No 1 по Запорожской области», керівником якого зазначено « ОСОБА_9 », що свідчить про завідомо протиправну діяльність представників даної юридичної особи, які вочевидь співпрацюють із державою-агресором.

Згідно листа Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області № 2301.1-1911/23.1-23 від 30.03.2023 р. ОСОБА_7 зареєстрована з 17.06.2005 р. за адресою: АДРЕСА_1 .

З протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10.03.2023 року судом встановлено, що в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії було отримано доступ до облікового запису ОСОБА_7 у мобільному додатку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , а також до всієї наявної у додатку інформації, яка зберігається у відповідних чатах з іншими користувачами цього додатку, в тому числі і до переліку всіх її контактів. В цій програмі наявне листування, яке становить собою обмін текстовими повідомленнями та файлами. За змістом цих повідомлень користувач акаунту під час звернення до інших абонентів представляється як ОСОБА_7 , називає себе головним бухгалтером «УСИН по Запорізькій області», запрошує на роботу, визначає розмір заробітної плати майбутнім співробітникам, розповідає про те, що зараз проживає в м. Мелітополі, їй видали службове житло в м. Мелітополі, висловлює своє задоволення від зайнятої посади в незаконно створеному органі «УСИН». Також встановлено, що абоненти з якими відбувалось спілкування ОСОБА_7 записані із вказанням посад в органах рф, як то «ДФС», «Казна», «Минфин» на аватарках яких мається прапор російської федерації, номери починаються з цифр +7 . ОСОБА_7 Надсилає «Отчет УСИН», в якому міститься інформація витратам бюджету, викладений російською мовою із зазначенням сум.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

У ряді складів кримінальних правопорушень, у тому числі, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).

Наведеними вище доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема показаннями свідків, переписки в мобільному додатку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» підтверджується беззаперечне свідчення невимушеності поведінки ОСОБА_7 , відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій.

Окрім того, окупація території Мелітопольського району та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_7 , очевидно усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинувачену ОСОБА_7 відомості, а також досліджені такі документи:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22023080000000207 від 31.01.2023 року, з фабулою «Приблизно у влітку 2022 року на тимчасово окупованій території Запорізької області представниками окупаційної адміністрації та збройних формувань держави-агресора було створено незаконний правоохоронний орган - т.зв. «Управление службы наказаний по Запорожской области» посади у якому у різний період часу зайняли колишні співробітники та пенсіонери ДПтС України та кваліфікацією за ч.7 ст.111-1 КК України;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22023080000000743 від 08.05.2023 року, з фабулою «Приблизно у вересні 2022 року гр.. України ОСОБА_7 , перебуваючи на території м. Мелітополь Запорізької області добровільно зайняла посаду головного бухгалтера у незаконному правоохоронному органі - т.зв. «Управление службы наказаний по Запорожской области» створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області та кваліфікацією за ч.7 ст.111-1 КК України;

- постанова про виділення матеріалів досудових розслідувань від 08.05.2023 р. по кримінальному провадженню №22023080000000207 від 31.01.2023 року, якою було виділено в окремо провадження матеріали досудового розслідування за епізодом вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;

- повідомлення про підозру по кримінальному провадженню №22023080000000207 від 31.01.2023 року ОСОБА_7 за ч.7 ст.111-1 КК України.

- повідомлення про виклик та про підозру ОСОБА_7 , про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України;

- постанова про доручення на призначення захисника для участі у кримінальному провадженні від 05.04.2023 р.;

- постанова слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_20 про оголошення ОСОБА_7 у розшук;

- клопотання слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_20 про здійснення спеціального досудового розслідування по даному кримінальному провадженню;

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_21 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000000743, відомості про яке внесені до ЄРДР 08.05.2023 року відносно ОСОБА_7 ;

- повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_7 , про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України;

- постанова про призначення групи прокурорів, які мають повноваження у кримінальному провадженні №22023080000000743, старшим групи прокурорів визначено прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_22 ;

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Суд критично ставиться до твердження захисника ОСОБА_6 , що фактично під час судового розгляду не ідентифіковано та не встановлено, що саме ОСОБА_7 займала посаду, зазначену в обвинувальному акті. Зібраними доказами підтверджується вказаний в вироку обсяг обвинувачення.

За повідомлення Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_7 постійно перебуває на тимчасово окупованій території запорізької області (м. Мелітополь). Повістки про виклик ОСОБА_7 на стадії судового розгляду публікувались на офіційному веб-сайті Комунарського районного суду м. Запоріжжя, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення». Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.

Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях адвоката ОСОБА_6 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.т.46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_7 .

Згідно з ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2023 року відносно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_6 , яка була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.

Захисник обвинуваченого здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої: приймала участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступала у дебатах та заперечувала запропоновану прокурором міру покарання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_7 , як підозрюваної та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була поінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

Органом досудового розслідування правильно кваліфіковані дії ОСОБА_7 за ч.7 ст.111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_7 відсутні.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної.

Так, ОСОБА_7 вчинила особливо тяжкий злочин, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітню дитину, мешкає на тимчасово окупованій території України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах та органах державної влади, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання, з конфіскацією майна.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах та органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

Крім того,ОСОБА_7 скоїла злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачена своїми діями фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.

Також, суд при прийняття рішення також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачена на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) вона вчинила кримінальне правопорушення.

В даному випадку вважаю, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у державній зраді, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити їй покарання за цією статтею у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах та органах державної влади строком на 12 років, з конфіскацією всього належного їй майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику та прокурору.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями статті 297-5 КПК України, та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1