Постанова

від 22.11.2023 по справі 202/1254/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 202/1254/19-ц

провадження № 61-843св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.(суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Дніпровська міська рада,

відповідач- ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Оренда-Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Орендабуд»,

треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року в складі судді Слюсар Л. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Демченко Е. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Оренда-Дніпро» (далі - ТОВ «Оренда-Дніпро»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендабуд» (далі - ТОВ «Орендабуд»), треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Л. Г., про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 , на якій розташоване нерухоме майно, належить територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності відповідно до статей 80, 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, а ОСОБА_1 - із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м, основною площею 260,7 кв. м на АДРЕСА_1 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2014 року у справі № 200/5233/14-ц у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на вказане приміщення магазину непродовольчих товарів.

У 2015 році прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради оскаржила вказане судове рішення, і рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2014 року в оскаржуваній частині, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Проте державний реєстратор Дніпропетровського міського управління юстиції Анненков М. І. на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2014 року у справі № 200/5233/14-ц здійснив первинну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 6003597, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 384327912101.

01 серпня 2014 року на загальних зборах учасників ТОВ «Оренда-Дніпро» ОСОБА_1 запропонував унести до статутного капіталу товариства нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, - магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м на АДРЕСА_1 . Учасники ТОВ «Оренда-Дніпро» одноголосно прийняли рішення про внесення вказаного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Оренда-Дніпро», та згідно з актом приймання-передачі це майно передано до статутного капіталу товариства.

10 вересня 2014 року державний реєстратор Дніпропетровського міського управління юстиції Коноваленко А. В. здійсненив реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Оренда-Дніпро», номер запису про право власності 6950282.

У подальшому, 15 та 16 вересня 2014 року приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м, основною площею 260,7 кв. м на АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу продано ТОВ «Орендабуд». Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04 грудня 2018 року право власності на вказаний об`єкт самочинного будівництва зареєстроване за ТОВ «Орендабуд», форма власності - приватна, вид спільної власності - спільна часткова (номера записів про право власності 7009284, 6995525).

Позивач вказував, що спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, і за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації не було підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинно збудоване майно. Спірна земельна ділянка ніколи не передавалась ОСОБА_1 під будівництво, право власності чи користування на земельну ділянку за ним не оформлювалося. Оскільки на цей час скасовано судове рішення, на підставі якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на приміщення магазину непродовольчих товарів, немає і правових підстав уважати, що ОСОБА_1 набув право власності на вказане нерухоме майно. Відповідно, наступне передання цього майна до статутного капіталу ТОВ «Оренда-Дніпро» та подальше відчуження ТОВ «Орендабуд» є незаконними, а правочини - недійсними.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ «Оренда-Дніпро» від 01 серпня 2014 року в частині прийняття рішення про внесення до статутного капіталу товариства нерухомого майна: магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним акт від 01 серпня 2014 року № 7 приймання-передачі вказаного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Оренда-Дніпро»; визнати недійсним свідоцтво від 10 вересня 2014 року № 26624591, видане реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про право власності ТОВ «Оренда-Дніпро» на магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 15 вересня 2014 року, укладений між ТОВ «Оренда-Дніпро» і ТОВ «Орендабуд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 3761; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 16 вересня 2014 року, укладений між ТОВ «Оренда-Дніпро» і ТОВ «Орендабуд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 3773; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності на об`єкт нерухомого майна: магазин непродовольчих товарів за указаною адресою, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 384327912101): від 16 вересня 2014 року № 7009284, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., про право власності ТОВ «Орендабуд»; від 15 вересня 2014 року № 6995525, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., про право власності ТОВ «Орендабуд»; від 11 серпня 2014 року № 6950282, внесений державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Коноваленко А. В., про право власності ТОВ «Оренда-Дніпро»; від 16 вересня 2014 року № 6003597, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., про право власності ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку на АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна: магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року позов Дніпровської міської ради задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво від 10 вересня 2014 року, видане реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про право власності ТОВ «Оренда-Дніпро» на магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м. на АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 15 вересня 2014 року, укладений між ТОВ «Оренда-Дніпро» і ТОВ «Орендабуд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., зареєстрований у реєстрі за № 3761.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 16 вересня 2014 року, укладений між ТОВ «Оренда-Дніпро» і ТОВ «Орендабуд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., зареєстрований у реєстрі за № 3773.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності на об`єкт нерухомого майна - магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м на АДРЕСА_1 , а саме: від 16 вересня 2014 року № 6003597, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., про право власності ОСОБА_1 ; від 11 серпня 2014 року № 6950282, внесений державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Коноваленко А. В., про право власності ТОВ «Оренда-Дніпро»; від 15 вересня 2014 року № 6995525, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., про право власності ТОВ «Орендабуд»; від 16 вересня 2014 року № 7009284, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., про право власності ТОВ «Орендабуд».

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на магазин непродовольчих товарів на АДРЕСА_1 ), скасовано, то у ОСОБА_1 не виникло право власності на це майно, він не мав права передавати це майно до статутного капіталу ТОВ «Оренда-Дніпро», а ТОВ «Оренда-Дніпро», у свою чергу, не мало права на укладання з ТОВ «Орендабуд» договорів купівлі-продажу вказаного об`єкта нерухомості. За таких обставин свідоцтво про право власності ТОВ «Оренда-Дніпро» на магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м на АДРЕСА_1 , та оспорювані договори купівлі-продажу вказаного нерухомого майна від 15 вересня 2014 року та від 16 вересня 2014 року, укладені між ТОВ «Оренда-Дніпро» та ТОВ «Орендабуд», підлягають визнанню недійсними, а записи про право власності ОСОБА_1 , ТОВ «Оренда-Дніпро» і ТОВ «Орендабуд» на вказане нерухоме майно - скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсними протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Оренда-Дніпро» від 01 серпня 2014 року в частині прийняття рішення про внесення у статутний капітал товариства нерухомого майна - спірного магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м на АДРЕСА_1 , та визнання недійсним акта від 01 серпня 2014 року № 7 приймання-передачі цього об`єкту нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «Оренда-Дніпро», суд першої інстанції виходив із того, що протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, тоді як в судовому порядку може бути скасовано саме рішення загальних зборів товариства.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна - магазину непродовольчих товарів, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням обставин цієї справи, саме на Дніпровську міську раду законом покладено повноваження щодо виявлення самочинного будівництва та вжиття заходів з усунення порушень закону за таким самочинним будівництвом (притягнення до відповідальності забудовника за порушення у сфері містобудування та у сфері земельних відносин, приведення земельної ділянки до стану, в якому вона знаходилася до моменту забудови, шляхом знесення цього будівництва тощо). Лише після вчинення передбачених законом дій, у разі відмови особи (забудовника) знести самочинно побудовані споруди, міська рада має право звернутися до суду за захистом своїх прав, але в цьому разі спір набуде статусу публічно-правового, який підвідомчий розгляду в порядку КАС України. Водночас, Дніпровська міська рада не вчиняла будь-яких дій з усунення порушень закону щодо спірної земельної ділянки і не могла їх вчинити до вирішення питання про повернення сторін у первісний стан та визнання недійсними правочинів і скасування судом права власності на об`єкт самочинного будівництва, а тому ці позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду в частині задоволених позовних вимог Дніпровської міської ради скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року, апеляційні скарги Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, належним чином оцінивши всі докази у їх сукупності, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Оренда-Дніпро» від 01 серпня 2014 року в частині прийняття рішення про внесення до статутного капіталу товариства нерухомого майна - магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м на АДРЕСА_1 , визнання недійсним акта від 01 серпня 2014 року № 7 приймання-передачі цього об`єкта нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Оренда-Дніпро», а також про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинного будівництва за вказаною адресою.

Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року в частині вирішення позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути земельну ділянку на АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна - магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м, скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року залишено без змін.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року змінено в частині обґрунтування відмови у задоволенні вимог про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинного будівництва.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позовна вимога про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинного будівництва, втратила свою актуальність, оскільки спірне нерухоме майно знесено, що підтверджується актом зносу від 01 серпня 2020 року та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2022 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, неналежним чином не дослідили надані докази у їх сукупності та здійснили інші численні процесуальні порушення, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2014 року у справі № 200/5233/14-ц у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності задоволено. Визнано право власності ОСОБА_1 на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м, основною площею 260,7 кв. м на АДРЕСА_1 . Визнано право ОСОБА_1 на це приміщення, таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без додаткових актів уведення об`єкта в експлуатацію.

На підставі зазначеного судового рішення 06 червня 2014 року державний реєстратор Дніпропетровського міського управління юстиції Анненков М. І. здійснив за ОСОБА_1 первинну реєстрацію права власності на приміщення магазину непродовольчих товарів, номер запису про право власності 6003597, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 384327912101, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13 лютого 2019 року № 156065218, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Оренда-Дніпро» від 01 серпня 2014 року № 13, за пропозицією ОСОБА_1 учасники ТОВ «Оренда-Дніпро» одноголосно постановили внести вказане нерухоме майно до статутного капіталу ТОВ «Оренда-Дніпро».

Відповідно до акта приймання-передачі від 01 серпня 2014 року № 7 ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Оренда-Дніпро» прийняло до статутного капіталу товариства магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 . Сторони погодили, що балансова вартість зазначеного об`єкта тотожна ринковій вартості на момент складання акта і становить 315 000,00 грн.

Державний реєстратор Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноваленко А. В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрував за ТОВ «Оренда-Дніпро» на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , що видане 10 вересня 2014 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, право власності на об`єкт нерухомого майна магазин непродовольчих товарів, загальною площею 262,0 кв. м на АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 6950282.

15 вересня 2014 року між ТОВ «Оренда-Дніпро» (продавець) і ТОВ «Орендабуд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки об`єкта нерухомого майна, який згідно з правовстановлювальним документом значиться як магазин непродовольчих товарів на АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г. та зареєстровано в реєстрі за № 3761. За взаємною домовленістю сторін продаж вказаного нерухомого майна вчинено за 170 000,00 грн.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 26797639, право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Оренда-Дніпро», запис про право власності № 6995525.

16 вересня 2014 року між ТОВ «Оренда-Дніпро» (продавець) і ТОВ «Орендабуд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки об`єкта нерухомого майна, який згідно з правовстановлювальним документом значиться як магазин непродовольчих товарів. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г. та зареєстровано в реєстрі за № 3773. За взаємною домовленістю сторін продаж вказаного нерухомого майна вчинено за 170 383,00 грн.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 26851921, право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Оренда-Дніпро», запис про право власності № 7009284.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради задоволено. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2014 року в оскаржуваній частині скасовано та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання права власності. Вирішуючи спір, апеляційний суд встановив, що відповідно до технічного паспорта на магазин непродовольчих товарів від 17 квітня 2014 року вказане приміщення магазину непродовольчих товарів збудовано самочинно і цей об`єкт нерухомості підлягає введенню в експлуатацію і узаконенню.

Встановлено, Дніпровська міська рада не приймала рішень щодо передання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 під будівництво, право власності чи користування на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 не оформлювалося.

Відповідно до листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 22 грудня 2018 року № 4/11-2919 за наявною станом на 19 грудня 2018 року інформацією за результатами пошуку за адресою земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) в Системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами.

Відповідно до інформації Департаменту по роботі з активами Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради від 28 грудня 2018 року № 3/15-448 відповідно до даних містобудівного кадастру та адресного плану міста офіційно адреса - АДРЕСА_1 жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідного розпорядчого документа, на підставі якого була присвоєна або змінена ця адреса, немає.

Відповідно до листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 02 січня 2019 року № 4/1-2, згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з 20 травня 2011 року, станом на час надання відповіді наявна така інформація щодо об`єкта нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме: декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142142480580, вид - реконструкція магазину непродовольчих товарів, замовник - фізична особа, інформація про земельну ділянку не зазначається; повідомлення про початок будівельних робіт № ДП 061182920694, вид - реконструкція магазину непродовольчих товарів, замовник - ТОВ «Орендабуд».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити які саме права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Ефективним способом захисту прав власника (користувача) земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, спричиненого таким порушенням, є вимога про знесення самочинного будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України, і вирішення такої вимоги виключає застосування інших вимог.

Належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду цієї справи було ТОВ «Орендабуд», водночас позовні вимоги про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку та приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованої споруди (магазину непродовольчих товарів) були заявлені Дніпровською міською радою до ОСОБА_1 , який не є належним відповідачем за цією вимогою.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові

від 30 вересня 2022 року у справі № 201/2471/20 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Л. Г., про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, визнання недійсними договорів та скасування записів про державну реєстрацію права власності.

За таких обставин суди правильно відмовили у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, проте помилилися щодо мотивів такої відмови. У зв`язку із цим судові рішення в цій частині належить змінити в мотивувальній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення суду апеляційної інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову, виклавши їх у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов