Рішення

від 21.11.2023 по справі 583/3329/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/3329/23

2/583/669/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

позивача ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

представника органу опіки і піклування

виконавчого комітету

Охтирської міської ради Гончар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №8 в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки і піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради, служба у справах дітей Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання дитини,-

встановив:

17.07.2023 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить: визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 ; стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що з 2009 року ОСОБА_1 проживав однією сім`єю з відповідачкою без шлюбу та у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 , батьком якого за рішенням суду від 15.08.2015 визнаний ОСОБА_1 28.09.2013 сторони зареєстрували шлюб, після укладення якого разом з дитиною проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Однак спільне життя сторін не склалося, у зв`язку з чим 02.07.2018 ОСОБА_3 разом із сином почали проживати окремо в с. Охоче Нововодолазького району Харківської області. Після фактичного припинення шлюбних відносин між позивачем та відповідачкою почали вникати непорозуміння щодо визначення місця проживання дитини, в результаті чого 2019 році ОСОБА_1 забрав сина за місцем свого проживання, чому відповідачка не перешкоджала. Позивач зазначає, що син категорично не бажає повертатися до матері, яка протягом останніх років взагалі не відвідувала дитину та фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина. Натомість, він створив для сина належні соціально-побутові умови проживання, забезпечив збереження психічного і фізичного здоров`я, розумового та духовного розвитку, однак питання щодо місця проживання дитини між сторонами у добровільному порядку не вирішено, що і стало підставою для звернення до суду.

03.08.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

31.08.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. В ході проведення службою у справах дітей Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області обстеження умов проживання відповідачки ОСОБА_3 остання повідомила, що не заперечує проти визначення місця проживання її неповнолітнього сина ОСОБА_4 за місцем проживання батька ОСОБА_1 .

Представниця органу опіки і піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Гончар С.М. у судовому засіданні підтримала висновок про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 .

Представник служби у справах дітей Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши пояснення учасників справи, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданим 27.08.2018 Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , повторно виданим Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с. 8-10).

Згідно рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.08.2018 по справі 583/2738/18, провадження № 2/583/843/18 визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ухвалено внести зміни до актового запису про народження № 270 від 14.08.2010, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши у відомостях про батька прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, громадянство та місце проживання батька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, проживає: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В ст. 1 СК України зазначено, що СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

За приписами ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно вимог ст. 8 Законом України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

За приписами ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

У ч. 1 ст.161 Сімейного кодексу України зазначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Верховною Радою України 28.08.1991, що набрала чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Із системного тлумачення зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини. При цьому суд також враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки від 30.06.2023 № 115, за підписом квартального уповноваженого Квартального комітету «Левадний», ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з дружиною ОСОБА_7 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 24).

Відповідачка ОСОБА_3 не бере часті у вихованні сина ОСОБА_4 , який навчається у 8-Б класі Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Охтирської міської ради Сумської області, що підтверджується довідкою від 06.07.2023 за підписом тимчасово виконуючого обов`язки директора ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ( а.с. 23).

Згідно довідки - характеристики від 30.06.2023, виданою головною квартального комітету «Левадний», малолітній ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на повному його утриманні. Мати дитини участі у вихованні та утриманні дитини не бере. ОСОБА_1 за характером ввічливий, морально стійкий, акуратний, скарг від родини та сусідів на нього не надходило (а.с. 28).

Позивач ОСОБА_1 з 21.02.2019 працює в Управлінні транспорту ПАТ «Укрнафта» м. Охтирка на посаді тракториста в підрозділі автомобільна колона № 7 Група транспортних сервісів (Охтирка). Де за період з червня 2022 по травень 2023 отримав заробітню плату в розмірі 181232,86 грн. що підтверджується довідкою за № 01/01/10/05/01/02-03/03/-244 та довідкою про доходи за № 01/01/09/10/01-02/01/123, виданими 28.06.2023 структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта» (а.с. 13, 14).

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» серії ВР-001164728 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 27.06.2023 не знятої чи не погашеної судимості не має (а.с. 21).

За приписами ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, виселення дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так згідно висновку органу опіки і піклування Охтирської міської ради від 13.09.2023 за вих. № 01-12/2144 службою у справах дітей Охтирської міської ради 01.09.2023 проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що в будинку прибрано, в наявності необхідні для проживання меблі та побутова техніка, достатня кількість продуктів харчування. Умови проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовільні, він має окрему кімнату, забезпечений необхідним для навчання та розвитку, має одяг та взуття відповідно до віку та сезону. Відділом соціальної підтримки сім`ї, дітей та молоді управління соціального захисту населення Охтирської міської ради складено акт оцінки потреб дитини та сім`ї, складних життєвих обставин не виявлено, потреби дитини задовольняються. За результатами складеного акту надано висновок про спроможність ОСОБА_1 виконувати обов`язки з виховання та догляду за дитиною. Виходячи із вищевикладеного, керуючись рішенням комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування Охтирської міської ради дійшов до висновку про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_9 з батьком ОСОБА_1 (а.с. 45-46).

Малолітній ОСОБА_4 у судовому засіданні у присутності психолога зазначив, що дійсно проживає разом з батиком ОСОБА_1 у його будинку, який вважає своїм домом. З батьком у нього склалися теплі, дружні відносини, батько піклується за нього, забезпечує усім необхідним і він бажає проживати саме з ним.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав, обґрунтовано погоджується з ним, оскільки він містить дані, що об`єктивно характеризують позивача як особу, що за самостійно виконує обов`язки з виховання та догляду за малолітньою дитиною, що також знайшло підтвердження під час розгляду справи у суді.

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 28.09.2023, проведеного Службою у справах дітей Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області, під час бесіди відповідачка повідомила комісію, що не заперечує щодо проживання свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 (а.с. 55).

Отже, встановлено, що позивач самостійно займається вихованням та утриманням дитини, забезпечує її матеріально та піклується про неї, проявляє батьківську турботу, цікавиться станом здоров`ям та успіхами. Натомість відповідачка, як мати, належним чином не виконує свої батьківські обов`язки по вихованню дитини, не цікавиться її життям, здоров`ям та розвитком, наведене свідчить про самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини. Відповідачка не заперечує щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком, про що вона повідомила Службу у справах дітей Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

Таким чином визначення місця проживання дитини разом з батьком відповідатиме інтересам дитини та не порушуватиме права батьків, враховуючи відсутність заперечень відповідачки з даного приводу, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, суд зазначає, що мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

Вирішуючи позов в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо утримання батьками неповнолітніх дітей регулюються главою 15 СК України.

Згідно вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, з ким проживає дитина.

Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 27 Конвенції ООН від листопада 1989 року «Про права дитини» (ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року) та ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст. 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017, внесено зміни до ч. 2 ст.182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За приписами ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує стан здоров`я і матеріальне становище сторін, що дитина проживає разом з батьком та перебуває на повному його утриманні, мати є фізично здоровою особою молодого, працездатного віку, і хоча інформації щодо офіційного працевлаштування суду не надано, однак обставин, які б свідчили про протипоказання до роботи судом не встановлено, отже відповідачка може працювати і заробляти на життя та надавати матеріальну допомогу по утриманню своєї дитини, до того ж має такий обов`язок згідно норм чинного законодавства, а тому визначений позивачем розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є обґрунтованим, справедливим та пропорційним.

Згідно ч. 1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

За положеннями п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись 156,157,158,159 СК України, ст.ст. 5, 12, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 268,273,354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повнолітня, починаючи стягування з 17.07.2023.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення буде виготовлено 28 листопада 2023 року.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради, місцезнаходження: вул. Перемоги, 1, м. Охтирка Сумської області.

Третя особа - Служба у справах дітей Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 60, с. Старовірівка Красноградського району Харківської області, код ЄДРПОУ 43947221.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко