Рішення

від 28.11.2023 по справі 609/1163/23

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1163/23

2/609/424/2023

28 листопада 2023 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Сандулович О.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до

відповідача: ОСОБА_3

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за заповітом

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивачів.

1. 26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті діда - ОСОБА_4 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із: права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Кордишівської сільської ради Кремнецького району Тернопільської області в розмірі 2,23 га. у тому числі: 1,67 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:0519, 0,41 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:0698, 0,15 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:1365, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 017569 виданого 09.12.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області.

На випадок своєї смерті померлий зробив два розпорядження, склавши заповіт згідно яких, призначив позивачів спадкоємцями усього належного йому майна.

Спадщину після смерті померлого позивачі прийняли у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки на день смерті спадкодавця, проживали із ним в одному господарстві, як стверджують останні.

Позивачі зверталися у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їм було відмовлено, оскільки не встановлено факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, позивачі просять позов задоволити та визнати за ними, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті діда - ОСОБА_4

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 30 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 28 листопада 2023 року.

4. В судове засідання сторони не з`явилися, однак представили письмові заяви про слухання справи у їх відсутність, із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

7. Згідно свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 06.02.2023 р., що видане Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер - ОСОБА_4 .

8. Померлому належить майно, яке складається: права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Кордишівської сільської ради Кремнецького району Тернопільської області в розмірі 2,23 га. у тому числі: 1,67 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:0519, 0,41 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:0698, 0,15 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:1365, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 017569 виданого 09.12.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області.

9. Судом встановлено, що померлий ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений 28.11.2018 р. в.о. старости Шумської міської ради Шумського району Тернопільській області, зареєстрований в реєстрі за № 32/9, згідно якого належна йому земельна ділянка розміром 2,23 га., яка знаходиться на території Кордишівської сільської ради Шумського району Тернопільської області і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 017569) заповів в рівних частинах ОСОБА_1 і ОСОБА_5 .

10. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.01.2020 р. Виданого Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західнного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) слідує, що 11 січня 2020 року ОСОБА_6 уклав шлюб із ОСОБА_7 , після чого останній присвоєнно прізвище ОСОБА_8 .

11. Як вбачається із довідки № 216 від 31.10.2023 р. виданої Шумською міською радою Кременецького району Тернопільській області, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 разом із ним проживали, однак без реєстрації внучки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що дає підставу вважати позивачів такими, що прийняли спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживали із спадкодавцем.

12. Згідно письмового пояснення свідка ОСОБА_10 вказується, що остання проживає в с. Кордишів, підтверджує, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дійсно проживали, без реєстрації разом з дідом, вели спільне господарство.

ІV. Оцінка Суду.

13. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

14. Вимогами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

16. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

17. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

18. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

19. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

20. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

21. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

22. На підставі статей 1216,1217,1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

23. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

24. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

25. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

26. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

27. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

28. Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивачами доведено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

29. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

30. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

31. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

32. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

33. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

34. Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

35. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

36. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, її право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

37. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

38. Позивачами при подачі позову було сплачено по 1074 грн. 00 коп. судового збору.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 , документ № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задоволити повністю.

2. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 .

3. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 , документ № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 .

4. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті діда - ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Кордишівської сільської ради Кремнецького району Тернопільської області в розмірі 2,23 га. у тому числі: 1,67 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:0519, 0,41 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:0698, 0,15 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:1365, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 017569 виданого 09.12.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області.

5. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 , документ № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті діда - ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Кордишівської сільської ради Кремнецького району Тернопільської області в розмірі 2,23 га. у тому числі: 1,67 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:0519, 0,41 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:0698, 0,15 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125884400:01:001:1365, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 017569 виданого 09.12.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 28 листопада 2023 року.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ