Рішення

від 28.11.2023 по справі 140/21382/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/21382/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05 червня 2023 року № ПШ 002176 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05 червня 2023 року № ПШ 002176, за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ), а саме товарно-транспортної накладної, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, до перевізника ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою та зазначає, що фактичною підставою для притягнення до відповідальності відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, згідно із змістом акту перевірки від 04.05.2023 №333095, було встановлення посадовою особою відповідача здійснення саме позивачем перевезення вантажу без наявності товарно-транспортної накладної на вантаж. Висновок відповідача про те, що перевізником виступає саме позивач ґрунтується лише на тому, що за останнім зареєстрований автомобіль, яким здійснювалося перевезення.

Проте, транспортний засіб TATA LPT613, номерний знак НОМЕР_1 , на підставі договору №1/20-04 позички транспортного засобу від 20.04.2023 перебуває у користуванні ОСОБА_2 , про що свідчить акт приймання-передачі від 20.04.2023.

Отже, на момент проведення перевірки 04.05.2023 та складання відповідного акта вказаний автомобіль використовувався іншою особою, яка є перевізником в розумінні положень Закону № 2344-ІІІ, а тому позивач не може бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності, оскільки не є суб`єктом даного порушення.

Крім того, вказує на те, що позивач не був повідомлений про проведення рейдової перевірки та про день та час розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим був позбавлений можливості надати відповідачу вищезазначений договір позички транспортного засобу для спростування того, що він не є перевізником.

На підставі наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Курцеба Н.І. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови.

Зазначає, що на момент перевірки водій не надав товарно-транспортної накладної та індивідуальної контрольної книжки чи копії графіку змінності водіїв під час перевезення вантажу. Також водієм не було надано доказів перебування транспортного засобу в оренді. Такі докази також не були надані позивачем і під час розгляду справи про притягнення до адміністративно-господарської відповідальності, а тому штраф застосовано саме до позивача, який є власником транспортного засобу. Вважає, що наданий суду договір №1/20-04 позички транспортного засобу від 20.04.2023 є фіктивним. Крім того, під час перевірки відеозаписом посадової особи Укртрансбезпеки, яка здійснювала перевірку, підтверджено, що водій ОСОБА_2 повідомив про те, що працює у ОСОБА_1 , який є суб`єктом господарювання. Водій не заперечував, що перевозить вантаж в інтересах позивача, який є перевізником. Також водій повідомив, що транспортний засіб належить йому, а не перебуває у його користуванні.

Листом від 08.05.2023 №32135/22/24-23 позивача належним чином повідомлено про розгляд 05.06.2023 справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, однак даний лист не вручений із незалежних від відповідача причин, оскільки позивачем не здійснено відповідних дій щодо його отримання.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що відповідачем не спростовано того факту, що позивач є автомобільним перевізником. Договір позички №1/20-04 транспортного засобу від 20.04.2023 укладений особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, вчинений за волевиявленнями сторін, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та у формі, встановленій законом, а тому є чинним. Вказаний транспортний засіб водій ОСОБА_2 використовує для власних потреб, незалежно від місця його проживання, що зафіксовано відеозаписом. Доданим до відзиву. Також позивач є фізичною особою-підприємцем, однак згідно штатного розпису від 01.05.2023 в штаті позивача відсутня посада водія. Крім того, відповідно до Додатку 1 до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум нарахованого з них податку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за І-ІІ кв. 2023 року», ОСОБА_2 не є найманим працівником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Оскільки позивач не отримував повідомлення Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, тому звернувся безпосередньо до суду з даним позовом, який просить задовольнити.

У додаткових поясненнях представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з підстав ненадання Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області під час рейдової перевірки та під час розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт документів, що підтверджують факт передачі транспортного засобу у користування іншої особи, а тому автомобільного перевізника визначено як власника транспортного засобу.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області проведена рейдова перевірка (місце перевірки: 132 км а/д М-19; дата і час перевірки: 04.05.2023, 11:10), про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.05.2023 №333095.

Вказаним актом рейдової перевірки встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював керування транспортним засобом марки TATA LPT613, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , та зафіксовано порушення статті 48 Закону №2344-ІІІ, а саме під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною та індивідуальною контрольною книжкою чи копією графіку змінності водіїв під час перевезення вантажу. Водій відмовився від підпису акта перевірки.

10.05.2023 відповідач надіслав позивачу рекомендованим листом повідомлення від 08.05.2023 №32135/22/24-23 про розгляд 05.06.2023 з 10 по 12 годину справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, виявлених під час рейдової перевірки.

Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.06.2023 № ПШ 002176, за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме товарно-транспортної накладної, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону, до перевізника ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із статтею 1 Закону № 2344-ІІІ у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України Про транспортно-експедиторську діяльність, Про транзит вантажів, інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

За приписами частин сімнадцятої, вісімнадцятої, двадцять першої статті 6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Згідно із абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Порядок № 1567), передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За приписами пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Згідно із пунктами 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктами 25 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи слідує, що оскаржуваною постановою від 05 червня 2023 року № ПШ 002176 до позивача як перевізника застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн на підставі акта рейдової перевірки від 04.05.2023 № 333095, яким зафіксовано порушення статті 48 Закону № 2344-ІІІ, яке полягає у тому, що перевізник під час перевезення вантажу транспортним засобом марки TATA LPT613, номерний знак НОМЕР_1 , не забезпечив водія товарно-транспортною накладною на вантаж та індивідуальною контрольною книжкою чи копією графіку змінності водіїв під час перевезення вантажу. Крім того, відповідач вважає позивача належним суб`єктом відповідальності за вказане порушення з огляду на ту обставину, що зазначений транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_1 , який є суб`єктом господарювання.

Водночас позивач разом із позовною заяву надав суду копії договору №1/20-04 позички транспортного засобу від 20.04.2023 та акта приймання-передачі від 20.04.2023 до цього договору, з яких, як зазначає представник позивача, слідує, що транспортний засіб марки TATA LPT613, номерний знак НОМЕР_1 , під час рейдової перевірки 04.05.2023 перебував у користуванні для власних потреб ОСОБА_2 .

Однак з такими твердженнями сторони позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідач посилається на відеозапис інспектора Укратрансбезпеки, яким зафіксовано, що водій двічі стверджує, що працює в підприємця ОСОБА_1 , тобто у позивача.

Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 09.08.2022 №590 (даної Порядок №590).

Відповідно до п. 1 Порядку №590, цей Порядок регулює застосування, зберігання, видачу, приймання (повернення) засобів фото- і відеофіксації, доступу до фото- і відеозаписів посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення їхніх повноважень, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої за допомогою засобів фото- і відеофіксації.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку №590, портативний відеореєстратор, як правило, закріплюється на форменому одязі посадової особи Укртрансбезпеки або іншим способом, який забезпечує ефективну та якісну відеозйомку заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку.

Відповідно до 5 розділу ІІ Порядку №590, портативний відео реєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, крім випадків, пов`язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо).

Посадова особа Укртрансбезпеки зобов`язана вмикати портативний відеореєстратор під час:

1) рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами;

2) планових, позапланових перевірок: під час спілкування з суб`єктами господарювання, визначеними Законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про ліцензування видів господарської діяльності", та їхніми представниками; процесу вручення посвідчення (направлення); виявлення недоліків у процесі перевірки (на усну вимогу не надано запитуваної інформації); процесу вручення акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) та ознайомлення з ним; процесу вручення припису/розпорядження; процесу вручення протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, обов`язок здійснювати відеофіксацію рейдової перевірки передбачено абзацом 7 частини 19 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", частиною 8 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підпунктом 10 пункту 7 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103.

Отже, долучений до відзиву відеозапис перевірки отриманий з дотриманням та на підставі норм чинного законодавства, а відтак відповідає вимогам статі 74 КАС України.

Перевірка фіксувалась за допомогою боді-камери інспектора.

Під час рейдової перевірки на вимогу інспектора водій ОСОБА_2 надав для перевірки свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 , посвідчення водія ЕІЯ НОМЕР_3 ; протокол перевірки технічного стану транспорту засобу №00756-00850-21; накладну на ламінування №115 від 24.04.2023.

Водієм на запитання інспектора щодо з`ясування перевізника не було повідомлено про перебування вищезазначеного транспортного засобу у його користуванні для власних потреб. Також не було надано ні договору №1/20-04 позички транспортного засобу від 20.04.2023, ні акта приймання-передачі від 20.04.2023 до цього договору.

Натомість, як слідує з відеозапису, водій повідомив про те, що працює в підприємця ОСОБА_1 , тобто у позивача, а також не заперечував, що останній є перевізником.

Також суд зазначає, що відсутність у штаті позивача посади водія, а також відсутність офіційних трудових відносин з ОСОБА_2 не свідчить, про те, що така особа не здійснювала перевезення вантажу на замовлення (в інтересах) позивача. Зокрема, суд звертає увагу на надану водієм під час рейдової перевірки накладну на ламінування №115 від 24.04.2023, з якої слідує, що вантаж (рама дверна, створка, штапік32 тощо) відпущено юридичній особі RikDom від юридичної особи Волинь Склопласт. Відтак, даний вантаж не відпущено (передано) ОСОБА_2 , а іншій особі. При цьому, договором №1/20-04 позички транспортного засобу від 20.04.2023 передбачено передання вищезазначеного транспортного засобу для власних потреб користувача, а не для використання для перевезення вантажу на замовлення третіх осіб.

Більш того, судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з`ясовано, що юридична особа RikDom (Товариство з обмеженою відповідальністю РІКДОМ ЛТД, код ЄДРПОУ 43375745) зареєстрована 29.11.2019, видами діяльності якої, зокрема, є: 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я.

Засновком та керівником цієї юридичної особи є позивач ОСОБА_1 . Місцезнаходження цієї юридичної особи співпадає з адресою реєстрації місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1 .

Також позивач за цією адресою зареєстрований як фізична-особа підприємець, видами діяльності якого, зокрема, є: 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 23.12 Формування й оброблення листового скла; 23.19 Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних; 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.10 Складське господарство; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Характеристики вантажу, зазначеного у накладній на ламінування №115 від 24.04.2023, свідчать про використання його в господарській діяльності позивача.

Отже, із вищенаведеного слідує, що перевезення вантажу 04.05.2023 водієм ОСОБА_2 здійснювалось не для власних потреб, а для потреб господарської діяльності позивача, а тому надані суду копії договору №1/20-04 позички транспортного засобу від 20.04.2023 та акта приймання-передачі від 20.04.2023 до цього договору не змінюють особу перевізника, яким є саме позивач, а не водій. Більш того, зважаючи на те, що водій під час рейдової перевірки не заперечував те, що саме позивач є перевізником, а також не повідомляв про використання належного позивачу транспортного засобу для власних потреб, суд розглядає долучені до позову копії договору позички та акт приймання-передачі до цього договору як такі, що складені постфактум, тобто після проведення рейдової перевірки, з метою уникнення від адміністративно-господарської відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 зазначив, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Отже, саме під час перевірки водій зобов`язаний надати перевіряючим належні та дійсні документи, на підставі яких виконуються перевезення.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами статей 73, 75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки позивач не заперечує відсутність у водія документів, які зазначені в акті перевірки від 04.05.2023 №333095, тому позивачем наданими доказами не спростовано допущення ним порушень, документально встановлених інспектором Укртрансбезпеки.

За викладених обставин, беручи до уваги, що позивач в спірному випадку виступає як перевізник, який здійснював перевезення вантажу, не забезпечивши водія документами, передбаченими статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а тому, на переконання суду, у відповідача були правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу спірною постановою.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятої постанови, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05 червня 2023 року № ПШ 002176 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Державна служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Підгаєцька, будинок 3).

Суддя В.Д. Ковальчук