Рішення

від 28.11.2023 по справі 240/24221/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/24221/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Смерека-Плюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смерека-Плюс" звернулось до суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9133291/37546783 та №9133566/37546783 від 05.07.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №57 від 20.10.2022 на загальну суму 424628,40 грн, в т.ч. ПДВ 70771,40 грн та №114 від 07.12.2022 на загальну суму 50999,95 грн, в т.ч. ПДВ 8499,99 грн, датою їх подання на реєстрацію.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та правомірність складення податкових накладних.

Ухвалою суду від 31 серпня 2023 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачам строку для подання відзивів на позов.

Головне управління ДПС у Житомирській області, у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексом адміністративного судочинства України (далі -КАС України) подало відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що за результатами розгляду наданих позивачем документів прийнято рішення про відмову у реєстрації накладних.

Державна податкова служба України у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду подала відзив на адміністративний позов. По змісту відзиву просить у задоволенні позову відмовити, вказує, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в обхід формальної перевірки Головного управління ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень Головного управління ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкових накладних.

Представником Головного управління ДПС у Житомирській області подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.11.2023 у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено за безпідставністю.

У період із 04.09.2023 по 08.09.2023 (включно) та з 21.10.2023 по 30.10.2023 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці, з 16.10.2023 по 20.10.2023 - на підготовці суддів для підвищення кваліфікації.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Смерека-Плюс" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів діяльності позивача є КВЕД 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у. (основний).

12 лютого 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Смерека-Плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" було укладено договір поставки №3/12 (а.с.28-31), відповідно до п.2.1. якого:

- позивач зобов`язується передавати у власність покупця продукцію та повністю оплачувати її ціну (вартість);

- поставка (передача у власність) продукції у рамках і на підставі цього договору здійснюється окремими партіями, відповідно до накладних, оформлених на підставі поданих покупцем заявок;

- умови про кількість, асортимент, ціну (вартість) та умови поставки окремої партії продукції узгоджуються сторонами шляхом укладання (підписання) накладних по кожній окремій товарній поставці (товарній партії) продукції;

- зобов`язання сторін по поставці (передачі у власність) відповідної партії продукції в рамках цього договору виникають лише після подання замовником письмової заявки.

Згідно п.п.3.2. п.3 Договору №3/12 від 12.02.2012, доставка (транспортування) продукції здійснюється транспортом постачальника.

Відповідно до п.п.5.7 Договору загальна сума цього Договору (тобто загальна вартість (ціна) усієї поставленої продукції) сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої продукції та узгодженої на неї ціни;

Розмір загальної суми договору підлягає кінцевому уточненню сторонами шляхом складення та підписання сторонами акту взаємозвірки, виходячи з фактично поставленої покупцю кількості продукції, вартість (ціна) якої відображається в актах прийому-передачі продукції та/або накладних, що складаються сторонами по кожному факту поставки партії продукції (п.п.5.8 п.5 Договору).

Договір діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.п.9.1 п.9 Договору).

02 липня 2018 року між позивачем та ТОВ "МАГ-2000" підписано додаток №1 до договору №3/12 від 12.02.2012, відповідно до якого п.5.3 домовлено викласти в такій редакції: розрахунки за поставлений позивачем товар здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами (а.с.32).

В рамках вищевказаного договору поставки продукції №3/12 від 12.02.2012 ТОВ "Смерека-Плюс" регулярно постачало, а ТОВ "МАГ-2000" отримувало та оплачувало продукцію - штучну хвою та супутні вироби.

Позивачем на виконання умов договору поставки №3/12 від 12.02.2012 здійснено поставку товару згідно видаткової накладної №С-00000052 від 20.10.2022 (а.с.36), який було доставлено у відповідності до товарно-транспортної накладної на перевезення товару №С-00000052 від 20.10.2022 (а.с.37).

На підставі вказаного, позивачем було сформовано податкову накладну №57 від 20.10.2022, яку було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.45).

На підставі рахунка-фактури №С-00000095 від 07.12.2022 (а.с.68) та видаткової накладної №С-00000103 від 07.12.2022 (а.с.69) ТОВ "Смерека-Плюс" поставило (продало), а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав та оплатив продукцію на загальну суму 50999,95 грн, що підтверджується випискою за період з 07.12.2022 по 07.12.2022 (а.с.70).

На підставі вказаного, позивачем було сформовано податкову накладну №114 від 07.12.2022, яку було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.71).

Вказані податкові накладні доставлено до ДПС України, документ прийнято, однак реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанціями. Підставою зупинення реєстрації визначено:

відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У кожній квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено на адресу Головного управління ДПС у Житомирській області, пояснення до розблокування податкових накладних №57 від 20.12.2023, №114 від 07.12.2022 з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

05 липня 2023 року Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №57 від 20.12.2023, №114 від 07.12.2022 у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. У розділі додаткова інформація у кожному рішенні зазначено: надано копії документів, які складені з порушенням правил організації діловодства.

Не погоджуючись з таким рішенням товариством з обмеженою відповідальністю "Смерека-Плюс" було подано скарги на всі вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до яких також було надано пояснення та документи.

24 липня 2023 року за результатами розгляду скарг винесено рішення про залишення скарг без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних без змін.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у відповідній редакції (далі ПК України).

Відповідно до пунктів "а", "б" пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. цієї правової норми передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 378) (далі Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 цього Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №57 від 20.10.2022 та №114 від 07.12.2022 слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як установлено судом, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Не зважаючи на наведене, позивачем з метою підтвердження реальності операцій по податкових накладних №57 від 20.10.2022 та №114 від 07.12.2022 разом з поясненнями надано контролюючому органу копії наступних документів:

- щодо податкової накладної №57 від 20.10.2022: повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено №6 від 28.06.2023; штатний розпис на 2023; договір поставки продукції від 12.02.2012 з додатком №1, договір поставки від 01.01.2014, договір поставки від 28.07.2021, договір поставки від 27.02.2020, видаткові накладні від 21.02.2022, від 08.08.2022, від 25.10.2022, від 02.11.2021, від 20.10.2022, товарно-транспортні накладні від 20.10.2022, від 25.10.2022, техпаспорт на авто Mercedes-Benz, договір позички транспорту від 20.12.2021 з актом приймання-передачі транспортного засобу, договір на транспортне обслуговування від 26.01.2021, акт зведення взаєморозрахунків з 01.01.2022 по 31.12.2022, договір про постачання електричної енергії від 01.01.2021, договір безплатного користування майном (позички) від 26.05.2020, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 26.04.2011, від 13.04.2011, ОСВ по рахунку 10 за 2022 рік та інші.

- щодо податкової накладної №114 від 07.12.2022: повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від №7 28.06.2023, рахунок фактура від 07.12.2022, від 03.02.2021, видаткові накладні від 07.12.2022, від 21.02.2022, від 08.08.2022, від 25.10.2022, від 02.11.2021, від 09.12.2022, від 17.01.2017, виписка від 07.12.2022, акт зведення взаєморозрахунків з 01.01.2022 по 31.12.2022, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 26.04.2011, від 13.04.2011, договір безплатного користування майном (позички ) від 26.05.2020, договір поставки від 01.01.2014, договір поставки від 28.07.2021, договір поставки від 27.02.2020, товарно-транспортну накладну від 25.10.2022, договір про постачання електричної енергії від 01.01.2021, договір на транспортне обслуговування від 26.01.2021, штатний розпис від 01.01.2023, ОСВ по рахунку 10 за 2022 рік та інші.

Матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, дані про яку зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Натомість містять докази, які були надані контролюючому органу для розблокування реєстрації податкових накладних, які підтверджуються факт поставки товару та проведення оплати за нього.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як убачається зі змісту спірних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, підставою для їх прийняття зазначено, що платником податку надано копії документів, складені із порушенням законодавства. У додатковій інформації цих рішень зазначено: надано копії документів, які складені з порушенням правил організації діловодства.

Крім того, відповідачі у відзиві на позовну заяву стверджують, що позивач на розгляд комісії не подав форму 20 ОПП. Також, звертає увагу, що документи подані мовою окупанта.

Однак, жодних доказів в підтвердження вищенаведеного контролюючим органом не надано.

Суд зауважує, що зазначені у рішенні комісії підстави відмови в реєстрації податкових накладних №57 від 20.10.2022 та №114 від 07.12.2022, жодним чином не впливають на правомірність складення платником податків податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну.

Окрім того, варто звернути увагу на те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретні документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано перелік документів, які в повному обсязі надають підстави для реєстрації податкових накладних і це відповідачами під час розгляду справи не спростовано. В наданих поясненнях позивачем детально розписано господарські операції.

Також позивачем надано документи, які підтверджують реальну можливість здійснення господарських операцій, за наслідками яких складено податкові накладні.

Відповідачами не наведено доказів того, що подані позивачем документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.

Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він, на переконання відповідачів, повинен був надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані відмови містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, і на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 травня 2023 року у справі №500/889/21.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у частині визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №9133291/37546783 та №9133566/37546783 від 05.07.2023, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №57 від 20.10.2022 та №114 від 07.12.2022.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1., 201.10. статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №57 від 20.10.2022 та №114 від 07.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд уважає за необхідне зобов`язати Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №57 від 20.10.2022 та №114 від 07.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ГУ ДПС України у Житомирській області щодо підготовки висновку про реєстрацію податкової накладної є дискреційними повноваженнями, суд уважає безпідставними, з огляду на таке.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Як зазначено вище, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкових накладних, а тому Головне Управління ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про їх реєстрацію на підставі яких ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже такі повноваження відповідачів не є дискреційними.

Суд ураховує, що пунктом 19 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 825/849/17, від 06 березня 2018 року у справі № 826/4475/16 та від 27 жовтня 2022 року у справі №360/3253/20.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Частиною 1 цієї правової норми закріплено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 4294,40 грн з відповідачів солідарно.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262-263, 292-293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9133291/37546783 та №9133566/37546783 від 05.07.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані товариством з обмеженою відповідальністю "Смерека-Плюс" №57 від 20.10.2022 та №114 від 07.12.2022, днем їх направлення на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) 2147,20 грн та з Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393) 2147,20 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Смерека-Плюс" (вул.Парникова,27, м.Житомир, Житомирська обл., 10031, ЄДРПОУ: 37546783) понесені судові витрати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва