Рішення

від 27.11.2023 по справі 320/12128/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року № 320/12128/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Атотехнікс» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Атотехнікс» з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «Р» від 13.10.2022 №606/Ж10/3100040202.

В обґрунтування вимог позивач послався на необґрунтованість та протиправність висновків службових осіб податкового органу викладених у акті про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Зокрема, позивач зауважив, що контролюючим органом під час перевірки не перевірялись обставини можливості вчинення всіх можливих дій для виконання податкового обов`язку в контексті положень п.п.69.1 та 69.1-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, від чого залежать граничні строки реєстрації таких податкових накладних для цього контрагента, а отже і правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ товариством, у зв`язку із чим вважає, що висновки Акту перевірки є неповними, необ`єктивними та не можуть слугувати підставою для винесення оскаржуваного рішення.

Крім того, обґрунтовуючи свою позицію представник позивача зазначив, що у поданих запереченнях позивачем було звернуто увагу контролюючого та наголошено на неможливості здійснити своєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків корегувань з огляду на їх величезну кількість, а також складнощі, спричинені введенням в Україні воєнного стану (як-то: фактична зміна побуту та адаптації господарської діяльності товариства; обмеження в роботі, які мали місце внаслідок постійних повітряних тривог, що вимагало зупинення зв`язку з перебуванням співробітників в укритті, відсутність постачання електроенергії (за графіками) та інтернету тощо) та акцентовано увагу на фактичних обставинах щодо проведення ним належним казначейський рахунок не тільки за сумою податкового зобов`язання, але ще із переплатою. Крім цього, наведені контролюючим органом в Акті перевірки дані не співпадають з даними ЄРПН.

Як висновок представник позивача зазначив, що виходячи з аналізу спірних правовідносин можна встановити відсутність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» будь-якої вини та умислу, що є достатнім для звільнення товариства від фінансової відповідальності, передбаченої ПК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Атотехнікс» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Не погоджуючись з аргументами позивача щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем було подано відзив, в якому на підтвердження правомірності своїх дій зазначає, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Порушення податкового законодавства які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення викладені службовими особами податкової служби в акті перевірки на переконання представника податкового органу являються правомірними та підтверджуються відповідними доказами.

Обґрунтовуючи свою позицію представник відповідача звернув увагу, що з 01.05.2022 по 14.07.2022 контрагентами позивача зареєстровано розрахунки коригування, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, із сумою податку на додану вартість з операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою у розмірі - 2 613 778 грн. В свою чергу, перевіркою встановлено відхилення між задекларованими платником податків та визначеними під час проведення перевірки сумами податкових зобов`язань, позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету по податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року, в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 6 799 267 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка сплачується до державного бюджету в розмірі 6 799 267 грн.

На підставі викладених обставин представник відповідача просив суд відмовити у задоволення позовних вимог та залишити в силі спірне податкове повідомлення-рішення.

У відповіді на відзив представник відповідача заперечував щодо аргументів викладених представником податкового органу та зазначив, що відповідач, здійснюючи дослідження достовірності та повноти декларування позивачем податкового зобов`язання за звітний період травень 2022 року за наслідком, автоматизованого зіставлення даних податкової звітності з даними ЄРПН вийшов за межі предмету камеральної перевірки, а з урахуванням факту недоведеності податкових органом складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього свідчить про те, що наведені в Акті перевірки висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, є необґрунтованими, як внаслідок вказаний Акт камеральної перевірки є доказом здобутим з порушенням норм Податкового кодексу України, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У наданих до суду додаткових поясненнях представник податкового органу послався на необґрунтованість та суперечність аргументів позивача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

22.11.2023 заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додаткові пояснення, заслухавши пояснення сторін, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Атотехнікс» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 24.01.2000, код ЄДРПОУ 30721457.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на підставі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України та у порядку ст.76 та п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» (код за ЄДРПОУ 30721457) за звітний податковий період травень 2022 року (від 21.06.2022 реєстраційний номер №9088188300), за результатами якої складено акт перевірки від 16.09.2022 №580/Ж5/31-00-04-02-02/30721457.

Перевіркою встановлено порушення п.187 ст.187, пп.192.1.2 п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту яке сплачується до державного бюджету в розмірі 6 799 267 грн., у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» (код за ЄДРПОУ 30721457) за звітний податковий період травень 2022 року (від 21.06.2022 реєстраційний номер №9088188300).

За результатами розгляду акта перевірки ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» від 16.09.2022 №580/Ж5/31-00-04-02-02/30721457, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2022 №606/Ж10/3100040202, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на камеральної додану вартість на суму 6 799 267 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму уточнюючих 1 699 817 грн.

Обґрунтовуючи висновки акта перевірки уповноваженими особами податкового органу зазначено, що відповідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що:

- 01.05.2022 по 31.05.2022 товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» виписано та з 01.05.2022 по дату складання акта перевірки зареєстровано податкові накладні на суму податку на додану вартість з операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою у розмірі 101 190 396 грн.;

- з 01.05.2022 по 31.05.2022 товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» виписано та з 01.05.2022 по 14.07.2022 контрагентами зареєстровано розрахунки коригування, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, із сумою податку на додану вартість з операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою у розмірі - 9 413 399 грн.

Таким чином, за переконаннями уповноважених осіб податкового органу, в ході проведення камеральної перевірки, встановлено відхилення між задекларованими платником податків та визначеними під час проведення перевірки сумами податкових зобов`язань, позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту яке сплачується до державного бюджету по податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року (від 21.06.2022 реєстраційний №9088188300) в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» (код за ЄДРОУ 30721457):

- занижено податкові зобов`язань на суму ПДВ 6 799 267 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту яка сплачується до державного бюджету в розмірі 6 799 267 грн.

У зв`язку із незгодою із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав відповідні заперечення щодо висновків викладених службовими особами в Актах про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Однак, подані позивачем заперечення не були розглянуті уповноваженим органом.

Не погоджуючись з законністю та обґрунтованістю висновків податкового органу викладених в вищевказаних актах та прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України); Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV); Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за №137/28267, у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).

Згідно п.201 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністративного податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ (далі Закон №2260-ІХ) до п. 69.1 ст. 69 розділу ХХ ПК України були внесені зміни.

Згідно п.69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Абзацом 3 п.69.1 ст.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022.

Відповідно до п.32-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ), тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що платники податку продавці товару, поділяються на три категорії: 1. які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки; 2. в яких відновилась можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки; 3. в яких відсутня можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки.

В залежності від того, до якої категорії віднесено платника податку, ПК України встановлює їм можливість, без притягнення до відповідальності, виконати свій обов`язок по реєстрації податкових накладних: 1. до 15.07.2022 які мають можливість; 2. протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей в яких відновилась можливість; 3. протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні в яких відсутня можливість.

Відповідно до абз.8 п.69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, 06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за №225, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі Порядок №225).

Зазначений Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

З метою підтвердження можливості чи неможливості виконання податкового обов`язку платникам податків передбачено подання до 30 вересня заяву та підтверджуючі документи.

З огляду на викладене, право платника податку покупця товарів на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, за відсутності зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних, поставлено в залежність від того, до якої з вищезазначених категорій віднесено його контрагента-продавця, і лише після цього можливо визначити кінцеві часові межі реєстрації податкових накладних.

З аналізу наявних в матеріалах справи Акті перевірки чітко прослідковується, що службовими особами податкового органу не досліджувалось питання наявності чи відсутності у позивача чи його контрагентів можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки.

В свою чергу, суд зауважує, що у відповідності до приписів чинного законодавства на період дії воєнного стану, якщо така можливість взагалі відсутня, то строк реєстрації податкових накладних не настав, оскільки закінчується протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Також, акт перевірки не містить відомостей про притягнення вказаного контрагента до відповідальності за відсутність чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

При цьому, в акті перевірки здійснено виключно посилання на загальні норми ПК України, які дають право платнику податку на відображення у складі податкової декларації податкового кредиту за податковими накладними, які зареєстровані в Реєстрі, без урахування наведених положень, які встановлюють особливості правового регулювання даного питання на період воєнного стану.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що позивач, який у податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року відобразив суму податкового кредиту, не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Позивач вважається таким, що правомірно використав своє право на податковий кредит до встановлення наявності чи відсутності у позивача можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Крім того, суд зауважує, що право на подання документів для підтвердження можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки встановлене Порядком №225 до 30.09.2022, тоді як акти перевірки складено 19.09.2022 та 20.09.2022, тобто до закінчення встановленого строку, який було надано для суб`єктів господарської діяльності.

Таким чином, суд зазначає, що податковий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі висновків викладених у акті за результатами камеральної перевірки діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим у суду наявні підстави прийти до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги та наявність підстав для їх скасування.

Крім вказаного, в контексті спірних правовідносин суд вважає також за необхідне звернути увагу на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №810/2373/16 в якій Верховним Судом зазначено, що у випадку встановлення під час камеральної перевірки розбіжностей між даними податкової декларації позивача та даними Єдиного реєстру податкових накладних (що саме і мало місце у спірній ситуації) податковий орган мав вчинити дії з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

В свою чергу, суд зауважує, що в межах спірних правовідносин позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість за результатами проведеної камеральної перевірки відповідач порушив спосіб реалізації владних управлінських функцій, оскільки зафіксовані в тексті акта камеральної перевірки випадки розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податковій декларації платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість, як вже було констатовано Судом вище по тексту цієї постанови, є предметом саме документальної перевірки відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що здійснюючи дослідження достовірності та повноти декларування позивачем податкового зобов`язання за звітний період травень 2022 року за наслідком, автоматизованого зіставлення даних податкової звітності з даними ЄРПН вийшов за межі предмету камеральної перевірки, а з урахуванням факту недоведеності податкових органом складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього свідчить про те, що наведені в Акті перевірки висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, є необґрунтованими, як внаслідок вказаний Акт камеральної перевірки є доказом здобутим з порушенням норм Податкового кодексу України, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 26 840,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Атотехнікс» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «Р» від 13.10.2022 №606/Ж10/3100040202.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Атотехнікс» (адреса: 02222, місто Київ, вулиця Миколи Закревського, будинок 16, код ЄДРПОУ 30721457) судовий збір у розмірі 26 840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень нуль копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса: 02038, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3, код ЄДРПОУ 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.