Ухвала

від 28.11.2023 по справі 500/7666/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа №500/7666/23

28 листопада 2023 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мартиць О.І. розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-МАРКЕТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-МАРКЕТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №027393 від 25.07.2023.

Одночасно з пред`явленням вказаного позову позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу органами державної виконавчої служби на підставі постанови Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №73301134 від 13.11.2023 до набрання чинності рішення суду.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовано тим, що після відкриття виконавчого провадження Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №73301134 від 13.11.2023, арештований поточний рахунок та застосовані заходи спрямовані на примусове стягнення з розрахункового рахунку в АТ КБ "ПриватБанк" у м. Житомирі.

Вказано, що такими діями буде завдано шкоди підприємству та ускладнення діяльність, в тому числі для виплати:

заробітної плати працівникам Товариства, що в свою чергу потягне за собою також не сплату із доходів працівників;

сум податків та обов`язкових платежів до бюджету:

сплати орендної плати за оренду земельних ділянок до місцевого бюджету;

а також інші обставини, такі як розрахунки із контрагентам.

Такі обставини вказують на те, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача.

Питання про відкриття провадження в цій адміністративній справі на час розгляду заяви про забезпечення позову не вирішено.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).

Суд, ознайомившись з заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника та додаткових доказів.

Отож, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Аналізуючи доводи заяви про забезпечення позову та наявні докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За нормами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом частин першої та другої статті 150 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається застосування заходів забезпечення позову, що передбачені пунктами 1-9 частини третьої статті 151 КАС України.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Відповідно до частини шостої статті 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Отож, головним завданням інституту "забезпечення позову", є забезпечення отримання особою, в користь якої ухвалене судове рішення, присудженого права. Рішення, які приймаються за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову, повинні відповідати завданню адміністративного судочинства, яке визначено частиною першою статті 2 КАС України. Тобто, гарантувати реальний захист прав особи під час виконання майбутнього судового рішення.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі в тексті - Конвенція) у статтях 6 та 13 регулює питання отримання особою належного правового захисту, в тому числі під час виконання судового акту.

Так, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, Європейський суд з прав людини (далі в тексті - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, § 59); "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України", заява №38722/02, § 75); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України", заява №20390/07, § 29).

Згідно з позицією ЄСПЛ заходи забезпечення (тимчасові заборони), які вживає суд у процесі вирішення спору, повинні відповідати закону, враховувати суспільні (загальні) інтереси та пропорційність між використаними засобами та метою, яку прагне суд досягнути (див., наприклад, Dzinic v. Croatia (Джиніч проти Хорватії), № 38359/13, п.п. 61-62 та Karahasanoglu v. Turkey (Карагасаноглу проти Туреччини) (заяви № 21392/08 та 2 інші заяви, п.п. 144-153)).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.12.2022 у справі № 640/31815/22, зазначив, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб - позивачів та юридичних в адміністративному процесі та механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, (1) виконання майбутнього рішення суду або/та (2) ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, зокрема, спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, перевірити імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а також мотивувати неможливість порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судове рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана постанова Верховного Суду, є релевантною з обставинами даної справи, відтак суд враховує її під час застосування норм матеріального права.

У даній справі, заявник просить суд зупинити стягнення штрафу органами державної виконавчої служби на підставі постанови Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №73301134 від 13.11.2023 до набрання чинності рішення суду.

Суд зазначає, що співмірним, адекватним та збалансованим буде такий підхід, який відповідатиме інтересам обох сторін.

На думку суду, інтереси заявника повинні бути дотриманні в тій частині, щоб до моменту набрання законної сили судовим рішення у вказаній справі, дія індивідуального акту, який має силу виконавчого документа, була зупинена. Втім, такий захід, з іншої сторони, є прийнятним для можливих відповідачів у справі. Так, відповідач зацікавлений в повному та безповоротному виконанні прийнятого ним рішення, законність та обґрунтованість якого підтверджена судом. Інший підхід, ставить під сумнів легітимність дій державного органу, ще до початку процедури стягнення. Більше того, підхід, за якого державний орган намагається якнайшвидше стягнути з особи кошти, до моменту легітимізації своїх дій (рішень) відповідним судовим актом, що набрав законної сили, є сумнівним заходом, з точки зору правової держави. Держава та створені нею інституції повинні поділяти демократичні надбання правової держави, які записані в Основному Законі України, діяти законно та обґрунтовано.

В цьому розумінні, заходи забезпечення позову не можна розглядати, як заходи негативного правового характеру по відношенню до можливих відповідачів у справі. На противагу, такий захід дозволяє можливим відповідачам у справі підтвердити законність своїх дій (рішень). Захід забезпечення позову, є заходом, який унеможливлює застосування негативних правових наслідків щодо самих відповідачів у справі, в разі, якщо суд у встановленому порядку дійде висновку про задоволення позову.

Так представником позивача до заяви про забезпечення позову додано копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №73301134 від 13.11.2023, про арешт коштів боржника ВП№73301134 від 13.11.2023 та про розшук майна боржника ВП№73301134 від 24.11.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що наразі постанова про накладення штрафу правомірність якої є предметом спору у цій справі, передано для примусового виконання до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За таких обставин, враховуючи той факт, що державним виконавцем розпочато примусове виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті №027393 від 25.07.2023 та вчиняються дії зі стягнення з позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання спірної постанови та вжиття державним виконавцем заходів з примусового виконання виконавчих документів, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови відповідача до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №500/7666/23.

Вказаний захід забезпечення позову спроможний в повній мірі забезпечити виконання ухваленого судового рішення. Так, у разі ухвалення рішення в користь позивача, останній не зазнає негативних наслідків майнового та правового характеру, що випливають із Закону №1404-VIII. Водночас, у випадку відмови у задоволенні позовних вимог, можливі відповідачі отримають можливість здійснити стягнення, визначеної суми штрафу в установленому порядку.

Поміж з цим, у випадку не вжиття заходів забезпечення позову та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, виконання такого рішення буде утрудненим заходом правового характеру, оскільки полягатиме у поверненні виконаного за виконавчим документом. В останньому випадку, виконання судового рішення супроводжуватиметься тривалим періодом часу та можливими додатковими витратами на правовому допомогу.

Насамкінець, суд зазначає, що інтереси можливих відповідачів у справі будуть збережені в обох випадках. Оскільки застосовуючи захід забезпечення позову, суд не визнає протиправним та не скасовує індивідуальний акт, а зупиняє його дію. Це означає, що у випадку підтвердження правомірності такого акту, стягнення на підставі такого рішення продовжиться. Втім, у випадку визнання його протиправним та скасування, стягнення на підставі такого рішення, в будь-якому випадку, є протиправним, а стягнуте підлягає поверненню особі, яка зазнала негативного впливу.

У викладеному суд убачає дотримання справедливого балансу інтересів учасників майбутнього процесу.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 2, 150, 152, 154, 156, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі №500/47666/23 задовольнити.

Зупинити примусове стягнення адміністративно-господарського штрафу на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті №027393 від 25.07.2023 для виконання якої Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13.11.2022 відкрито виконавче провадження №73301134 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №500/7666/23.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та органу державної виконавчої служби.

Роз`яснити, що відповідно до частин першої та третьої статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Реквізити осіб, яких стосуються заходи забезпечення позову:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БАС-МАРКЕТ", місцезнаходження: вул. Покровська, 18, м. Житомир, Житомирська область, 10029, код ЄДРПОУ: 38719932

відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, 46027, код ЄДРПОУ: 39816845.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - 29.11.2026.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2023.

Головуючий суддяМартиць О.І.