Рішення

від 28.11.2023 по справі 520/25995/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 листопада 2023 р. справа № 520/25995/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, буд. 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоцентраль" (вул. Серпова, буд. 4, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 44285731) про стягнення сум, -

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоцентраль", в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЦ" 102 000,00 грн. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції").

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергоцентраль" протиправно не сплачено штраф в сумі 51 000,00 грн. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»), накладеного на підставі постанови НКРЕКП від 26.05.2023 №961 за порушення вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, а також пені у сумі 51 000,00 грн., що слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 встановлено відповідачу строк, не більше шістнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для надання до суду відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; надіславши позивачу, іншим відповідачам, третім особам копію відзиву та доданих до нього документів.

Згідно з приписами п. 12 та п. 15 ч. 1 ст. 4 КАС України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції, ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Відповідно до ч. 5 ст. 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 надіслана відповідачу в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 05.10.2023, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа від 06.10.2023.

Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоцентраль", зареєстровано як суб`єкт господарювання юридична особа в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код 44285731.

Основний вид діяльності за КВЕД: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2023 №961 "Про накладення штрафу на ТОВ "ГЕЦ" за порушення вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу" на ТОВ "Газенергоцентраль" за порушення вимог пп. 10 п. 2.2 Ліцензійних умов у частині забезпечення (за відсутності передбачених законодавством підстав для відмови у проведенні перевірки) допуску членів комісії з перевірки до її здійснення та присутності керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП перевірки дотримання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн. Відповідно до зазначеної постанови сума штрафу повинна бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії постанови.

Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2023 №961 "Про накладення штрафу на ТОВ "ГЕЦ" за порушення вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу" отримана уповноваженим представником ТОВ "Газенергоцентраль" 07.06.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, сума заборгованості зі штрафу за постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2023 №961, яка підлягає стягненню складає 51 000,00 грн.

Штраф в розмірі 51 000,00 грн. не сплачений ТОВ "Газенергоцентраль" у встановлені законодавством та постановою НКРЕКП від 26.05.2023 №961 строки, тому станом на 12.09.2023 нарахована пеня в сумі 52 020,00 грн., однак, враховуючи норму статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням регулятора, тому, сума пені складає 51 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума позову становить 102 000,00 грн., з яких 51 000,00 - несплачений штраф, 51 000,00 - сума нарахованої пені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами суд виходить з наступного.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року №1540-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регулює стаття 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до частин 1-5 вказаної статті суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За заявою суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом застосовування санкції за виявлення порушень у діях суб`єктів, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 826/3880/18.

Таким чином, подання позову про стягнення суми штрафу та пені, які суб`єкт добровільно не сплатив, є способом реалізації виключної компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, 26.05.2023 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову №961 "Про накладення штрафу на ТОВ "ГЕЦ" за порушення вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу", якою на ТОВ "Газенергоцентраль" накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн., яка отримана уповноваженим представником ТОВ "Газенергоцентраль" 07.06.2023.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази сплати штрафу в повному обсязі, визначеного постановою НКРЕКП від 26.05.2023 №961.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази оскарження постанови НКРЕКП від 26.05.2023 №961, що свідчить про чинність постанови.

Оскільки, ТОВ "Газенергоцентраль" не сплатило штраф, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, станом на 12.09.2023 нарахована пеня в сумі 52 020,00 грн., яка розрахована наступним чином:

- 1,5 відсотка суми штрафу = (1,5% х 85 000,00 гривень)/100% = 765,00 грн. 68 днів прострочення сплати штрафу, враховуючи, що постанова №961 отримана ТОВ "Газенергоцентраль" 07.06.2023 (з 08.06.2023 по 13.09.2023), отже, пеня складає 52 020,00 грн. (765,00 грн. х 68 днів).

Водночас, враховуючи норму статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням регулятора, сума пені становить 51 000,00 грн.

Беручи до уваги те, що ТОВ "Газенергоцентраль" штраф в добровільному порядку не сплачено, постанова НКРЕКП 26.05.2023 №961 є чинною, тому, штраф у розмірі 51 000,00 грн. підлягає стягненню.

Також, суд бере до уваги зроблений позивачем у позовній заяві розрахунок пені за несвоєчасну сплату відповідачем штрафу, який становить 51 000,00 грн., оскільки такий повністю відповідає вимогам, які встановлені абзацом 3 частини 5 статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», зокрема й у частині максимального розміру пені стосовно суми накладеного штрафу.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів добровільної сплати суми штрафу та пені.

При цьому, суд звертає увагу, що питання правомірності накладення штрафу контролюючим органом не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2018 року по справі №820/1878/16, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Зважаючи, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2023 №961 на ТОВ "Газенергоцентраль" накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн., у зв`язку з його несплатою у встановлений Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» строк нараховано пеню у розмірі 51 000,00 грн., доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів скасування вказаної вище постанови, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг шляхом стягнення з ТОВ "Газенергоцентраль" суми у розмірі 102 000,00 грн. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, буд. 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоцентраль" (вул. Серпова, буд. 4, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 44285731) про стягнення сум задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоцентраль" (вул. Серпова, буд. 4, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 44285731) суму у розмірі 102 000 (сто дві тисячі) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.