Ухвала

від 28.11.2023 по справі 600/7056/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи

з одного адміністративного суду до іншого

28 листопада 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/7056/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області про визнання протиправними дій та скасування рішення.

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області за №194 від 28.09.2023.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та позовну заяву в новій редакції.

Зокрема, в позовній заяві в новій редакції позивач просить:

- визнати протиправними та незаконними дії кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області 22.02.2023, 17.05.2023 щодо грубого порушення пункту 47 Регламенту кваліфікаційної-дисциплінарної комісії регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 16.02.2013 за № 77, порядку самовідводів членами кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області;

- визнати протиправним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області за № 194 від 28.09.2023 про накладення дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 у виді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на дванадцять (12) місяців.

Розглянувши позовну заяву в новій редакції та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписам ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Отже ч. 1 ст. 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) фізичної особи-позивача.

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.

Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

У ст. 3 вказаного Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" надано визначення, зокрема, такого терміну: місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру", в редакції чинній до 14.03.2022.

Так, відповідно до п. 3, п. 4 Правил реєстрації місця проживання, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі Порядок № 265).

Так, відповідно до п. 3, п. 4 Порядку № 265 декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно п. 36, 41 Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласників) житла, законного представника (представника) особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі - суб`єкт звернення) орган реєстрації або центр надання адміністративних послуг видає витяг із реєстру територіальної громади (далі - витяг).

Витяг містить інформацію про прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), дату народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер (за наявності), адресу та дату задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або адресу та дату знятого місця проживання (перебування), або відомості про скасоване місце проживання (перебування), вид витягу, дату формування витягу, номер витягу, найменування органу реєстрації, підставу для формування витягу, дату звернення за витягом, відомості про суб`єкта запиту.

Системний аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок про те, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання/перебування підтверджується вичерпним переліком документів, зокрема, паспортом громадянина України, або витягом із реєстру територіальної громади.

Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації (декларування) особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію, що для застосування положень ч. 1 ст. 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Відтак, наведеною нормою передбачено можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) фізичної особи-позивача.

Суд зауважує, що відповідно до поданої позовної заяви місцем проживання позивача є наступна адреса: АДРЕСА_1 .

Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Погрибещинським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.11.2007 видно, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за місцем проживання з 27.03.2013 за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви не надано витягу з реєстру територіальної громади про його зареєстроване місце проживання в Чернівецькій області.

За наведених обставин, суд вважає, що дана справа має вирішуватися окружним адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) відповідача фізичної особи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що дана позовна заява за правилами територіальної підсудності не підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду, та повинна вирішуватись окружним адміністративним судом, за правилами визначення підсудності, встановленими ст. 25 КАС України, територіальна юрисдикція якого поширюється на Вінницьку область, тобто, ця справа територіально підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити також і те, що вказана адміністративна справа не може бути розглянута Чернівецьким окружним адміністративним судом і з інших підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Таким чином, з урахуванням ч. 1 ст. 25, п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, задля захисту інтересів позивача, необхідно передати дану справу на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі даної справи на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 29, 171, 241, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Передати справу ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області про визнання протиправними дій та скасування рішення за підсудністю на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький