Постанова

від 28.11.2023 по справі 440/3950/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 р. Справа № 440/3950/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ТРАНС" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Удовіченко С.О.) від 30.05.2023 року по справі № 440/3950/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ТРАНС"

до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ВЛ-ТРАНС", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190672 від 14 листопада 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог послався на порушення уповноваженими особами відповідача Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри, яких перевищують нормативні", затвердженого постановою КМУ № 879 від 27 червня 2017 року. Стверджує, що порушень не допускав, так як маса автомобілю не перевищувала допустиму.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року по справі №440/3950/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ТРАНС" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року по справі № 440/3950/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору оренди від 03 квітня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю " ВЛ-ТРАНС " (орендар) передано у строкове платне користування транспортні засоби, зокрема: DAF, модель XF 95.480, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип ТЗ: вантажний сідловий тягач-Е, номер кузова НОМЕР_2 ; BODEX, модель KIS 33, 2003 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , тип ТЗ: н/причіп-самоскид-Е, номер шасі НОМЕР_4 (а.с. 54-59).

Згідно товарно-транспортної накладної № 22 від 04 жовтня 2022 року автомобільний перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ТРАНС" надало послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Юліс-Агро" з автомобільного перевезення вантажу - соя, транспортним засобом: DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напівпричіп BODEX, реєстраційний номер: НОМЕР_3 (а.с. 52-53).

04 жовтня 2022 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Петриченком О.М. та ОСОБА_3 , відповідно до направлення на рейдову перевірку № 015927 від 03 жовтня 2022 року та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок № 4486/828.4/27-22 від 30 вересня 2022 року, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів (а.с. 49-50).

У ході рейдової перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_4 при здійсненні автомобільним перевізником ТОВ "ВЛ-ТРАНС" послуг з перевезення товару (соя) згідно ТТН від 04 жовтня 2022 року № 22 та встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 300 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, а саме навантаження на строєну вісь склало 28,7 тон при дозволених 21 тоні, перевищення склало 22,38%.

За наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено довідку №0020714 від 04 жовтня 2022 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 029004 року від 04 жовтня 2022 року про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 314587 від 04 жовтня 2022 року (а.с. 51, 80-81).

З вищевказаними документами водій ознайомився під підпис без пояснень.

04 листопада 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області на зареєстровану адресу позивача: вул. Дмитра Коряка, 3, кв. 424В, м. Полтава, направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ТРАНС" повідомлення № 3879/40/24-22 про розгляд 14 листопада 2022 року справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 62-65).

14 листопада 2022 року за результатами розгляду справи про порушення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, відповідач прийняв постанову № 190672 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн (абзац 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Вищевказану постанову направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ТРАНС" 15 листопада 2022 року (а.с. 66-67).

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарських штрафів та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність заявлених вимог.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що надане відповідачем Направлення на рейдову перевірку, не відповідає вимогам Додатку 1-1 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 з наступними змінами і доповненнями, оскільки у Направленні, відповідно до встановленої нормативним актом форми, відсутня інформація про акти державного законодавства, додержання яких перевіряється. На підставі цього вважає, що у відповідачів станом на 04.10.2022 р. було відсутнє право на здійснення габаритно-вагового контролю.

Вказує, що порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 р. (далі Порядок № 879), встановлено, зокрема: під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання. що перебуває у несправному стані (п. 13); за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. (п. 18); під час вимірювання габаритних параметрів, загальної маси, навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі строєні осі враховуються вимоги опису до свідоцтва про затвердження типу засобу вимірювання. інструкції з експлуатації відповідного вагового обладнання та обов`язкові метрологічні вимоги, визначені законодавством параметрами, правилами, нормами та нормативами (п. 203). Зазначає, що у Довідці № 0020714 про результати здійснення габаритно-вагового контролю відсутнє зазначення часу його здійснення (порушено п. 18 Порядку № 879) і не враховані вимоги опису до свідоцтва про затвердження типу засобу вимірювання, інструкції з експлуатації відповідного вагового обладнання та обов`язкові метрологічні вимоги, визначені законодавством параметрами, правилами, нормами та нормативами (порушено п. 20-3 Порядку №879),

Також вказує, що в наданих до позову Акті № 029064 від 04.10.2022 (далі Акт) та Довідці №0020714 (далі Довідка) про результати здійснення габаритно-вагового контролю, відсутні дані про наявність у пункті габаритно-вагового контролю документів про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а Довідка не підписана оператором вагового комплексу та не скріплена печаткою, що на думку позивача ставить під сумнів правомірність зроблених у постанові висновків про вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того вказує, що відповідачем по справі додано до відзиву Свідоцтво про повірку законодавчо-регульованих засобів вимірювання техніки №№ 1469/11.2-08.1 від 26.09.2022 та №ПМ051301922 від 12.12.2022 року, з яких неможливо встановити, що саме ці технічні засоби на яких було здійснено габаритно-ваговий контроль автомашини позивача.

Також зазначив, що на вимогу водія ТЗ ОСОБА_4 , посадовою особою Укртрасбезпеки не ознайомлено його із документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чим порушено п. 3 розділу II, п.п. 9. 15 п. 2 розділу III Вимог № 255).

Щодо наданого відповідачем талона на зважування транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 , яке проводилося на вагах № 437, то позивач вказує, що він йому уповноваженими особами відповідачів не надавався та цейталон не є належним і допустимим доказом, оскільки його копія належним чином на завірена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також посилається на те, що не спростовано судом доводи позивача щодо того, що повна маса транспортного засобу (брутто) в Акті № 029064 від 04.10.2022 - 40,5 тонн не відповідає товаро-транспортній накладній № 22 від 04.10.2022, в якій вона значиться - 39,84 тонн, що в сукупності з іншими матеріалами справи є підтвердженням того що обладнання габаритно-вагового контролю працює неналежним чином та здійснює некоректне вимірювання.

Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано положеннями Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (частина 4 статті 6 Закону № 2344-III).

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, серед іншого віднесено здійснення: державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контролю за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів (частини 6, 7 статті 6 Закону № 2344-III)

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком № 1567.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26 червня 2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» установлено, що правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Отже, з огляду на викладене, відповідач (його територіальні органи) під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В пункті 16 Порядку № 1567 серед іншого встановлено, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у ході рейдової перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_4 при здійсненні автомобільним перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю " ВЛ-ТРАНС " послуг з перевезення товару (соя) згідно ТТН від 04 жовтня 2022 року № 22 та встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 300 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, а саме навантаження на строєну вісь склало 28,7 тон при дозволених 21 тоні, перевищення склало 22,38%.

За наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено довідку №0020714 від 04 жовтня 2022 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 029004 року від 04 жовтня 2022 року про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 314587 від 04 жовтня 2022 року (а.с. 51, 80-81).

Зі змісту вказаного акту судом встановлено, що водій транспортного засобу був ознайомлений з цим актом, про що свідчить відповідний підпис, його прізвище та ініціали. При цьому, водієм в акті не відображено наявність будь-яких зауважень. Крім того, вказаний акт підписаний двома посадовими особами, які проводили перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 51).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної № 22 від 04.10.2022 підтверджується, що автомобільним перевізником є ТОВ «ВЛ-ТРАНС», а перевезення здійснювалося транспортним засобом DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є позивач, отже, останній є автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344-III та у разі недотримання законодавства про автомобільний транспорт несе адміністративно-господарську відповідальність.

Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначено Порядком № 1007/1207.

Згідно з пунктом 4 даного Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пунктами 5 6 даного Порядку регламентовано повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок № 879).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Виходячи зі змісту пунктів 16, 18, 19 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правил дорожнього руху) в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: в) навантаження на вісь: на одинарну вісь для доріг державного значення, 11,5 тонн, місцевого значення 7 тонн.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

Вимоги цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціального призначення, які виконують функції зимового утримання автомобільних доріг, та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час слідування (повернення) до (з) місця виконання заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

На ділянках автомобільних доріг загального користування місцевого значення, на яких створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більшими фактичною масою та навантаженням на вісь, за погодженим з уповноваженим підрозділом Національної поліції рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, можуть встановлюватися дорожні знаки 3.15 та 3.16 із параметрами, визначеними для автомобільних доріг загального користування державного значення.

Дорожнє перевезення небезпечних вантажів здійснюється відповідно до Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та нормативно-правових актів України у зазначеній сфері.

У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

З наявної в матеріалах справи постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190672 від 24.11.2022 вбачається, що до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за здійснення перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до довідки № 0020714 від 04.10.2022 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, складеною посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль, акту від 04.10.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акту проведення перевірки № 029064 від 04.10.2022, за результатами вимірювання вагових параметрів автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напівпричіп BODEX, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , яким керував водій ОСОБА_4 , встановлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 % (на 22,38%): а саме навантаження на строєну вісь становить 25,7 т при допустимій 21 т.

Колегія суддів зазначає, що під час встановлення наявності або відсутності факту перевищення допустимого навантаження на одиничну вісь ТЗ ключовою обставиною, яка підлягає з`ясуванню, є саме віднесення такої осі до одиничних, здвоєних або строєних.

При цьому, як слідує зі змісту пункт 22.5 ПДР осі транспортного засобу є здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м, тобто одиничними є осі, якщо відстань між ними понад 2,5 м. Відтак важливим є встановлення відстані між осями транспортного засобу позивача.

Суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.08.2023 у справі № П/320/513/20, згідно з якими, вирішуючи питання щодо правомірності прийняття відносно позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, за фактом здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь, в порушення вимог п. 22.5. ПДР України, суди мали з`ясувати чи мало місце перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, якщо так, то яке його відсоткове значення, чи є вісь здвоєною, а також вирішити питання щодо необхідності наявності дозволу на перевезення відповідної ваги вантажу, з огляду на його подільність.

Колегія суддів зазначає, що посадовими особами контролюючого органу було проведено вимірювання відстані між осями ТЗ позивача, про що внесено відомості до акту від 04.10.2022, так, відстані між осями (метрів): 3.9, 5.4, 1.3, 1.3 (а.с. 13).

Осьові навантаження (тонн): 6.65 (нормативно допустиме 11.5), 8.15 (нормативно допустиме 11.5), 25.7 (нормативно допустиме 21.7); загальна маса 40.5 (нормативно допустима 40.05), що відповідає відомостям талону зважувального пристрою № 17302 від 04.10.2022 (а.с. 78).

Отже, враховуючи показники відстаней між осями транспортного засобу позивача, які є меншими ніж 2,5 м, такі осі у розумінні п. 22.5 ПДР є строєними.

Враховуючи, що відповідно до акту перевірки № 314587 від 04.10.2022 виявлено порушення вимог Закону № 2344-ІІІ, а саме навантаження на строєну вісь становить 25,7 т при допустимій 21 т, колегія суддів вважає доведеним той факт, що ТОВ «ВЛ-ТРАНС» ОСОБА_5 допущено перевищення на одиничну вісь транспортного засобу більше ніж допустимий ваговий показник (21,00 тонну), передбачений п. 22.5 ПДР України, за що позивача було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у відповідності до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Зі змісту постанови № 190672 від 04.10.2022 вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Колегія суддів зазначає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за своїм змістом є документом, що засвідчує тільки факт притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та виноситься за формою згідно додатку 5 до Порядку № 1567. При цьому, вказаним додатком не передбачено зазначення в постанові всіх фактичних обставин проведення перевірки (зокрема, відомостей про допустиму вагову норму та фактичну вагу) та виявлення порушення.

Відтак, постанова № 190672 від 04.10.2022 за формою та змістом в повній мірі відповідає вимогам додатку 5 до Порядку № 1567, а також містить посилання на норму закону, яка порушена (абзац 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 11-14 Порядку № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Із аналізу наведених положень слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями закріплені у Технічному регламенті законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМ України від 13.01.2016 № 94 (далі - Технічний регламент).

Відповідно до пункту 2 вказаного акту, дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1.

У Додатку 1 Технічного регламенту закріплений перелік засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, на які поширюється дія Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, зокрема у п. 52 закріплено прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь

Згідно з пунктом 10 Технічного регламенту засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію тільки у разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Слід зазначити, 04.10.2022 зважування належного позивачу транспортного засобу, за результатами проведення якого було встановлено перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу, відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання (ваги 030T-AS2-PWIA зав. № 437), щодо якого проведено періодичну повірку, на підтвердження чого до суду першої інстанції додавалася копія відповідного свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 1469/11.2- 08.1 від 26.09.2022, чинне до 26.09.2023.

Посилання апелянта на те, що такі документи не були надані на вимогу водія під час проведення перевірки, то як зазначалося вище, водієм під час підписання акту № 314587 від 04.10.2022 р. жодних зауважень, у тому числі і щодо ненадання на його вимогу документів про повірку зважувального обладнання, не зазначалося.

Що стосується посилання апелянта на відсутність у посадових осіб відповідача права на здійснення габаритно-вагового контролю з огляду на невідповідність направлення на рейдову перевірку вимогам законодавства, з урахуванням того у направленні на проведення рейдової перевірки відсутня інформація про акти державного законодавства, додержання яких перевіряється, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт та пунктом 15 зазначеного Порядку визначено виключний перелік питань, що перевіряються під час проведення рейдових перевірок, а саме:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

В свою чергу, абзацом 6 пункту 16 цього Порядку встановлено можливість здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів під час проведення рейдових перевірок.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 1567 свідчить про те, що останнім чітко окреслено коло питань, які можуть бути об`єктами рейдової перевірки. При цьому вказаним нормативно-правовим актом встановлено єдину вимогу про те, що обов`язково має бути зазначено в направленні та такою вимогою є строк проведення перевірки. Інших вимог до змісту направлення Порядком № 1567 не визначено.

Отже, не зазначення таких реквізитів як окремо визначені акти законодавства, дотримання яких перевіряється під час рейдових перевірок, не може мати наслідком не дотримання проведення процедури перевірки, адже жодною правовою нормою не передбачено обов`язкове зазначення таких реквізитів в направленні на перевірку.

Таким чином, направлення на рейдову перевірку № 015927 від 03.10.2022 відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки містить посилання на щотижневий графік перевірок, чітко ідентифікує посадових осіб, які мають повноваження на проведення рейдових перевірок транспортних засобів, та зазначення строку проведення рейдової перевірки, з огляду на що відповідачем дотримано процедурні аспекти проведення рейдової перевірки, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Що стосується доводів апелянта про відсутність в довідці № 0020714 від 04.10.2022 про результати здійснення габаритно-вагового контролю зазначення часу його здійснення та посилання на вагове обладнання, що використовувалося для здійснення габаритно-вагового контролю, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

При цьому, форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207 (далі Порядок № 1007/1207).

Щодо відсутності у вказаній довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0020714 від 04.10.2022 зазначення про час його здійснення та відомостей стосовно вагового обладнання суд зазначає, що форма вказаної довідки не передбачає обов`язку зазначення вказаних відомостей.

Так, відповідно до вимог Порядку № 1007/1207 в довідці № 0020714 від 04.10.2022 зазначено дату проведення габаритно-вагового контролю (04.10.2022). В свою чергу, відомості про час проведення перевірки (13 год. 25 хв) зазначені в Акті проведення перевірки № 314587 від 04.10.2022 та талоні № 17302 про результати зважування (13 год. 24 хв).

Крім того, як вказувалося вище, 04.10.2022 зважування належного позивачу транспортного засобу, за результатами проведення якого було встановлено перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу, відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання (ваги 030T-AS2-PWIA зав. № 437), щодо якого проведено періодичну повірку, на підтвердження чого до суду першої інстанції додавалася копія відповідного свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1469/11.2- 08.1 від 26.09.2022, чинне до 26.09.2023 р.

Щодо посилання апелянта на протиправне неврахування вимог опису до свідоцтва про затвердження типу засобу вимірювання, інструкції з експлуатації відповідного вагового обладнання та обов`язкові метрологічні вимоги, визначені законодавством параметрами, правилами, нормами та нормативами (порушено пункт 203 Порядку № 879), то колегія суддів такі доводи відхиляє, оскільки вказаним вище свідоцтвом про повірку чітко визначені умови експлуатації та метрологічні характеристики вагового обладнання, зокрема, визначено закладену граничну величину похибки вимірювання, на підтвердження чого додатково додається роздруківка відомостей з офіційного веб-сайту органу, що проводив повірку (QR код за посиланням зазначено безпосередньо в свідоцтві про повірку).

Таким чином, зазначені обставини виключають будь-які сумніви у достовірності проведених вимірювань та результатів зважування транспортного засобу, а також спростовують доводи апелянта щодо ненадання відповідачем документів на підтвердження законності застосування зважувального обладнання, що використовувалось на пункті габаритно-вагового контролю.

Щодо доводів апелянта про відсутність у складених за результатами проведеного габаритно-вагового контролю документах (зокрема, довідці про результати габаритно-вагового контролю та акті про перевищення вагових норм) індивідуальних ознак вагового обладнання (номер, серія тощо), що на думку позивача, не дозволяє достовірно встановити який саме ваговий комплекс був використаний для зважування автомобіля, колегія суддів зазначає, що форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контрою затверджена Додатком 1 до Порядку № 1007/1207, у той час як форма акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів визначена Додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 (далі Порядок № 422).

Приписами цих нормативно-правових актів не передбачено зазначення у відповідних формах відомостей щодо вагового обладнання, з використанням якого проведено зважування, його ідентифікаційних даних та даних свідоцтва про повірку, а тому відсутність відповідних відомостей в складених за результатами проведеного габаритно-вагового контролю документах, не впливає на суть виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт та не виключає наявність підстав для притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення.

В свою чергу, судом встановлено, що ідентифікаційні дані вагового обладнання відображені в талоні № 17302 про результати зважування, зі змісту якого вбачається, що зважування транспортного засобу відбулося з використанням вагів з зав. № 437

Щодо доводів позивача про ненадання талону зважування, судом апеляційної інстанції встановлено, що копія відповідного талону надавалася до суду першої інстанції разом з додатковими поясненнями по справі від 25.05.2023, які в свою чергу також були надіслані на адресу позивача рекомендованим листом № 3602024223834 та згідно даних сервісу відстеження поштових відправлень офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» були отримані позивачем 26.05.2023.

Що стосується посилання апелянта на відсутність на довідці № 0020714 від 04.10.2022 про результати здійснення габаритно-вагового контролю підпису оператора вагового комплексу, колегія суддів зазначає, що посадові особи Укртрансбезпеки відповідно до посадових інструкцій під час проведення габаритно-вагового контролю можуть виконувати функції оператора вагового комплексу та здійснювати зважування транспортних засобів, а тому відсутність ще одного підпису у відповідній графі «Оператор вагового комплексу» не свідчить про порушення порядку проведення габаритно-вагового контролю, зокрема, його проведення однією посадовою особою Укртрансбезпеки, адже з наявних матеріалів справи, зокрема, з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 314587 від 04.10.2022 вбачається, що зазначений захід державного контролю проводився двома посадовими особами Укртрансбезпеки, а саме головним спеціалістом ВДК (контролю) у Сумській області Петриченко О.М. та старшим державним інспектором ВДК (контролю) у Сумській області Бєлокур С.В., які зазначені в направленні на рейдову перевірку, що свідчить про відсутність в діях відповідача порушення вимог пункту 16 Порядку №1567.

При цьому, суд враховує, що результати здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу під час проведення рейдової перевірки фіксуються не тільки у відповідній довідці, а містяться також і в інших, складених за фактом проведення заходу контролю документах.

Зокрема, окрім довідки № 0020714 від 04.10.2022 результати здійснення габаритно-вагового контролю належного позивачу транспортного засобу відображені також безпосередньо в талоні про результати зважування, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029064 від 04.10.2022 та акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 314587 від 04.10.2022, що свідчить про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не є єдиним та самостійним доказом факту перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та має враховуватися разом з іншими доказами такого порушення.

Що стосується доводів апелянта про те, що загальна маса транспортного засобу до товарно-транспортної накладної № 22 від 04.10.2022 не перевищувала встановлених нормативів та є меншою за вказану в акті № 029064 від 04.10.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, колегія суддів зазначає, що відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Таким чином, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в товаро-транспортних накладних, що впливає на загальну вагу транспортного засобу, а відтак не може сприйматися судом як належний та допустимий доказ.

Щодо дотримання відповідачами процедури розгляду справи про притягнення до відповідальності, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно із пунктом 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно повідомлення № 38779/40/24-22 від 02 листопада 2022 року, направленим поштою 04 листопада 2022 року відповідно до списку № 13146 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у відділення поштового зв`язку № 2 AT "УКРПОШТА", позивача було викликано на 14 листопада 2022 року. Разом з тим, конверт із повідомлення було повернуто відправнику із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, відповідачем було вчинено дії щодо завчасного повідомлено суб`єкта господарювання про розгляд справи, але повідомлення не було вручено із незалежних від відповідача підстав.

Суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17, згідно з якою завчасне, у межах достатнього поза розумним сумнівом строку надходження поштового відправлення (до складу якого входить повідомлення про дату, час та місце розгляду питання стосовно накладення штрафу на перевізника) до установи з поштового зв`язку і не отримання цього повідомлення перевізником не виключає можливості накладення штрафу за відсутності перевізника, адже кожен учасник суспільних відносин повинен дотримуватись базових правил добропорядності, доброчесності та сумлінності тощо, а не ухилятись від отримання поштової кореспонденції задля уникнення юридичної відповідальності.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в ході судового розгляду справи відповідачами, які є суб`єктами владних повноважень, відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено допущення позивачем порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ТРАНС" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року по справі №440/3950/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло