Ухвала
від 13.11.2023 по справі 761/30322/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року,

за участі: прокурора представника власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43236154), у сумі 7 343 651,84 грн., відкритих в наступних банківських установах:

ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» (МФО 320478), а саме:

- НОМЕР_1 (українська гривня);

- НОМЕР_2 (українська гривня);

АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:

НОМЕР_3 (українська гривня);

НОМЕР_4 (українська гривня);

НОМЕР_5 (українська гривня);

НОМЕР_6 (українська гривня), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Зобов`язано службових осіб банківських установ невідкладно надати інформацію про залишок коштів на рахунках у формі довідки на момент накладення арешту на вищевказані рахунки.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення, зокрема і збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Щодо строку апеляційного оскарження, то представник зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності представника власника майна, а з матеріалами судового провадження, у тому числі оскаржуваною ухвалою, ознайомився 07 вересня 2023 року.

Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, зазначає, що слідчий суддя в порушення ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна не врахував відсутність належної правової підстави для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, оскільки як підставу для накладення арешту зазначено саме п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України; відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третьої особи.

Також вважає, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання про накладення арешту на майно, зазначивши, що арештоване майно може підлягати спеціальній конфіскації, хоча у клопотання прокурора про це не було зазначено. Крім того, прокурором не надано жодних доказів того, що майно, на яке накладено арешт, було набуте безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що підприємство продовжує сплачувати податки до місцевих та державного бюджетів. У клопотанні про накладення арешту зазначено про, нібито, формування ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» податкового кредиту на суму 7 343 651.84 грн із суб`єктами господарської діяльності із ознаками ризикованості. У той же час за період з початку повномасштабного вторгнення рф ОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» сплатило податків та зборів (ПДФО, ЄСВ, ПДВ, ПнПР та ін.) на загальну суму майже 32 млн грн.

Додатково вказує, що з вересня 2022 року ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» плідно співпрацює з БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ВИСТОЇМО РАЗОМ», яка веде свою діяльність у Покровському районі Донецької області з питань забезпечення дітей, матерів та літніх людей засобами гігієни, їжею, технікою тощо.

З огляду на вищенаведене, вважає захід забезпечення у вигляді арешті грошових коштів на банківських рахунках ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» неспівмірним втручанням у права особи. Арешти банківських рахунків блокують господарську діяльність Товариства та ставлять під загрозу робочі місця, обсяг сплачених податків та енергетичну безпеку України.

В доповненнях до апеляційної скарги містяться доводи щодо блокування роботи підприємства, важливості підприємства для енергосектору та суспільної корисної діяльності ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС».

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів судового провадження убачається, що Другим відділом детективів захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15 травня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72023000120000045, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що службові особи ПрАТ «Шахтоуправління «ПОКРОВСЬКЕ», діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, у період з 01 січня 2021 року по 28 квітня 2023 року за рахунок документального оформлення безтоварних операцій, у тому числі з ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» завищили податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 13 971 103, 78 грн., чим ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

При цьому виявлено, що у ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» наявні відкриті рахунки в: ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» (МФО 320478): НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (українська гривня); АТ «ПУМБ» (МФО 334851): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 - усі (українська гривня).

23 серпня 2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на вищевказаних банківських рахунках ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43236154), у сумі 7 343 651,84 грн., відкритих в ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» та АТ «ПУМБ».

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, у тому числі речових доказів та спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 72023000120000045 про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на вищевказаних банківських рахунках ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС», у сумі 7 343 651,84 грн., відкритих в ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» та АТ «ПУМБ», слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали, додані до нього, прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 від 18 серпня 2023 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Також, слід зазначити, що хоча застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи/товариства, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Доводи представника про те, що слідчий суддя безпідставно зазначив в оскаржуваній ухвалі також мету арешту майна - спеціальна конфіскація, заслуговують на увагу, однак у даному випадку не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту вищевказаного майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, розміщені на вищевказаних банківських рахунках ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС», у сумі 7 343 651,84 грн., відкритих в ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» та АТ «ПУМБ», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43236154), у сумі 7 343 651,84 грн., відкритих в ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» та АТ «ПУМБ» (МФО 334851), залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС», - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 761/30322/23 Справа №11-сс/824/5835/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення13.11.2023
Оприлюднено29.11.2023
Номер документу115245962
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини у сфері господарської діяльності

Судовий реєстр по справі —761/30322/23

Ухвала від 13.11.2023

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Паленик Ігор Григорович

Ухвала від 28.08.2023

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Антонюк М. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні