Постанова

від 21.11.2023 по справі 755/5088/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №755/5088/23 Головуючий у 1 інстанції: Галаган В.І.

Провадження №22-ц/824/11451/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

21 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Шебуєвої В.А., Болотова Є.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником апелянта - адвокатом Джигурдою Анною Георгіївною, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , однак у зв`язку з несплатою обов`язкових платежів за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідача виникла заборгованість.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10-Б» заборгованість по оплаті внесків і платежів за період з 01.03.2019 року до 28.02.2023 року у розмірі 46 579,69 грн., за період з 01.03.2019 року по 31.01.2022 року втрати від інфляції в сумі 3 455,22 грн., 3% річних в сумі 539,76 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 9 312,36 грн. та судовий збір у розмірі 3 489,20 грн., інші судові витрати на суму 351,20 грн., а всього на загальну суму 63 727, 43 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтовано тим що Дніпровським районним судом м. Києва не надано оцінки доводам відповідача стосовно того, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10Б» є неналежним позивачем, оскільки в будинку, всупереч норми закону, створено і паралельно існують два ОСББ.

Так, апелянт вказує, що в будинку зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_2 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №826/8212/18 скасовано запис від 05 квітня 2016 року №10671020000024010 про проведення державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста 10».

Станом на 05.05.2023р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено відомостей про припинення юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕСТА 10».

Судом першої інстанції проігноровано той факт, що в порушення прямої норми закону, у будинку за адресою АДРЕСА_3 створено та існують два об`єднання співвласників багатоквартирного будинку одночасно.

Згідно з відомостями з ЄДР, що внесені до витягу від 05.05.2023 р. щодо юридичної особи ОСББ "ВЕЄТА 10" (код ЄДРПОУ 40398576) в частині "дані про перебування юридичної особи у процесі припинення" - відсутній запис, а отже юридична особа не перебуває у процесі припинення, в частині "дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення" - відсутній запис, а отже запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи не вносився, а отже юридична особа не припинена.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно пункту 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Р. Окіпної 10-Б», затвердженого рішенням установчих зборів співвласників від 24.02.2019 № 1, метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. (а.с. 8-13, 14-17).

Відповідно до положення ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 108,20 кв.м., на підставі Свідоцтва, виданого Головним управлінням житлового забезпечення від 31.10.2007 року (а.с. 25, 26)

Рішенням установчих зборів співвласників ОСББ «Р.Окіпної 10-Б», оформлених протоколом № 1 від 24.02.2019 р., затверджено кошторис, перелік розміри і порядок сплати внесків співвласників ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» на 2019 рік; затверджено рішення положень щодо використання системи правління доступом до ліфтів; вирішено питання щодо охорони будинку охоронним підприємством «ПП Сакура М1»; вирішено питання щодо участі нежитлових приміщень у оплаті за опалення МЗК; затверджено договір утримання та використання спільного майна співвласників ОСББ «Р.Окіпної 10-Б». (а.с. 14-17, 18).

Рішенням зборів співвласників ОСББ «Р.Окіпної 10-Б», оформлених протоколом від 04.12.2020 р., затверджено схему встановлення та кошторис на встановлення шлагбаумів, системи відео спостереження та посту охорони; затверджено кошторис щодо участі в організації та розміру внесків співвласників ОСББ на 2021 рік. (а.с. 18-20)

Із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наведеного ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» у Довідці за період з березня 2019 року по лютий 2023 року (включно), заборгованість відповідача по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить 46 579,69 грн. (а.с. 21)

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по оплаті внесків і платежів, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі 3 455,22 грн., 3% річних в сумі 539,76 грн. (а.с. 21)

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на рішення Дніпровського районного суду м. Києва не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - "ОСББ") - це юридична особа, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов`язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

Із зазначених положень закону випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст. 13 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг відносяться, в тому числі і послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вимог ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Згідно з ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачем наданих позивачем житлово-комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкової території за період з березня 2019 року по лютий 2023 року (включно), заборгованість відповідача по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить 46 579,69 грн.

Колегія суддів вважає, що надаючи оцінку доводам відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги письмові пояснення сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що часткове погашення відповідачем заборгованості за весь період її нарахування (а.с 21) є підставою для переривання строку позовної давності, тому заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності не сплив.

Відповідно до положення статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України)

Згідно частини першої ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснювався без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перевіряючи доводи відповідача та наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів виходить з наступного.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст.267 ЦК України).

Судом першої інстанції надано оцінку вказаному питанню, та зазначено, що часткове погашення відповідачем заборгованості за весь період її нарахування (а.с 21) є підставою для переривання строку позовної давності, тому клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не було задоволено.

Також в рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №826/8212/18 скасовано запис від 05 квітня 2016 року №10671020000024010 про проведення державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста 10». А тому посилання апелянта про існування двох ОСББ є безпідставними, що спростовуються розрахунком заборгованості з якого слідує, що відповідач частково сплачував заборгованість за реквізитами ОСББ «Р.Окіпної 10Б»(а.с 21)

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374,375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником апелянта - адвокатом Джигурдою Анною Георгіївною, залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді

В.А. Шебуєва

Є.В. Болотов