Постанова

від 15.11.2023 по справі 160/9057/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/9057/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.

за участю представників: позивача - Бруснік Т.Г., відповідача - Стець А.О., Маланія М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 ( суддя першої інстанції Врона О.В.) в адміністративній справі №160/9057/23 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2023 року №000/77/32-00-07-06-19 винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, який безпідставно дійшов висновку про непідтвердження господарських операцій між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і його контрагентами, враховуючи реальний час здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, матеріальної бази, які необхідні для надання послуг та постачання товарів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи, що рішення прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій просить рішення скасувати й прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

У доводах апеляційної скарги заявник заперечує право позивача на податковий кредит за операціями з підприємствами-постачальниками, з огляду на непідтвердження реальності здійснених господарських операцій та встановлену перевіркою відсутність факту реального одержання (купівлі) контрагентами за ланцюгами постачання відповідної кількості ідентифікованого товару у попередніх за ланцюгами постачання суб`єктів господарювання.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, в період з 28.11.2022 року по 30.12.2022 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року (вх №9214314080 від 19.10.2022 року з урахуванням уточнюючих розрахунків. Результати перевірки були оформлені актом від 30.12.2022 № 632/32-00-07-04-21/24432974.

За висновками проведеної перевірки при декларуванні за вересень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено, порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код за ЄДРПОУ 24432974): абз.а) п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 201 (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), пп.16.2 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Міністерством Фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2022 року на суму 33981753 грн.

Вищезазначене призвело до порушення п. 200.1, абз.б) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у вересні 2022 року в розмірі 33981 753 грн.

26.01.2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення №000/77/32-00-07-06-19, згідно з яким відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 33981753 грн. та донараховано штрафні фінансові санкції у сумі 16 990 876,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження прийнятого податкового повідомлення рішення, рішенням Державної податкової служби України від 03.04.2023 №8109/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 26.01.2023 №000/77/32-00-07-06-19 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентами надав суду необхідні первинні документи, а відповідач не довів правомірність прийнятих рішень. Зауваження відповідача щодо правильності оформлення деяких первинних документів не підтверджують нереальність здійснення господарських операцій, а є лише формальними помилками при оформлені первинної документації. Операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належними доказами та не спростовано контролюючим органом.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 1 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996-XIV).

Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що у період, який перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «БІО ТРАНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41669300), ТОВ «КАЙМАН» (код ЄДРПОУ 33109342), ТОВ «ІНВЕСТПРОМТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39559815), ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНЖЕНИРІНГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНВЕСТИТОР» (код ЄДРПОУ 20197565), ТОВ «РАДАЛІС» (код ЄДРПОУ 39559815), ТОВ «ПРОММОНТАЖ КР» (код ЄДРПОУ 42217319), ТОВ «УКРЕСКО ХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 39676942), ТОВ «ПРОФ-ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 39029488), ТОВ «ПРОМТЕХАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 40636363), ТОВ «ЕЛЕКТРОІМПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 35230100), ТОВ «АГЛОРЕМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ38640674), ТОВ «ПРОМЕКОЛОГІЯ-КР» (код ЄДРПОУ 39260720), ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 43030337), ТОВ «ЗЕД» (код ЄДРПОУ 43003413), ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ТРУБНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 38199975), ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35961770), ТОВ «СКАЙ ГАЛАКСІ» (код ЄДРПОУ 41383864), ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» (код ЄДРПОУ 36437713),ТОВ «ІНКОМГРУПП» (код ЄДРПОУ 41559285), ТОВ «ТД ДАКОТА» (код ЄДРПОУ 41323370), ТОВ «ТЕХНОБУД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 36162550).

При цьому, відповідач посилався на те, що такі господарські взаємовідносини не мають реального характеру, зокрема, перевіркою не підтверджено: реальний час здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, економічно необхідного для виконання обумовленого договорами постачання або здійснення діяльності; факт реального одержання (купівлі) контрагентами за ланцюгом постачання відповідної кількості ідентифікованого товару у попередніх. Окрім того, контролюючим органом враховано, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних контрагентами позивача не задекларовано придбання добрив, дизпалива, посівних матеріалів, послуг зберігання, приймання зерна, необхідних для здійснення вирощування сільськогосподарської продукції, не здійснювалось нарахування доходу самозайнятим особам.

Надаючи правову оцінку означеним аргументам податкового органу суд виходить з того, що на підтвердження господарських операцій з контрагентами-постачальниками позивачем до перевірки та до суду надано належним чином оформлені первинні та інші документи, якими зазвичай супроводжуються господарські операції. Надані позивачем документи, повною мірою підтверджують, що рух товару мав реальний характер, товар поставлений та оплачений.

Досліджуючи надані позивачем первинні та інші документи, суд дійшов висновку, що вони містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів, повною мірою підтверджують здійснення позивачем господарських операцій в межах власної господарської діяльності, переслідують ділову (економічну) мету, дозволяють ідентифікувати контрагентів і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зважаючи на цей висновок суд першої інстанції правильно задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 в адміністративній справі №160/9057/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної 15 листопада 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров