Ухвала

від 27.11.2023 по справі 420/15200/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15200/23

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,

повний текст судового рішення

складено 15.09.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРОМА ГРУП до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року адміністративний позов ТОВ АРОМА ГРУП задоволено.

Визнати противоправним та скасовано Рішення Одеської митниці, як відокремленого Підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000097/2 від 10.05.2023 року.

Визнано противоправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2023/000337 від 10.05.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРОМА ГРУП сплачений судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Одеською митницею подано апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч.5 ст. 296 КАС України, а саме без доказу сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року, зазначена апеляційна скарга залишена без руху, апелянту надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснено апелянту наслідки не усунення недоліків апеляційної скарги.

Проте, упродовж встановленого апеляційним судом строку, недоліки скарги апелянт не усунув.

Водночас, 30.10.2023р. апелянт звертався до апеляційного суду з клопотанням, у якому посилаючись на відсутність у Одеської митниці можливості надати доказ оплати судового збору через відсутність в умовах воєнного стану бюджетних надходжень на оплату судового збору, просив про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 р. було задоволено частково вказане вище клопотання апелянта, продовжено Одеській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на строк у 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

Зазначену ухвалу апеляційного суду від 08.11.2023р. Одеська митниця отримала 08.11.2023 р. Строк для усунення недоліків сплинув 20.11.2023р. (з урахуванням вихідних днів).

Однак, і у додатково наданий судом строк, недоліки апеляційної скарги митний орган не усунув.

При цьому, 21.11.2023р. вдруге від Одеської митниці до апеляційного суду надійшла заява, в якій просить про продовження строку для усунення недоліків цієї апеляційної скарги , в обґрунтування якої, фактично так само як і у попередній заяві, посилається на відсутність у Одеської митниці можливості надати своєчасно докази оплати судового збору, так як в умовах воєнного стану у Одеської митниці відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору. Вказує також про вжиті митним органом дії щодо забезпечення виконання вимог процесуального закону в частині надання доказу сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Також, в мотивувальній частині заяви митним органом викладено обґрунтування щодо необхідності та наявності підстав для відстрочення сплати судового збору з посиланням на ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір». До заяви додано витяг з виписки Одеської митниці за 18.11.2023 р., лист в електронному вигляді наданий юридичному управлінню головним бухгалтером митниці.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, вивчивши матеріали апеляційної скарги, клопотання митниці, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Приписами ч.1 ст.133 КАС України передбачено можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена вище норма кореспондує з приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно ч.1 якої визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, а також якою закріплені умови для такого відстрочення або розстрочення.

Отже, процесуальним законом та Законом України Про судовий збір регламентовано право суду в тому числі на відстрочення сплати судового збору, при цьому єдиною підставою для такого зокрема відстрочення є врахування судом незадовільного (тяжкого) майнового стану сторони.

Водночас, заявник такого клопотання має обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або наявність значних труднощів в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, тощо.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Між тим, вказуючи у мотивувальній заяві про необхідність відстрочення митниці сплати судового збору, заявник не підтвердив документально неможливості сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги, не підтвердив існування обставин для відстрочення оплати судового збору у розумінні вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 ЗУ Про судовий збір.

Отже, скаржником не підтверджено неможливість своєчасно та у повному обсязі сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення у даній справі.

До того ж, окремо, апеляційний суд враховує, що у прохальній частині заяви Одеська митниця не просить про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на наведене вище, обґрунтування заявника в частині наведення доводів щодо необхідності та доцільності у даному випадку для відстрочення сплати судового збору є недоцільними та неґрунтовними.

Стосовно продовження строку для усунення недоліків, суд зазначає, що відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги в тому числі й в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Згідно з ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, однак вважає, що апелянт не навів підстав для прийняття судом вдруге ухвали про продовження строку для усунення недоліків цієї апеляційної скарги.

Проаналізувавши викладе та зміст повторного клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів не встановила обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для його задоволення.

Заявник не довів наявності обставин, які дійсно перешкоджають виконанню вимог процесуального закону, що полягає у наданні доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не довів неможливості сплатити судовий збір за подання цієї апеляційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі, протягом наданого йому судом строку.

Доданий до заяви витяг з виписки по рахунку Одеської митниці за 18.11.2023р., апеляційним судом оцінюється критично, оскільки надана до суду виписка з рахунку за 18.11.2023р. лише засвідчує фактичну наявність певної суми коштів на рахунку митниці саме цієї дати 18.11.2023р., однак при цьому, не доводить відсутність у апелянта фінансової спроможності для сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги упродовж всього наданого судом строку для усунення недоліків.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що виписка, додана до клопотання зроблена за 18.11.2023р., в той час як з відповідним клопотанням апелянт звертається 21.11.2023р., не надаючи доказів відсутності коштів у митниці для сплати судового збору за апеляційне оскарження судового рішення і упродовж строку з 18.11.2023 по дату подання відповідного клопотання.

Обставин неможливості сплатити судовий збір за подання цієї апеляційної скарги також не доводить і наданий лист головного бухгалтера митного органу та посилання скаржника на знаходженні у ГУ ДКСУ в Одеській області платіжних документів та листі щодо списання коштів, оплати судового збору на певні суми, тощо.

Водночас, як вже було зазначено вище, апелянтом не надано жодних належних доказів, які б підтверджували неможливість останнього сплатити судовий збір та наявність об`єктивних та дійсних перешкод для виконання свого процесуального обов`язку, не доведено підстав для продовження строку на усунення недоліків.

Скаржником також не надано доказів вжиття ним належних та достатніх заходи, направлених на сплату судового збору, зокрема, не надано доказів, що скаржником подавалося платіжне доручення на проведення платежу-судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі №420/15200/23.

При цьому, апеляційний суд також зауважує, що в силу приписів ст. 119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, на переконання судової колегії, апелянт в даному випадку, мав поза розумним сумнівом достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору та надання до суду відповідного платіжного документу, враховуючи що відповідні строки для усунення недоліків попередньою ухвалою (від 08.11.2023р.) скаржнику були продовжені.

Однак, станом на даний час, апелянтом не виконано вимоги процесуального закону відповідно до ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2023 року, не усунув недоліку апеляційної скарги, доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги до суду не надав, не довів наявності обставин, які утруднюють або роблять неможливим сплату ним судового збору, тощо.

До того ж, відповідні строки скаржнику вже продовжувались, про що також зазначалось вище, і при повторному зверненні із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, ним не надано доказів того, що після продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють скаржника можливості сплатити судовий збір.

В свою ж чергу безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги призведе до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, що може свідчити про надання незаконних переваг одному з учасників справи.

Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення безпідставного та необґрунтованого клопотання Одеської митниці та продовження строку для усунення недоліків.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відтак, оскільки наразі апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуто, наявні підстави для повернення даної апеляційної скарги особі, яка її подала.

Тому, керуючись ст.ст. 121, 169, 298, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Одеської митниці про продовження строку (вхід.№28247/23 від 21.11.2023) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі №420/15200/23 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати скаржнику та учасникам справи.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян