Ухвала

від 23.11.2023 по справі 514/1828/23

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/1828/23

Провадження по справі № 6/514/43/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року смт Тарутине

Тарутинський райсуд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Георгієвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Тарутинського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міндової Тетяни Іллівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи,

В С Т А Н О В И В:

До Тарутинського районного суду Одеської області звернулась старший державний виконавець Тарутинського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міндова Т.І. з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника - фізичну особу Приватного підприємства "ІНФЛОТ - ДАНУБІУС ЕЙДЖЕНСТ" де керівником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно наказу про примусове виконання рішення №916/2602/19 від 16.06.2021 року про стягнення з Приватного підприємства "ІНФЛОТ - ДАНУБІУС ЕЙДЖЕНСТ" штрафу у розмірі 3 640 000,00 гривень та 3 640 000,00 гривень пені, 109 200 гривень судового збору.

В обґрунтування зазначеного подання заявник зазначив, що у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №718343905, з виконання наказу про примусове виконання рішення №916/2602/19 від 16.06.2021 року про стягнення з Приватного підприємства "ІНФЛОТ - ДАНУБІУС ЕЙДЖЕНСТ" штрафу у розмірі 3 640 000,00 гривень та 3 640 000,00 гривень пені, 109 200 гривень судового збору.

Державним виконавцем встановлено, що керівникомПриватного підприємства "ІНФЛОТ - ДАНУБІУС ЕЙДЖЕНСТ", код ЄДРОПУ 36687129 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, державним виконавцем вживаються заходи щодо примусового виконання зазначеного рішення та було встановлено, що згідно відповідей з МВС в Одеській області за боржником транспортних засобів не зареєстровано; з Держпродспоживслужби в Одеській області за боржником сільгосптехніки не зареєстровано; з Державної податкової служби з 2018 року боржник не звітує про свою фінансову діяльність.

Також, державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та накладено арешт на банківські рахунки боржника, постійно оновлюються платіжні вимоги на списання коштів з рахунків, але кошти на рахунках відсутні.

01.06.2023 р. та 02.10.2023 р. державним виконавцем на адресу боржника надіслано виклик з приводу явки до виконавця та надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак останній на виклики не з`явився.

Тож, враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, що й стало підставою для звернення державного виконавця з поданням до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Представник ВДВС Міндова Т.І. до судового засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що в провадженні старшого державного виконавця Тарутинського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міндової Т.І. перебуває виконавче провадження №71834905 з виконання наказу про примусове виконання рішення №916/2602/19 від 16.06.2021 року про стягнення з Приватного підприємства "ІНФЛОТ - ДАНУБІУС ЕЙДЖЕНСТ", код ЄДРОПУ 36687129 керівником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - штрафу у розмірі 3 640 000,00 гривень та 3 640 000,00 гривень пені, 109 200 гривень судового збору.

Так, державним виконавцем вживаються заходи щодо примусового виконання зазначеного рішення та було встановлено, що згідно відповідей з МВС в Одеській області за боржником транспортних засобів не зареєстровано; з Держпродспоживслужби в Одеській області за боржником сільгосптехніки не зареєстровано; з Державної податкової служби з 2018 року боржник не звітує про свою фінансову діяльність.

Також, державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та накладено арешт на банківські рахунки боржника, постійно оновлюються платіжні вимоги на списання коштів з рахунків, але кошти на рахунках відсутні.

01.06.2023 р. та 02.10.2023 р. державним виконавцем на адресу боржника надіслано виклик з приводу явки до виконавця та надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак останній на виклики не з`явився.

З матеріалів, долучених до подання не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебуванням останнього у статусі боржника, не надано відомостей про наявність у боржника ОСОБА_1 паспорту для виїзду за кордон та перетину кордону.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Окрім того, особа стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення ОСОБА_1 від виконання наказу на час подання заявником не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання наказу №916/2602/19 виданого 16.06.2021 Господарським судом Одеської області, суд вважає, що подання старшого державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 260-261, ст.441 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання старшого державного виконавця Тарутинського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міндової Тетяни Іллівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі Українифізичну особу - боржника Приватного підприємства "ІНФЛОТ - ДАНУБІУС ЕЙДЖЕНСТ" керівником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Тончева