Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12563/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023102070000135 від 30.05.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023102070000135 від 30.05.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102070000135 від 30.05.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженню здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато на підставі матеріалів УРС в Київській області ДСР НП України та Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України про те, що група осіб шахрайським шляхом заволоділа земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.
Так, встановлено, що 05.10.1999 року, Київською міською радою було укладено договір №85-5-0035 з Посольством російської федерації в Україні щодо оренди земельних ділянок, розташованих за адресою:м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 17, 19, АДРЕСА_2 , термін оренди - 49 років.
В подальшому, у 2016 році, у зв`язку з фактичним перебуванням України в стані війни з російською федерацією, а також з огляду на невиконання російською стороною окремих умов договору оренди, Київською міською радою було прийнято рішення щодо розірвання договору оренди вищевказаної земельної ділянки та створення на її території паркової зони.
В той же час, група осіб у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , здійснили дії щодо незаконного заволодіння вказаними земельними ділянками.
З метою заволодіння вказаними земельними ділянками, громадяни України ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та громадянин США ОСОБА_8 , із використанням підроблених документів (договору купівлі-продажу від 19.05.1994, договору купівлі-продажу серія та номер 9-3085 від 19.05.1994, технічного паспорту на житловий будинок від 04.03.1993), 28.11.2018, із залученням державного реєстратора КП «Світоч» ОСОБА_12 , зареєстрували право власності на об`єкт нерухомого майна житловий будинок загальною площею 96,2 кв.м., який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 за юридичною особою Корпорацією «Американ ТРЕЙД КО. ІНК» (зареєстрована за адресою: США, штат АДРЕСА_3 , президент ОСОБА_8 ). Право власності на земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок, не було зареєстровано.
При цьому, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 відсутні будь - які будинки, приміщення або інші будівлі, фундамент або залишки будівель. Під час обстеження в 2016 році працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 жодних будівель, будинків та приміщень за вказаною адресою не виявлено, ділянка частково вкрита зеленими насадженнями та деревами, а частково захаращена будівельним сміттям.
В подальшому, з метою приховування протиправної діяльності та незаконності первинної реєстрації права власності на майно, 21.12.2018 від імені Корпорації «Амерікан ТРЕЙД КО. ІНК» житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було продано ОСОБА_7 відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку серія та номер 3162 від 21.12.2018, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , яка використовує для своєї діяльністю приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи інженером з інвентаризації нерухомого майна виготовив та перевірив технічний паспорт на неіснуючий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 . В подальшому даний технічний паспорт на об`єкт нерухомості було подано до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві з декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), де вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснено реконструкцію приміщень житлового будинку, замовники, інформація щодо генерального проектувальника ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» (код ЄДРПОУ 37528303, юридична адреса: Полтавська область, м. Кременчук, бульвар Пушкіна, буд. 4) та проведену технічну інвентаризацію об`єкта ОСОБА_14 .
В подальшому, з метою заволодіння земельною ділянкою, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , 23.03.2020 було організовано поділ житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, виданого 20.03.2020 ТОВ «БТІ-ЄВРОФАСП» (код ЄДРПОУ 39961601, юридична адреса: м. Одеса, вул. Пушкінська, будинок 48).
Підписантами висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна та технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від імені ТОВ «БТІ-ЄВРОФАСП» були інженер з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 та директор ТОВ «БТІ-ЄВРОФАСП» ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 .
Надалі, після поділу житлового будинку на будинки площею 52 кв.м. та 43 кв.м., управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та відділу у Роздільнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області внесено до Державного земельного кадастру право власності на земельні ділянки:
- 8000000000:85:516:0013, на якій розміщено житловий будинок літера А за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43 кв. м., який належить ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку серія та номер 782, виданий 26.05.2020 приватним нотаріусом ОСОБА_13 , цільове призначення: Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- 80000000000:85:516:0014, на якій розміщено житловий будинок літера Б за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52 кв. м., який належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку серія та номер 521, виданий 24.03.2020 приватним нотаріусом ОСОБА_13 , цільове призначення: Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Встановлено, що виготовлення технічної документації із землеустрою, без виїзду на місцевість та без огляду фактично відсутніх будівель, здійснювала ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка загинула внаслідок ракетного обстрілу Солом`янського району міста Києва 24.06.2023.
В подальшому, 26.07.2023 з метою вчинення незаконних дій з вищезазначеними земельними ділянками, ОСОБА_7 надала ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , доручення на представництво інтересів під час переоформлення майна.
При цьому, передачу документальних матеріалів від ОСОБА_7 до ОСОБА_18 щодо права власності на майно за адресою: АДРЕСА_1 здійснював помічник ОСОБА_8 ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
В той же час, для зберігання документальних матеріалів, які пов`язані з незаконним заволодінням вищевказаними земельними ділянками, використовуються офісні приміщення, які розташовані в адміністративно-офісній будівлі за адресою: АДРЕСА_4 .
Вжитими заходами встановлено, що ОСОБА_18 є директором ТОВ «МАКСТІМ ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 39498957, юридична адреса: м. Київ, пров. Кременецький, будинок 3-А, кв. 8. Свої дії щодо незаконного заволодіння земельними ділянками ОСОБА_18 узгоджує з власником ТОВ «МАКСТІМ ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 . Для протиправної діяльності вказані особи використовують офісне приміщення розміщене за адресою: АДРЕСА_5 .
В той же час, встановлено, що до протиправної діяльності з переоформлення права власності на нерухоме майно залучений власник ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» ОСОБА_22 . ОСОБА_22 здійснює виготовлення технічних паспортів неіснуючої будівлі за адресами: АДРЕСА_1 літ. А та літ. Б. Для організації вказаної діяльності ОСОБА_22 використовує офісне приміщення ТОВ «ФІНЕЗ» (код ЄДРПОУ 44161441). Вказане офісне приміщення розміщене на 6 поверсі адміністративно-офісної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 55 літ. Г.
Враховуючи викладене, 19.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/11238/23 від 22.09.2023 року було проведено обшук за адресою фактичного проживання ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: АДРЕСА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» imei 1: НОМЕР_5 imei 2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва передбачено вилучення електронних пристроїв та носіїв інформації- мобільний телефон вилучено, з метою його подальшого огляду.
Прокурор зазначив, що на вилучений в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» imei 1: НОМЕР_5 imei 2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , необхідно накласти арешт, оскільки він підлягає додатковому дослідженню, огляду, тощо. Не застосування накладення арешту на майно та заборони його використання може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав, які у ньому зазначені.
Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити.
Вивчивши клопотання та документи додані до клопотання суд прийшов до наступного висновку.
Вивчивши клопотання та документи додані до клопотання суд прийшов до наступного висновку.
Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням кримінального провадження відомості про яке 30.05.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102070000135 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 19.10.2023 року, визнано мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» imei 1: НОМЕР_5 imei 2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023102070000135 від 30.05.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).
Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 статті 173 КПК України).
Крім цього, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є передчасним.
Крім цього, суд зазначає, що майно вилучене в ході обшуку.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України 1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Зважаючи на те, що до клопотання прокурора надана недостатня кількість доказів необхідності накладення арешту, суд не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власника майна та інших осіб від не вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023102070000135 від 30.05.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2023 |
Оприлюднено | 26.04.2024 |
Номер документу | 115257153 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Скрипник О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні