Постанова

від 30.06.2023 по справі 761/12674/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12674/23

Провадження № 3/761/3218/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в місті Києві 27.07.2002, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ліквідатора Приватного підприємства «Рекламна агенція «РІМ» (код ЄДРПОУ 30726958), за частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

установив:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20 березня 2023 року №11324/I/26-15-07-03-03-28, ОСОБА_1 , ліквідатор ПП «Рекламна агенція «РІМ» (код ЄДРПОУ 30726958) вчинив правопорушення вимог: п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, п.2.2. ст.2 Положення №88, п.4, п.6, п.7, п.9, п.11 та п.19 П(с)БО 16, в результаті чого Підприємством занижено податок на прибуток на суму 50648,0 грн.; п.п. «в» п.п.14.1.185 та п.п. «в» п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.185.1 ст.185, п.п.184.7 ст. 184, п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189, пп. «а» п.198.1 та абзаців першого і другого п.п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI(зі змінами та доповненнями), п.п. 1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого Підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 56275 грн. та завищено від?ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 2086 грн; п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на загальну суму 12516,0 грн., згідно акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Рекламна агенція «РІМ» (код ЄДРПОУ 30726958), тел. 0675029380» від 17.03.2023 №19201/Ж5/26-15-07-03-03-21, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП).

У судовому засіданні ОСОБА_1 не з`явився, проте надав до суду клопотання відповідно до якого зазначив, що на розгляді Державної податкової служби України перебуває скарга ПП «Рекламна агенція «РІМ» (код ЄДРПОУ 30726958) на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в м. Києві від 06.04.2023 №24876/26-15-07-03-03-25, №248778/26-15-07-03-03-25 та на день розгляду справи про адміністративне правопорушення перебувають на розгляді та рішення не прийнято.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається склад адміністративного правопорушення, визначеного частиною 1 статті 163-1 КУпАП

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 256, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Згідно із статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суд зауважує, що наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.

Всупереч цим вимогам Закону у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку, який ним Закон порушено. Посилання ж у протоколі просто на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину, чим порушується право останнього на захист.

Тобто, при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків.

Окрім того, наявна у матеріалах справи копія акту перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Як вбачається з наданих ОСОБА_1 пояснень, ГУ ДПС в м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 06.04.2023 №24876/26-15-07-03-03-25, №248778/26-15-07-03-03-25.

Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Крім того, відповідно до положень п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення.

Однак, з наданих пояснень ОСОБА_1 , ПП «Рекламна агенція «РІМ» (код ЄДРПОУ 30726958)подано скаргу до Державної податкової служби України і станом на час розгляду справи про адміністративне правопорушення рішення не прийнято, а тому вказані обставини свідчать про те, що до теперішнього часу грошові зобов`язання в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України є неузгодженими, а тому такий документ не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов`язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.

Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За вказаних обставин судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би безперечно встановити, що останній вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 7, 163-1, 247, 256, 278, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу даного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Олена ЧАЙКА