Ухвала
від 27.11.2023 по справі 761/43142/23
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43142/23

Провадження № 1-кс/761/28039/2023

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в межах кримінального провадження 72023000110000044 від 06.06.2023 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2023 року по справі № 761/35050/23

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

В своєму клопотанні заявник зазначає, що 28 вересня 2023 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 накладено арешт на майно, виявлене та вилучене 20.09.2023 під час проведення обшуку офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Серед майна, яке арештоване цією ухвалою, перебували грошові кошти у сумі 64 000 доларів США, 2200 євро та 100485 гривень, які належать ОСОБА_4 , мобільні телефони, інші речі, які належать особам присутнім в офісі на час проведення обшуку.

На думку заявника арешт на вищевказане майно накладено необґрунтовано, а відтак просить слідчого суддю його скасувати.

Заявник просив проводити розгляд скарги без його участі.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

Проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2023 року, по справі № 761/35050/23, в межах кримінального провадження № 72023000110000044 від 06.06.2023, було накладено арешт на майно виявлене та вилучене 20.09.2023 під час проведення обшуку нежитлових приміщень (офісних приміщень) за адресою: АДРЕСА_1, які використовуються ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ТОВ «СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ ОКТЯБРЬСКА» (нова назва ТОВ «ТОЛАНС») (код ЄДРПОУ 39291167), ТОВ «ФУРКА» (нова назва ТОВ «ЛІВІОН») (код ЄДРПОУ 42804740), ТОВ «ІНТЕГРА ЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 41425825), ТОВ «МЕНТІ» (код ЄДРПОУ 42806783) та іншими підприємствами групи компаній «OREXIM» («ОРЕКСІМ»), що на праві власності належать ОСОБА_13 , а саме на: папку зеленого кольору «Борис Козир» в якій містяться документи в оригіналі які стосуються діяльності особи на ім?я ОСОБА_14 на 97 аркушах; мобільний телефон Huawei Nova 9 SE блакитного кольору, 1 шт.; мобільний телефон Apple iPhоnе 14 Pro Max Deep Purpl, 1 шт.; мобільний телефон Apple iPhоnе 14 Pro Max чорного кольору, 1 шт.; грошові кошти в національній валюті та іноземній валюті, а саме: банкноти номіналом 100 доларів США, загальна кількість банкнот 600 шт.; банкноти номіналом 200 гривень, загальна кількість банкнот 500 шт.; банкноти номіналом 20 доларів США, загальна кількість банкнот 200 шт.; банкноти номіналом 50 Євро, загальна кількість банкнот 1 шт.; банкноти номіналом 20 Євро, загальна кількість банкнот 7 шт.; банкноти номіналом 5 Євро, загальна кількість банкнот 2 шт.; банкноти номіналом 100 Євро, загальна кількість банкнот 20 шт.; банкноти номіналом 5 гривень, загальна кількість банкнот 97 шт.

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

Як вбачається з наданих заявником документів, матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу того, що арештоване майно містить відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того органом досудового розслідування не доведено, що арештоване майно здобуте незаконним шляхом.

Так в судовому засіданні було встановлено законність походження грошових коштів, що підтверджується наступним.

ОСОБА_4 зберігав у сейфі на своєму робочому місці грошові кошти своєї дружини ОСОБА_15 , яка зареєстрована як фізична особа - підприємець та займається виробництвом хліба та хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 вона отримала у 2022 році дохід у сумі 2 615 833 гривні. Крім того, на момент обшуку дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_15 знаходилась за кордоном та довірила йому зберігання особистих накопичень на час її відсутності, які він був вимушений весь час тримати при собі, остерігаючись ракетних обстрілів, що змусило його до цього зі страху втрати грошей.

Документи, що підтверджують законність походження грошових коштів, які належать сім?ї ОСОБА_4 , залишились недослідженими, внаслідок чого судом до речових доказів у кримінальному провадженні № 72022000110000044 віднесено майно без жодних ознак такої належності.

Також слідчому судді не надано доказів того, що на вилучених технічних засобах містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження

Крім того КПК України не визначає обов`язкового накладення арешту на матеріальний носій інформації.

Щодо правового статусу копій електронних даних неодноразово свою правову позицію висловлював Верховний Суд: «…ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив?язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа».

Постанова об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20.

Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним кримінальним судом у постанові від 05.04.2023 у справі № 683/1200/18, постанові від 19.08.2021 у справі № 756/8124/19 та інших справах.

Вилучена слідчим папка зеленого кольору «Борис Козир» містить документи про діяльність підприємства - нерезидента, зареєстрованого на Кіпрі, володіння акціями цього підприємства, про що надавались відповідні звіти до органів податкової служби України, тобто законність цих документів не викликає сумнівів. Крім того така інформація не була спростована слідчим, або прокурором в судовому засіданні.

Отже відсутні підстави для арешту вилучених грошових коштів, документів та електронних носіїв інформації, а саме мобільних телефонів.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З наявних у слідчого судді матеріалів клопотання не вбачається, що арештоване майно відповідає вимогам, які ставляться до речових доказів.

Враховуючи викладене, таке майно не може виступати доказом в розумінні ст. 98 КПК України та жодним чином не може підтверджувати факт здійснення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому існуванні арешту майна відпала необхідність.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в межах кримінального провадження 72023000110000044 від 06.06.2023 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2023 року по справі № 761/35050/23 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2023 року, по справі № 761/35050/23, в межах кримінального провадження № 72023000110000044 від 06.06.2023, на: папку зеленого кольору «Борис Козир» в якій містяться документи в оригіналі які стосуються діяльності особи на ім?я ОСОБА_14 на 97 аркушах; мобільний телефон Huawei Nova 9 SE блакитного кольору, 1 шт.; мобільний телефон Apple iPhоnе 14 Pro Max Deep Purpl, 1 шт.; мобільний телефон Apple iPhоnе 14 Pro Max чорного кольору, 1 шт.; грошові кошти в національній валюті та іноземній валюті, а саме: банкноти номіналом 100 доларів США, загальна кількість банкнот 600 шт.; банкноти номіналом 200 гривень, загальна кількість банкнот 500 шт.; банкноти номіналом 20 доларів США, загальна кількість банкнот 200 шт.; банкноти номіналом 50 Євро, загальна кількість банкнот 1 шт.; банкноти номіналом 20 Євро, загальна кількість банкнот 7 шт.; банкноти номіналом 5 Євро, загальна кількість банкнот 2 шт.; банкноти номіналом 100 Євро, загальна кількість банкнот 20 шт.; банкноти номіналом 5 гривень, загальна кількість банкнот 97 шт., виявлені та вилучені 20.09.2023 під час проведення обшуку нежитлових приміщень (офісних приміщень) за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення27.11.2023
Оприлюднено30.11.2023
Номер документу115257438
СудочинствоКримінальне
Сутьскасування арешту майна в межах кримінального провадження 72023000110000044 від 06.06.2023 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2023 року по справі № 761/35050/23

Судовий реєстр по справі —761/43142/23

Ухвала від 27.11.2023

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Бугіль В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні