Ухвала

від 29.11.2023 по справі 511/3806/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3806/23

Номер провадження: 2/511/881/23

"29" листопада 2023 р. Суддя Роздільнянського районного суду Одеської області розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНААГЕНЦІЯ ЗПИТАНЬ САДІВНИЦТВА»про розірвання договорів оренди,

ВСТАНОВИВ:

24.11. 2023 року представник позивачів-адвокат Завальнюк Д.Ю., який діяв на підставі ордера серії ВН № 1221006 від 23.11.2023 року звернуdся до суду з позовною заявою, в якій просив:

- розірвати договір оренди землі від 10.11.2022 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» щодо земельної ділянки площею 9.93 га, за кадастровим номером 5125485200:01:001:0991;

- розірвати договір оренди землі від 10.11.2022 року, який укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» щодо земельної ділянки площею 9.93 га, за кадастровим номером 5125485200:01:001:0995;

- розірвати договіроренди землівід 10.11.2022року,який укладенийміж ОСОБА_3 та ТОВ«УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНААГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» щодо земельної ділянки площею 9.93 га, за кадастровим номером 5125485200:01:001:0994;

- розірвати договір оренди землі від 10.11.2022 року, який укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» щодо земельної ділянки площею 9.93 га, за кадастровим номером 5125485200:01:001:0996;

- розірвати договір оренди землі від 10.11.2022 року, який укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» щодо земельної ділянки площею 9.93 га, за кадастровим номером 5125485200:01:001:0992.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа 24.11.2023 року була розподілена в провадження судді Гринчак С.І.

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.

Так, перевіряючи підсудність даної справи Роздільнянському районному суду Одеської області, суд зазначає наступне.

За правилами виключної підсудності позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 296/1657/17 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно, а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Як слідує зі змісту позовної заяви, представник позивачів просить розірвати договори оренди землі від 10.11.2022 року.

При цьому,предметом договорує земельнаділянка площею9.93га,за кадастровимномером 5125485200:01:001:0991;земельна ділянкаплощею 9.93га,за кадастровимномером 5125485200:01:001:0995;земельна ділянкаплощею 9.93га,за кадастровимномером 5125485200:01:001:0994;земельна ділянка площею 9.93 га, за кадастровим номером 5125485200:01:001:0996 та земельна ділянка площею 9.93 га, за кадастровим номером 5125485200:01:001:0992, які розташовані за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Цебриківська селищна рада.

З урахуванням наведеного, указана позовна заява має розглядатися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.

Пунктом 3-1Прикінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про судоустрійі статуссуддів» визначено,що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року№ 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX.

Суд зауважує, що Цебриківська селищна рада до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX відносилося до складу Великомихайлівського району Одеської області.

Отже, цей спір за виключеною підсудності, територіально не підсудний Роздільнянському районному суду Одеської області, адже нерухоме майно не знаходиться на території Роздільнянського району Одеської області у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX.

Таким чином до відкриття провадження по справі, судом встановлено, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції Роздільнянського районного суду Одеської області, так як нерухоме майно не знаходиться на території Роздільнянського району Одеської області, а знаходиться на території Великомихайлівського району Одеської області, який підпадає під територіальну юрисдикцію Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч. 3ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Разом з тим, суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище слідує, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Відповідно дост.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З врахуванням викладеного, суд вважає що дану справу необхідно передати до Великомихайлівського районного суду Одеської області, оскільки дана цивільна справа не підсудна Роздільнянському районному суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 260,261,316,353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Передати цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНААГЕНЦІЯ ЗПИТАНЬ САДІВНИЦТВА»про розірвання договорів оренди до Великомихайлівського районного суду Одеської області (67100, Одеська область, смт. Велика Михайлівка вул. Пушкіна,2-б).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С Суддя: С. І. Гринчак